Кожне місто, яке хоче розвиватися у туристичному напрямку, має створити свої особливі туристичні магніти. У Луцьку такими є бронзові скульптурки кликунів, розкидані по всьому місту. Щоб знайти їх, для гостей влаштовують квести. Нещодавно міське управлінням туризму та промоції вирішило полегшити завдання і створило карту, на яких позначило всі фігурки, з детальним описом кожної.
Кликун (або глашатай) – це давня професія у європейських містах доби Середньовіччя (XV-XVIІ ст.), представники якої інформували мешканців про найважливіші події. Кожне важливе рішення влади підлягало «обволанню» кликуном у людних місцях.
У Луцькому замку кликуни стояли на нічній варті та «кликали» – перегукувалися, а у випадку пожежі чи нападу ворогів – били на сполох. Звідси й пішла місцева назва професії – кликун.
Сучасники вирішили відтворити ту епоху міста, яка гарно пасує середньовічному замку. Головний кликун Луцька сурмить з в’їзної вежі замку у будні о 12:00, у вихідні та святкові дні — о 12:00 та 18:00 у туристичний сезон. А по інших місцях встановили близько 20 інших фігурок, кожен має свою тематику і функцію. Їхній перелік, опис та місця розташування можна побачити на карті.
Біля вокзалу гостей міста та самих лучан, які повернулися з мандрівки додому, чекає Зустрічайко. Перед університетом стоїть зачитаний Книжко. Кликун Музика з будівлі Палацу культури співає неофіційний гімн Луцька пісню «Волинь моя». Вусатий Кавус запрошує скуштувати напою у популярній міській кав’ярні.
Неопалимий Гнат – це кликун-пожежник, який пильнував, чи не починається десь пожежа. А у випадку підтвердження, бив на сполох і допомагав її гасити. Для цього були спеціальні алебарди, якими вони розтягували дерев’яні колоди міських будинків.
Провідник – це пропотип гіда, який добре знає Луцьк, має його мапу і завжди готовий допомогти гостям дістатися до найцікавіших його місць. Вогняр запалює ввечері міські ліхтарі. Микитович сусідить з будинком скульптора Голованя – луцького будинку химер.
Зображення найдавнішого кликуна знайшли біля замку на стародавній кахлі. Біля неї встановили ще одного вартового, бронзового Вартка. Вони передають один одному алебарду — один із символів професії кликуна.
А ще у Луцьку є Стефан з короною, Франьо, який користувався заячою поштою, кухар Семен Ґуст, гінці Хвацько і Прудко та інші.
Ідею встановлювати у Луцьку невеликі скульптурки кликунів міськрада запозичила у польського Вроцлава, де містом розсіяні фігурки гномів. В Україні бронзові скульптурки також є в Ужгороді, в Острозі – острожики, Полонному – дух Хо, у Бродах планують встановити бобрів.