«Інша сторона медалі»: Катерина Крива

Каратистка ділиться зворушливими спогадами із дитинства і розповідає, яка робота приносить їй задоволення

Головні новини Львова 06.02Марічка Кулачковська, 6 лютого, 15:46 1147 0
дивіться також

Катерина Крива — чемпіонка Європи із карате в особистому заліку та у команді, багаторазова призерка міжнародних турнірів і претендентка на ліцензію на Олімпіаду в Токіо.

Катя зустрічає нас у боулінг-клубі разом із братом Костею, теж каратистом. Вони дуже дружні, разом проводять багато часу. Спортсменка каже: «Костя —це завжди моя опора і захист».

Поки спортсмени змагаються на доріжці, згадують, як минало дитинство. Розповідають: «Багато спогадів, коли ми сварились, бились. Одягали рукавички і боксувала. Я на коліна ставала, бо брат був маленьким. Починали бавитися, а потім це вже перетворювалось в сльози, крики».

Однак ці сварки не тривали довго. Катя завжди була авторитетом для брата. Саме за її прикладом Костя почав займатися карате. У спорт, який змінив її життя, наша героїня прийшла у п’ятому класі. І з першого тренування карате припало їй до душі.

Катя старша від брата на сім років. Тож змалечку забавляла його, коли батьки були на роботі. Разом грали у футбол чи спускалися на санях із високої гірки. Спортсменка згадує: «Я їду з візочком, трясу братом. Думаю: Боже, коли він виросте!».

Також разом любили міряти глибину калюж в дощову погоду або гасати на двоколісному. Діляться спогадами: «Тато зробив мені велосипед. І ми на раму намотували покривало, Костю садили на раму — і до обіду ми пів міста об’їжджали».

Дитячі фотографії викликають зворушення. Катя показує фото, де Костя маленький. Пояснює: «Він дуже любив котиків і собачок. Десь іде з парку, приходить і просить: мамо, можна його залишити вдома. Постійно приводив, рятував тих тварин».

Катя — не лише успішна спортсменка, а й уміла дитяча тренерка. Каже: її робота складна і відповідальна, але приносить море радості та задоволення. Її зворушує, як вихованці прогресують і стають сильнішими. Наша героїня зізнається: більше хвилюється не під час своїх виступів, а коли на татамі виходять її підопічні. Каже: «Я стараюсь над цим працювати, але мною аж трусить, дуже переживаю. Правда, якщо не справляються діти з завданням, то можуть і трішки дістати, вислухати від мене».

Вихованці чемпіонки Європи розповідають, що хочуть бути схожими на неї. Про тренерку кажуть: добра і справедлива. Пояснює дуже зрозуміло, тож науку легко засвоюють. Учень Максим каже: «Якщо чесно, вона добра, але деколи може трохи позлитись. Коли ми нечемні». Соломія додає: «Наша тренерка добра, гарна. Ми завжди запам’ятовуємо те, що вона нам показує». Тетяна розповідає: «Вона завжди прийде на допомогу, коли в нас щось не виходить. Якраз завдяки їй ми займаємо перші місця, другі, треті. Виграємо і вчимось чомусь новому».

Сама ж Катя додає: для неї важливо створити на тренуваннях команду, спільноту із дружнім духом. Пояснює: «Вони зараз підростають, і є вже такі ситуації, де хлопці захищали дівчат в школі. Ну, вони взагалі цікаві в мене. Буває, можуть куховарити, приносити на тренування попробувати свої смаколики».

Тож успіхи вихованців, зізнається олімпійська надія, можуть по-справжньому розчулити.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук