«Кінотеатри не зникнуть, але стануть більш елітарними»
Надія Парфан, засновниця онлайн-кінотеатру про новий спосіб кіноперегляду
До теми
- Онлайн-кінотеатр створив можливість спільного кіноперегляду ZAXID.NET
-
Чи зігріє батарею українська пісня?.
Режисерка Надія Парфан про фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» ZAXID.NET -
«Гуцулка Ксеня»: танго про втрачений рай.
У прокат вийшов фільм Олени Дем’яненко за мотивами оперети Ярослава Барнича ZAXID.NET
Ось уже майже два місяці, як онлайн-кінотеатр Takflix.com запустив експертиментальний інтерфейс «Кінопаті» (Kinoparty). З його допомогою глядачі кінотеатру можуть об’єднуватись у групи і спільно дивитися кіно, перебуваючи в різних місцях. «Кінопаті» максимально наближає глядачів до походу у кінотеатр, адже перегляд відбувається у ржимі реального часу. Також під час перегляду учасники «Кінопаті» можуть обговорювати кіно в режимі аудіо- та відеозв'язку, обмінюватися коментарями.
«Кінопаті» – це авторський цифровий продукт команди Takflix.com, створений за підтримки House of Europe (Дому Європи). Нова функція онлайн-кінотеатру є відповіддю на те, як змінилося культурне життя в умовах глобальної пандемії та вимушеної соціальної ізоляції.
А про те, як це працює, про перший досвід та перших глядачів ZAXID.NET розповідає режисерка, акторка документального хіта «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» та засновниця онлайн-кінотеатру Надія Парфан. Наприкінці розмови читачі зможуть знайти промокод на перегляд.
Сервіс працює уже майже два місяці. Які перші враження від нього? Чи є перші відгуки? Може, вже сформувались постійні кінокомпанії?
Упродовж двох місяців ми помітили, «Кінопаті» найчастіше обирають камерні компанії з 2-х осіб. Схоже на те, що будь-яка активність у більшій компанії потребує надто великих організаційних зусиль. Це також говорить про загальну тенденцію до індивідуалізації. Людям потрібно все менше інших людей, менше спілкування, менше зв’язку і більше простору для себе. Навіть троє – це вже багато.
Також найчастіше «Кінопаті» – це тандем з двох осіб у різних країнах: Україна і Європа або Європа і Європа. Оплачує і ініціює «Кінопаті» переважно європейська сторона. Люди з діаспори таким чином намагаються підтримувати зв’язки із друзями чи близькими в Україні. Також це пов’язано з тим, що в Європі значно жорсткіші правила та обмеження щодо пандемії і люди проводять більше часу онлайн. Ну і сама ідея платити за контент і дозвілля, не чекаючи «халяви» говорить про умовно «європейський» стиль життя з відповідним набором цінностей і культурних практик.
Що би ви назвали найкращим у «Кінопаті», а що потребує доопрацювання?
Найкраще у «Кінопаті» – це поєднання плеєра для перегляду кіно, чату та відеочату в одному інтерфейсі. Проблема сучасної людини в тому, що їй доводиться постійно перемикатися між різними чатами, поштою, соцмережами, «зумом» та одночасно перебувати у трьох різних середовищах. Іноді ми навіть не помічаємо, наскільки це висмоктує енергію. Це також потребує додаткових комунікаційних зусиль для координації групових активностей: наприклад, коли для організації зідзвону ти розсилаєш запрошення з лінком на Zoom в гуглкалендарі, а потім ще раз дублюєш у різні месенджери. Значно зручніше, коли все в одному середовищі і «під руками».
Є багато дрібних і великих допрацювань, які можна було б зробити, але я вважаю великою перемогою те, що ми в принципі справилися з задачею і запустили цей сервіс, адже це мій перший досвід справжнього IT-шного продакшену – як і для всіх членів нашої команди.
