Inertia

А якщо вони всі праві? Без паніки, гіпотетично. Всі, хто хоче бути президентом України - чесні, достойні, безкорисні, компетентні, виважені, люблять футбол, чорну кераміку і білих лебедів. Все, як треба. Тобто кого би не вибрали – не помилимося. Ця людина вартує бути президентом України. І демократія не підвела – так захотів народ.

А що буде, якщо він чи вона нічого не зможуть вдіяти? І після «романтичних» років правління Кравчука, «ах, у нас така ще юна держава», олігархічного капіталізму Кучми і партії СДПУо, періоду страшного хаосу і дикої некомпетентності Ющенка, який настав після майданної ейфорії, з новим президентом ми просунемося ще нижче у своєму опусканні? І навіть не тому, що влада злочинна і зрадила свій народ (вони чомусь всі це говорять, як заклинання, навіть ті, хто і зараз при владі), а тому, що побороти інерцію українського народу неможливо.

От іде не мітинг, а зустріч кандидата в президенти з народом. Західна Україна, провінція. Чоловік говорить нормальні, часом розумні, навіть раптом цікаві речі. Хто має вуха, той почує, але чи зрозуміє. Він говорить, що кожен незалежно від національності й віросповідання є громадянином України, і він, як президент, буде за нього дбати. Стоп, – питає вуйко, – як так кожен? І «ті во во»?  Ксенофобія, расизм і антисемітизм, заздрість і тупість як були на побутовому рівні (я б сказав на всіх рівнях, але це суперечливе питання), так і залишились. Як говорив класик, «читайте коменти в ZAXID.NET», хоча і так всі знають, що це правда.

Коли ж кандидат згадав про об’єднавчу роль православ’я, стало взагалі сумно. Яка там толерантність, який там один бог і одне християнство. Добре, що хоч ці дикі міжконфесійні війни, коли небіжчиків викидали з храму (бо не тої конфесії), відійшли в минуле.

Про економіку почав говорити. Що потрібні реформи, що потрібно всім краще працювати, щось створювати, думати, а не перепродавати і ділити поділене… Мертва реакція. Всім подавай більші зарплати, пенсії, виплати, привілеї… Звідки це все має братись? А кого це цікавить, добрий президент нам все це дасть.

Я б хотів розділити оптимізм всіх цих «хлопчиків», авторів кольорових наметів, значків, плакатів, якихось там лозунгів. Таке враження складається, що от, напишіть правильний лозунг на правильному тлі і все, ви – президент. Пацани, не переоцінюйте себе й інерцію народу. Мова навіть не про те, що йому до лампочки, всі ці «фарби осені», і якщо поруч стоїть помаранчевий і зелений намети, то й там і там – вакуум. Ніхто і не збирається сильно задумуватись чи увагу звертати, хто там і що він понаписував на цих великих дошках – білбордах, і які там асоціації вся ця кумедна писемність викликає в їхніх головах.

Ті, хто голосував, «бо він свій», так і будуть голосувати. Тим, для кого головне, щоб вона їм, ще побільше наобіцяла, і не потрібно нікого. Обіцяє – і то доборе. Хоч малюйте, хоч не малюйте.

Сцена з натури. Жіночки такі, сумарна вага тонна, в дизайнерських футболках («Адідас» відпочиває) на моє запитання, чому роздаєте газету Яценюка, за кого будете голосувати і чи взагалі читали те, що роздаєте, сказали – газету не читали, за Яценюка будуть голосувати, бо молодий і нормально говорить, не набрид, як ті президенти-прем’єри (вони трохи страшніше їх обізвали), що не злазять з телевізора. Країні потрібне нове лице. Все. До речі, поняття не мають, чому намети зелені. Зрештою, яка різниця? Думали, що то вояки Яценюкові просто по блату позичили.

Це не мудрість і не толерантність, це мертва інерція мислення. В 1996 році ввели гривню, а працівники культури звідси, з П’ємонту, і далі говорять рублі? Європа, Європа, а кабельне телебачення, де кількість каналів за 50, не має жодного європейського. У Львові хоч польські канали дивляться, причому постійно. Під загрозою англомовні ВВС, Євроспорти, Євроньюси, всі ці пізнавальні канали. Давайте їм те, що вони розуміють, тобто російськомовну версію каналу. З німецькою, іспанською, французькою мовою взагалі сумно. У провінції - без варіантів. Російськомовний дубляж всіх «дискавері» плюс суто російський і український телевізійний мотлох.

Вся європейськість після євроремонтів - це єврошопи, євростоки, «елітний секонд хенд».

Скажете, простий ніколи не говорить жодною мовою, крім «неаполітанської», яку в Мілані не розуміють.  Девід з Лондона і його «кокні», чи ще якийсь акцент (може, він з півночі або Шотландії приїхав) – це виклик для філолога із сильною психікою. Так, але, у них є те, чого немає у нас – паспорт громадянина Європи, і він, якщо мов не знає (включно з власною) бачив її, ту Європу, і, можливо, світ. Нам з нашими паспортами це не загрожує найближчих 100 років.

Ілюзія, що прихід Інтернету в приватні помешкання українців змінить ситуацію. Хоча звідти «витягнути» можна фактично все. До чогось складнішого, ніж «контакти» справа не доходить. Ну, ще коли потрібно «перемалювати» реферат в школу.

Не мучтесь, пацани. Не потрібно нічого придумувати, дайте нормально футбол по телевізору подивитись. Нікого ваш креатив, крім вас самих і ваших замовників, не цікавить, і ніхто його не збирається розуміти. Якщо це взагалі піддається розумінню. Віддайте гроші олігархам, нехай попіаряться на школах, на дитсадках, на спортмайданчиках.  Ілюзія, що Майдан переміг завдяки теплому, світлому кольору апельсина, на противагу холодному синьому, давно, ще в час  «платних літніх майданів» лопнула. Просто збіг. Просто дістало півкраїни все це болото, і тому Ющенка вибирали. Долю країни і їхню, думали, зможе змінити.  А вийшов цирк з оранжевими кульками і бабами Парасками.