Івон Таяндьє та його країна

13 листопада на відкриття своєї виставки у Львові приїхав непересічний французький художник, мистецтвознавець, куратор виставок, казкар, письменник, скульптор, мемуарист 82-річний Івон Таяндьє. В Музеї ідей представлена виставка цього живописця, який створює алегоричний світ яскравими фарбами на полотні, картоні, а також на всіх підручних предметах, зокрема на звичайних картонних коробках, котушках з-під туалетного паперу.

Він малює персонажів у яскравих тонах, таких, які з першого погляду нагадують незрозумілі витинанки з веселими чудовиськами, що мають по кілька голів, рук, ніг чи грудей. Кожен зі своїм ім'ям, історією, кожен живе у згоді зі своїм авто, велосипедом чи літаком у поетичній та грайливій країні «Таяндьє-ленд».

За останні тридцять років Івон Таяндьє мав 300 виставок у різних куточках світу. Написав кілька монографій, присвячених Міро, Моне, Родену, був близьким другом Пікассо та Джакометті. Його твори придбані музеями у Франції та за кордоном (зокрема, Музеєм сучасного мистецтва, Центром Жоржа Помпіду, Музеєм Дюркенка тощо).

Івон Таяндьє не втомлюється подорожувати світом і виставлятися. У його картинах немає чорного кольору, можливо, саме тому від його картин віє позитивом та усмішками. Якщо треба темним кольором окреслити контур чогось, або створити контраст, то замість чорного малює або темно-фіолетовим, або темно-зеленим, поєднує їх із жовтим або рожевим.

 «Вигадана країна «Таяндьє-ленд» забрала багато часу. Бог створив світ за шість днів, щоб вигадати цю країну, в мене пішли місяці часу, навіть роки. Я почав про це думати, ще коли був дитиною. Після обіду свій час я проводив у хресного. Там старші грали в бридж. Я грати не вмів, та це й мене не цікавило. Час від часу вони мене лякали словами «зрізали». Коли вони грали, я малював. Як був маленький, то малював кораблі, які мали в собі ще менші кораблі. Андре Жід називав такі малюнки «принцип матрьошки». В мене ніколи не було такої ляльки, але я завжди хотів її мати. Щоб зрозуміти мій живопис, потрібно мати це на увазі (принцип матрьошки)», - зазначив Івон Таяндьє.

Митець весело і легко розповідає про себе: «У 16 років влаштував першу виставку своїх робіт, намальованих чорнилом і кольоровими олівцями. В цей час я малював лише портрети. Мене цікавили обличчя. У 19 років я поїхав у Париж. Хоча в цьому віці всі їдуть у Париж малювати, а я просто працював, і щоб не розлучатися з мистецтвом, став критиком на 10 років. Мистецтвом займався потім. До того часу малював рисунки, а потім додав ще кольору. Я був куратором різних виставок. А потім написав багато монографій про Родена, Моне, Міро, Пікассо, Джакометті, Сезанна... Розважався я пишучи новели. Наприклад, в одній із новел написав про жінку, яка народила дитя вагою 2,5 кг. Вага була нормальною - не нормальною була форма. Це була куля з двома отворами для очей, двома отворами для носа, одним трохи більшим отвором для рота, з обох сторін кульки було ще по два отвори для вух. Кулька сказала: «Я хочу рости». Через кілька днів з'явився в неї циліндр нижче рота, який виявився шиєю, а потім трохи нижче з'явилася маса, яку «таяндлендці» назвали грудьми. Щоб не переповідати всю історію, скажу, що в кульки з'явилися руки, ноги. На афіші це все видно - її розвиток. Я назвав кульку То-Си-Бі-Бі».

«Я малюю в прямокутному лоні полотна. Коли я там малюю, то намагаюся, щоб персонажі були такими ж. Коли я поїхав в Індію, то відкрив те, що я трохи знав - поліцефалію (велику кількість голів). Коли я малюю багато з'єднаних голів, то думаю, що ми домінуємо над тваринами, тому що в нас є мозок. Жодній тварині не вдалося збудувати міста, які створили ми, жодна тварина не садила дерева, не працювала - ми це робимо. Це все важливо, як і кожна філософія», - через усмішку розповідає художник.

«На картинах є асоціативні пуповини, які з'єднують один персонаж з іншим. Я їм надаю форми людського профілю. Часто людські істоти схожі на пам'ятники, церкви, будівлі. Намагаюся, щоб моделі були схожі на прямокутник, хоча додаю округлості, голови, велосипеди, автівки з круглими колесами - щоби картина у формі прямокутника виходила за рамки прямокутника. Таким чином веду війну, проводячи мирні перемовини», - підсумував митець свою розповідь.

Нагадаю, що роботи французького художника Івона Таяндьє можна оглянути до 28 листопада в Музеї ідей у Львові.