Календар пам'яті
Культура

Календар пам'яті

Як митці візуалізували Революцію гідності

Катерина Сліпченко, 25 лютого 2015 1419 0
Перформанс «Вулиця Інститутська»

У рамках численних акцій вшанування річниці Майдану та пам’яті Небесної сотні відбулося декілька подій, які влаштували представники актуального мистецтва.

Однією із таких стала виставка Матвія Вайсберґа, Олексія Белюсенка, Бориса Єґіазаряна і творчого об’єднання Sampled Pictures. 

Разом вони створили своєрідну хроніку подій, яка охоплює період від початку Майдану і до сьогодні. Картини Матвія Вайсберґа і Олексія Белюсенка розпочинають хроніку із Майдану, а кримські пейзажі Олексія Белюсенка її продовжують. Відеоінсталяція «Літо. 2014» творчого об’єднання Sampled Pictures інспірована драматичними подіями на сході України. Це спроба відтворити засобами відео контраст між ідилічною, майже живописною картиною природи і тими подіями, які чути за кадром у звуковій доріжці.
Хроніка символічно закінчується світлими картинами Бориса Єґіазаряна з надією і вірою у мирне небо. 

Тематично перегукується із цією експозицією виставка Сергія Радкевича, яка відбувалася у січні у львівській галереї «Дзиґа». Проект має назву «Календар/Повний цикл праці». Над зображеннями автор працював щоденно протягому усього 2014-го року.

Стилістично близькі до проекту роботи, присвячені Небесній сотні. Розпис «Упокій» - знаходиться у львівській галереї «Дзиґа». За словами автора, вона засуджує направлену та зумисну агресію супроти людського тіла, а також підкреслює абсурдність використання «людей-цілей». Розпис створено як нагадування про тих, хто постраждав від свідомого насильства з боку влади, насамперед Юрію Вербицькому та Сергію Нігояну.

Робота «Сергій Нігоян. Вірменський мотив. Упокій», 2014 у художника, за його словами асоціюється зі скелями. «Я також старався зберегті вірменську колористику – блакитний, охристий колір, золото, як вони люблять», - розповідає художник.

Французький драматург, письменник та філософ Бернара-Анрі Леві присвятив подіям у Києві виставу «Готель Європа». Це розповідь про Першу світову і Майдан водночас, розповість про те, як країни Європейського Союзу знехтували власними цінностями і дали загинути великій кількості боснійців. Цей мотив органічно переплітається з темою української Революції Гідності, аби зробити для Європи «урок на помилках», нагадуючи про справжні маркери демократії та їхню ціну.

І одним із найбільш емоційних став перформанс «Вулиця Інститутська» приурочений української художниці Ані Зур, приурочений до річниці кривавого розстрілу учасників Революції гідності. Дівчина, обмотана двомастами метрами червоної тканини, скотилася донізу по вулиці, залишивши після себе червону смугу. Це сталося саме на тій ділянці вулиці, де в лютому 2014 загинуло більше п'ятдесяти осіб.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук