Київське мистецьке подружжя запрошує на живописне «Свято» до Львова

Оля Ковтун та Андрій Коваленко ― мистецьке подружжя з Києва. Обидвоє зростали як художники в майстерні монументального живопису і храмової культури відомого митця Миколи Стороженка. Тому їхні роботи немовби увібрали в себе риси західноєвропейського та українського барокового мистецтва.

Вони творять у стилі ікони, але сучасні образи. В Андрія це часто левкас, за основу може бути й стара дошка, якій понад 120 років. Оля зазвичай працює з полотном. За їхніми плечима ― величезний список виставок у Франції, в Луврі, в Америці, Польщі, п’ять разів возили твори й до Центрального будинку художника в Москві. Та перестали туди їздити, бо востаннє це збіглося з моментом захоплення Криму.

«Багато чого почули на свою адресу. Навіть не хочеться пригадувати... Багато людей нас підтримувало, інші ж хитро казали: «Ми хочемо вам допомогти». Не хочеться пригадувати.. Було взагалі навіть страшно. Як ми повернемося додому? Зараз почнеться війна...», ― поділилася спогадами художниця Оля Ковтун.

А згодом саме ці роботи Олі, що були в Росії, – «Свято», «На ковзанах» та «Подружки» в Україні відзначили премією «Київ» імені Шишка. Митці, зізнаються, творять те, що на душі. Ось як Андрій пояснює своє сприйняття портрету чоловіка, що з зерном у руці.

«Зерно ― це життя. Ми садимо його, а виростає нове. Мені хочеться, щоб люди, бачачи роботу, відчували теплоту, душу, і щось у них ставало краще. Аби люди щось робили краще, ставилися до життя краще. До світу – краще», ― розповів художник Андрій Коваленко.

А «Свято» ― це радше радісне сприйняття всього, що нас оточує, і тих, хто поруч. Воно обов’язково насичене українською символікою і традицією ― не залежно від того, куди митці збиралися везти свої твори.

«Хочеться робити те, що на душі. Якось готувалася до виставки у Москві. Думала, а чи сприймуть там це, чи буде це їм цікаво?... А потім подумала, що треба робити те, що близько до серця», ― підсумувала Оля Ковтун.