«Інша сторона медалі»: Галина Мельник

Каратистка Галина Мельник — чемпіонка Європи у команді, «бронзова» призерка Європейських ігор та багаторазова призерка етапів Прем’єр-ліги та Серії А. І претендентка на олімпійську ліцензію в Токіо.

Із Галиною зустрічаємося на скеледромі «The Wall». Адже атлетка любить не лише підкорювати вершини у карате, а й буквально здійматися на висоту. У цьому їй допоможе майстер спорту України Станіслав Клешньов, у якого 25 років досвіду у скелелазінні. Він розповідає: «Розпочнемо тренування із зони болдерінгу. Хтось каже, що вона низька і нецікава. Але саме тут ми відпрацьовуємо всі технічні навики».

Тож зараз завдання каратистки — помацати, які на дотик зачіпки, відчути різницю куту нахилу, спробувати свої сили. Коуч радить починати із великих та зручних каменів. І не лазити на зігнутих руках. Рух має бути коротким і швидким. Станіслав зазначає: «Рука завжди має бути прямою. Кисть працює завжди. А біцепс, трицепс тільки, коли ти робиш рух».

Поступово наша героїня ускладнює собі завдання та пробує підкорити більшу вершину. Зізнається: навіть у вільний час сидіти на місці не може. Тож вільні години заповнює, до прикладу, сквошем, плаванням чи от скелелазінням. Каже: «Ми, спортсмени, звикли до адреналіну. І нам цього бракує. Особливо, коли нема змагань, ти хочеш щось відчути. Навіть цей самий страх».

Галина розповідає: коли під час змагань в залі присутні друзі, це її мотивує. Однак спортсменка намагається абстрагуватися від глядачів. Пояснює: «Тобто переді мною тільки татамі. Тільки суперниця, судді. І обов’язково — тренер, якого я чую. Тобто, в залі можуть кричати всі, але чути я буду тільки його».

А ще каратистка каже: на татамі і у побуті вона дещо відрізняється. Зазначає: «В реальному житті я спокійна, весела. А на татамі іноді буваю трохи злою. Але це спорт, і там всі такі. Тобто, якщо не ти, то тебе» (сміється).

Але і у повсякденні, і на змагальній арені Галина терпіти не може одного — нахабності. Пояснює: «Буває, на татамі хочеш потиснути руку суперниці перед поєдинком. А вона цим користується і наносить удар».

Серед тих, хто тонко відчуває нашу героїню, — молодша сестра Юля. Вона розповідає: «Насправді, Галя дуже добра. Дійсно. Але вона трохи вперта. І якщо її дуже добре розізлити, то можна в ніс дістати, — сміються. — Не раз діставала і я. Ми, коли менші були, то в нас часто дитячі бійки траплялися».

Але ці конфлікти дівчата давно переросли. І зараз у них дуже теплі стосунки. Постійно підтримують зв’язок, навіть коли бувають у різних країнах та часових поясах. Юля каже: «У нас дуже близькі стосунки з Галею. Я її дуже поважаю. І бували такі моменти, що я казала: в мене сестра каратистка, я їй пожаліюся. І це дуже допомагало» (сміється).

А ще каратистка має досвід роботи у модельній сфері. У цьому аплуа спробувала себе, будучи ще школяркою. Наприклад, працювала на показах Lviv Fashion Week. Розповідає: «Насамперед вчать ходити. Я до того підбори взагалі жодного разу не вдягала. Думаю: от якраз навчусь ходити до випускного в 11 класі. І я дійсно навчилася це робити. Нас ставили до стінки плечима, піднімали коліно, і ми рівновагу тримали».

Галина згадує свій перший показ: «Я тоді так переживала, пам’ятаю. Надивилася тих відео, де моделі падають. Тут, виявляється, теж є мандраж. Але нічого, мені сподобалося!».

У моделінгу дівчина попрацювала близько півтора року. Навіть хотіла полетіти за контрактом в Азію. Однак саме тоді пішли вгору результати в карате. І вона зробила свій вибір. «Я зрозуміла, що спорт — це моє, — каже Галина, — І я повернулась».

А нещодавно наша героїня знялась у фотосесії для магазину одягу. І не проти продовжувати таку співпрацю.