Кінолеви та кіно майбутнього

Днями Держкіно оприлюднило перелік кінопроектів, які отримають фінансування від держави найближчим часом. До переліку увійшов 101 проект, а сам він став результатом Одинадцятого конкурсу кінопроектів. Традиційно результати пітчингу викликали чимало суперечок, радості та нарікань.

Але мало хто міг припустити, що саме він стане останнім для голови Держкіно Пилипа Іллєнка. 19 серпня Пилип Іллєнко, який очолював Держкіно з серпня 2014 року, повідомив у відеозверненні на своїй сторінці у Facebook про те, що написав заяву на звільнення Чиновник пояснив це небажанням боротися за посаду. Тож наступні пітчинги, де обиратимуть анімаційні та документальні фільми пройдуть уже без нього.

Саме прозорість під час конкурсних відборів вважають головним у роботі Держкіно за Іллєнка. Усі конкурси та засідання ради транслювались, тож чітко було видно скільки та куди грошей витрачено. Також було прийнято Закон про підтримку кінематографії в Україні, а також суттєво збільшилось представництво України у кіносвіті (участь у фестивалях, Дні українського кіно), приєднання до Європейського фонду підтримки кіновиробництва, початок програми повернення грошей кіновиробникам, які зняли фільми в Україні, робота місцевих кінокомісій тощо.

І головне: було завершено виробництво 173 фільмів. Це рекордні цифри для України часів Незалежності. Останні роки держава виділила на кіновиробництво в Україні безпрецедентні суми грошей, минулого року це були 500 млн гривень, цього року очікується стільки ж.

Експерти вважають, що відставка Іллєнка пов’язана із тиском, який на нього чинився останнім часом. Він був спричинений, зокрема, і тим, що через Держкіно активно відмовляло у видачі прокатних посвідчень теле- та кінопродукту, пов’язаному з Росією та з «чорним списком» Мінкульту. Зокрема йдеться про заборону серіалу «Свати», студії «Квартал 95».

Також кінематографісти побоюються, що відставка Іллєнка може перетягнути значну частину коштів з фільмів на телесеріали.

Утім Пилип Іллєнко наголосив, що його діяльність так чи інакше буде пов’язана з кіноіндустрією.

ZAXID.NET уже розповідав про останній для Пилипа Іллєнка пітчинг. Тепер ми, як і обіцяли, вибрали зі 101-го проекту ті, які так чи інакше стосуватимуться Львова. Залишається лише сподіватись, що і за ного голови Держкіно кінематографісти не втратять ані бажання, ані можливості знімати кіно у Львові та про Львів.

«Діви ночі»

Продюсер – Володимир Філіппов. Режисер – Тарас Ткаченко. Бюджет – 40 млн грн; підтримка держави – 32 млн грн.

Тарас Ткаченко

Цей фільм стане екранізацією роману Юрія Винничука «Діви ночі», виданий у 1992 році. Події книги (і фільму також) розгортаються у 1978 році. Герой повертається з армії і з головою поринає у шалений вир життя — такого, якого він ще не знав. «Фарцовка», друзі-сутенери, повії, стара пані, що у своїй «школі» готує дівчат для певних послуг, — за всім цим світом герой спочатку лише споглядає. Але швидко стає у ньому «своїм»...

Режисер фільму Тарас Ткаченко відомий завдяки картині «Гніздо горлиці». Одну з ролей у стрічки, як сподіваються автори, зіграє Ада Роговцева.

«Лемберг»

Продюсери – Олеся Лук’яненко, Олена Малкова, Сергій Демидів. Режисер – Ірина Громозда. Бюджет – 59,4 млн грн; підтримка держави – 22,9 млн грн.

Богдан Коломійчук

Це ще одна екранізація. Цього разу книги Богдана Коломійчука «Німфи болю». Саму у цій повісті автор вперше знайомить читачів з комісаром Адамом Вістовичем. Разом з напарником він має розкрити низку злочинів – вбивства дівчат, а також завадити підступним планом австрійської контррозвідки.

Зйомки будуть проходити у Львові у 2020 році. Прем’єру заплановано на осінь 2021 року.

Режисерка Ірина Громозда до цього знімала переважно серіали.

«Блакитний лев»

Продюсери – Дмитро Томашпольский, Олена Дем’яненко. Режисерка – Олена Дем’яненко. Бюджет – 25 млн грн, підтримка держави – 25 млн грн.

Олена Дем'яненко

Ще одна картина, яка має літературну основу, хоч і не таку явну, як попередні. За сюжетом, 12-річна Софія мешкає у Львові та ототожнює себе з принцом Гамлетом. Тіні та кам’яні скульптури міста стають персонажами її фантазій. Побутові стосунки з мамою та вітчимом дівчинка сприймає як шекспірівську трагедію, у якій вітчим – абсолютно зло, яке треба знищити.

Нагадаємо, попередній фільм Олени Дем’яненко «Гуцулка Ксеня» з успіхом пройшов у прокаті та переміг на кінофестивалі в Японії. Для нового фільму уже проведено дитячий кастинг.

«Із зав’язаними очима»

Продюсерка – Валерія Сочивець. Режисер – Тарас Дронь. Бюджет – 12,7 млн грн, автори попросили в держави 4,4 млн грн, проте у підсумку їм зменшили фінансування.

У сюжеті не вказано, де само відбуваються події, проте більша частина зйомок відбувалась у Львові цієї весни. Та ж Тарас Дронь є львівським режисером. Картина уже знята та знаходиться на стадії монтажу.

У фільмі знімались Марина Кошкіна, Олег Шульга та Лариса Руснак. Проєкт став одним із переможців торішнього конкурсу патріотичних фільмів Мінкульту й отримав 6,6 млн грн державної підтримки. У травні виграв пітчинг кінофестивалю «Молодість». Також був представлений на секції Work in progress 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

«Я, "Побєда" і Берлін»

Продюсери – Олексій Терентьєв, Артем Доллежаль, Влад Ряшин. Режисерка – Ольга Ряшина. Бюджет – 36 млн грн; очікувана сума – 27 млн грн.

Цей фільм знімуть за однойменною книгою Андрія Кузьменка («Скрябін»). Це історія хлопця Кузьми, який уперше придбав машину «Побєда». Герой вирушає разом зі своїм другом Бардом зі Львова до Берліна. Друзі не підозрюють, які пригоди чекають на них.

На головну роль уже є претендент, проте автори картини його ім’я не називають. Відомо лише, що він з Західної України.

Фільм оснований на реальних подіях, учасники яких часто згадують про них на різноманітних вечірках. На жаль, Кузьма загинув у ДПТ.

Під час пітчінгу продюсери пообіцяли, що прибуток від фільму буде перераховано в благодійний фонд імені Кузьми Скрябіна.

Фото Катерини Сліпченко, видавництва Folio