Найслабшим місцем є маркетинг і промоція «Кінопаті», на яку у нас дуже скромні ресурси. Багато потенційних користувачів банально не знають про те, що є така штука і як нею користуватися. З іншого боку, тут також треба визнати, що ми витиснули максимум з дуже скромного ресурсу і наприклад зробили чудовий набір наліпок «Крижень метушливий», якими можна обмінюватися в чаті «Кінопаті».
Які фільми є лідерами для переглядів компанією?
Люди обирають дуже різні фільми, тож виразного лідера поки нема. Але є українська режисерка в Амстердамі Марія Пономарьова, яка разом зі своїм другом в Німеччині передивилася в режимі «Кінопаті» всю добірку українського кіно.
У кінотеатрі ти не можеш вибрати сусідів, які часом дратують та заважають. У ««Кінопаті»» можна самому їх обирати. Думали про цю перевагу, коли створювали «Кінопаті»?
Радше навпаки. Ми уявляли собі «Кінопаті» як віртуальний простір, що імітує реальний похід у кінотеатр. Саме тому в «Кінопаті» є важлива риса: це синхронний перегляд, фільм неможливо «перемотати» назад чи дивитися окремо. Тому навіть у «Кінопаті» може бути людина, яка запізнюється – і тоді всі мусять на неї чекати або навпаки, починати без неї. Ми вирішили, що така синхронізація – це розкіш і перевага у час постійного переривання зв’язку і низької концентрації на кількох одночасних активностях.
Чи не бракує українського контенту?
Ми починали «Такфлікс» на початку 2020 року з одним-єдиним фільмом – і додавали ще по одному фільму щомісяця. Потім у нас різко збільшилась кількість контенту: зараз на сайті є близько 50 одиниць. Переважно це так званий арт-мейнстрім, а також мистецька документалістика, короткі метри та кінокласика.
Якісного контенту і справді бракує. Левову частку наших продажів принесли всього чотири стрічки: «Мої думки тихі», «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», «Вхід через балкон» та «Гуцулка Ксеня». З коротких метрів добре себе проявив «У радості, і тільки в радості». Ось таких фільмів хочеться побільше – але їх мало, і нам не завжди вдається вибороти їх у змаганні з великими платформами.
З іншого боку, ми широ віримо, що для кожного фільму є свій глядач – треба тільки прокласти до нього шлях. На це потрібні ресурси, бажання і трохи оптимізму. Добру половину справи вирішує доля фільму до того, як він потрапить нам у руки. Та ми зі свого боку однаково любимо і умовні «блокбастери», і скромні дебюти. Кіно має бути різне.
Такий дещо футуристичний досвід, коли ти ніби і сам, і не сам водночас, нагадує кіно. Можливо, є якісь ідеї для фільму?
Після засилля «інтерфейсності» у 2020 році в кіно і в житті навпаки хочеться більше звичайного і нормального тут-і-тепер. Все-таки еволюційний процес тривав тисячі років, і далеко не всі ми такі футуристичні, як Ілон Маск.
Колись казали, що телебачення вб’є кінотеатри. В нього не вийшло. А в онлайн-кінотеатрів вийде?
Онлайн-кінотеатри не вбивають кінотеатри, але забирають у них значну частку доходу і радикально змінюють їхню функцію. Якщо раніше люди ходили в кіно заради контенту (фільмів), то зараз це більше про досвід і ритуал. Всі фільми рано чи пізно будуть доступні онлайн, але, на щастя, побачення, зустрічі з друзями, якісний час з родиною все ще відбуваються наживо.
Також важлива «магія» кінозалу: ми плануємо похід у кіно, приходимо в зазначений час, сідаємо у зручне крісло, гасне світло, вмикається великий екран і звук 5:1 – таку якість досвіду неможливо відтворити в домашніх умовах. А найкраще – це те, що в кінотеатрі треба вимкнути телефон. Думаю, це вже велика розкіш – і з часом ситуація тільки посилюватиметься. Тобто кінотеатри не зникнуть, але стануть більш рафінованими і навіть елітарними.
Читачі ZAXID.NET можуть отримати 50% знижки на будь-яку Кінопаті за промокодом zaxidnet.