Хороша освіта – освіта здорового глузду

Освіта в Україні вічно стає темою цікавих дискусій і зіткнень різних думок: хтось говорить про неї, як про одну з кращих, хтось незадоволений рівним чином нічим. Цьогорічний четвертий всеукраїнський молодіжний захід Молодвіж!Voice it, який відбувся за ініціативи команди МолоДвіжЦентру.Львів 4-5 вересня у Львові на території !FESTrepublic, теж вирішив підняти цю тему у межах тематичного блоку кричи [або ні].

Участь у дискусії взяли директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов, спеціаліст із комунікацій Олесь Пограничний та очільниця проєкту «Навчай для України» Оксана Матіяш. Модераторкою стала журналістка Ольга Перехрест.

Наша редакція підготувала кілька головних тез, які звучали під час дискусії.

1. Гарна освіта — це дотримання правил.

В Україні (як і у цілому світі) завжди була і буде незадоволеність якістю викладання, гуртожитками, предметами та іншими речами, пов’язаними із освітнім процесом. Нам пора зрозуміти, що проблеми — це окей, адже саме їх вирішення сприяє розвитку і покращенню. Коли прийде розуміння, ми зможемо використовувати ці самі проблеми, щоб стати кращими.

2. Освіта — це інструмент, який дає можливість будь-якій людині реалізувати свій потенціал.

Напевно, у більшості людей в Україні не виникало проблем із тим, щоб здобути хоча б базову освіту чи щоб піти на професійні курси. Але іноді освіта втрачає релевантність у сучасному світі: різниця між країнами, рівнем їхнього розвитку і загальним благополуччям міцно пов’язана саме з нею. Ми звикли думати про освіту як про щось просте і не надто важливе, але є місця, де вона заборонена або де доступ до неї отримати вкрай важко.

3. Навчання — це не про нав’язування.

Чим є освіта? Наповнення цього поняття може бути різноманітним. Зазвичай перші асоціації зі свободою, розмовою, культурою. Перш за все, як ми вже писали, це середовище для самореалізації та зростання — як професійного, так і особистісного. Але це точно не історія про нав'язування учням та студентам якихось знань чи цінностей.

4. Що є найважливішим ресурсом у навчальному закладі? — Звісно, вчитель.

Ключова проблема зараз полягає у тому, що освіта дуже залежить від творчих людей, які готові ділитися своїм життя, історіями та досвідом. Якщо талановита молодь не обиратиме професію вчителя, викладача, вихователя, то якість освіти буде тільки погіршуватися. Ключовою проблемою досі залишається відсутність мотивації педагога, щоб вчити, та учня, щоб навчатися.

5. Дуже багато проблем у державі можуть бути виправлені освітою змалечку.

Основи якісного навчання перегукуються із загальними суспільними установами. Перш за все, потрібно навчити людину бути доброчесною і багато працювати. Важливо також дати дитині можливість помилятися і пояснити, що це цілком природно: помиляєшся — виправляєш і таким способом вчишся.

6. Нам потрібно більше уваги приділяти професійній освіті.

Адже, безперечно, зараз є багато хороших економістів, юристів та маркетологів. Але при цьому наскільки легко знайти хорошого плиточника чи електрика? Ця історія про престиж кожної із професій, і він, як бачимо, сильно страждає. Державі потрібно більше уваги приділяти якісній пропаганді.

Ґенезу освітнього процесу чудово ілюструють слова Івана Багряного: «Сміливі завжди мають щастя». Бо той, хто не боїться, хто добивається, хто помиляється, хто навчається сам і навчає інших — той має все і ще трішки більше.