Комуністичне шумовиння

Кримінал і політика, залежно від ідеології, тісно переплітались або залишались антагоністами. Для нас, українських націоналістів, питання честі, гідності, шани, завжди були на першому місці у світогляді. Націоналістична ідеологія передбачає формування такого світобачення та світосприйняття, коли вчинити щось антиморальне чи протизаконне, означає знищити святі речі, які в кожного в нас культивуються роками. Тому націоналісти ніколи не мають і не можуть мати нічого спільного з кримінальними елементами.

Встановлення національної та історичної справедливості – це питання лише часу. Це речі об’єктивні, вони як закони фізики чи хемії не залежать від волі людини. Єдине, що ми можемо зробити – це пришвидшити їх. Відповідно, коли ухвалюються рішення про демонтаж символів окупаційної тоталітарної системи чужоземних держав, воно викликає скигління та тявкання представників комуністичної партії. Нещодавно прочитав інтерв’ю одного з їхніх місцевих керівників, який бідкався, про демонтаж таких любих для нього «лєніна» і «красной звєзди». Перша думка, яке спадає на думку, після таких слів - це типові некрофіли, кохаються в минувшині. З іншого боку, як сміють вони, нам українцям, мільйони яких знищили Голодоморами, війнами і репресіями, робити ще закиди.

Комунізм – це антисуспільна, тоталітарна, людиноненависницька ідеологія. Цивілізований світ, ще 3 роки назад сказав свою думку про цих істот. 25 січня 2006 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Про необхідність Міжнародного засудження злочинів комуністичних тоталітарних режимів». В Україні діє Указ Президента "Про ліквідацію символів тоталітарного режиму на території України".

Минулого літа я встиг зробити багато справ, одна з них – прочитав напрочуд цікаву, інформативну, аналітичну, аргументовану наукову працю «Чорна книга комунізму злочини, терор і репресії» у співавторстві таких відомих інтелектуалів, як Стефан Куртуа, Ніколя Верт, Жан-Луї Панне, Анжей Пачковський, Карелі Бартошек, Жан-Луї  Марлоген.

Вгадайте цифру загальних фізичних втрат людства, завданих, комуністичними режимами підрахованої неупередженими авторами. 20 мільйонів? Ні. 40? Ще раз ні. 60? Та скільки ж? Майже 100 мільйонів людських життів. Вдумайтесь в цю цифру. Чи було щось в історії людства жахливіше. І сьогодні представники цієї сатанинської ідеології сміють нам вказувати, що робити.

Мені доводилось по різному дискутувати з представниками комуністичної ідеології. Риторика тут і на Сході України в них зовсім інша. Якщо тут вони апелюють до демократії, толерантності, поваги точки зору інших. То на Великій Україні вони поводять себе по іншому, зачувши українське слово, кидаються, з їхньою московською сороміцькою лайкою у бійку, ображають все святе. Пригадую собі дискусію на одному з українських віче у Сімферополі, комуністичної наволочі прийшло багато, щоб не допустити українського заходу, вони кричали, завивали, лізли битися, але щось їх стримувало, все-таки правда – це велика сила. Сперечався з «прибліжжоніми» Грача, хлопці дебелі, в татуїровках, «бодають по фєнє». І коли я звернувся до них: «Як ви можете так ненавидіти цю націю, на землі якої ви живете». Отримав відповідь, яка говорить сама за себе: «Сказать тебе чесна. А мнє всьо равно. Я рускій.» Коментарі як то кажуть зайві.

До речі, останні скандали з позашлюбними зносинами пєті сімонєнка, і коштовностями в яких ходить буржуйська комуністична партноменклатура, свідчать про незворотність відмирання лівих динозаврів.  

Шумовиння – так називали українські націоналісти декласовані кримінальні елементи у 20-х, 30-х роках минулого століття. Не раз потрапивши в польські тюрми вони швидко заспокоювали польських «блатних», згодом так само чинили і з зеками у московських Гулагах.

Інформація яка нещодавно надійшла про наших доблесних львівських лєнінців-комуністів: 05 лютого 2009р. працівниками Галицького РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області затримані  та  притягуються до відповідальності Безруков Андрій Володимирович, 1977 р.н., проживаючий у м.Львові та Сурков Юрій Олексійович, (2-й секретар Львівського обласного комітету ЛКСМУ – Ленінський комуністичний союз молоді України, член КПУ) 1978 р.н., проживаючий у м. Львові за те, що 29.01.2009р. шляхом вільного доступу зайшли в квартиру П. Є. С. 1921р.н., пенсіонерки проживаючої у м. Львові, відкрито заволоділи її  ювелірними виробами, наручними годинниками марки  "Луч", "Орієнт", трьома картинами, всього на суму 5000 гривень. Безруков Андрій Володимирович та Сурков Юрій  Олексійович, відпущені під підписку про невиїзд. З метою недопущення розголосу голова ЛОК КПУ О.Калинюк виключив Ю.Суркова з обласної партійної організації. Коли, я це прочитав - то сміявся десь  півгодини, о це так експропріатори, борці за світову комуністичну революцію, сценарій пограбування нагадує,дещо «Злочин і покарання» Достоєвського, слава Богу, що хоч до кінця не пішли за книжкою  і не вчинили як Раскольников.

До речі, завершує роботу робоча група з створення Меморіально-дослідницького центру Пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», членом, якої я є, за допомогою якої світ дізнаватиметься про звірства НКВД. Ну і звичайно, тимчасова комісія по демонтажу комуністичних пам’ятників у м. Львові  (називається по іншому, але суть та сама), секретарем якої є теж ваш покірний слуга.

Чому ми досі не здійснили Нюрнберг-2 над комуняками? Відповідь проста тому, що вихідці комуністично-комсомольської школи досі при владі. Вчора вони очолювали комсомоли в інститутах, а сьогодні займають високі державні посади.

Окрім того, багато фарисеїв і хрунів. Згадайте львів’ян від партії регіонів, які не голосували за визнання Голодомору геноцидом. Один з них робить з себе дуже побожного, весь час говорить про християнські цінності, але - це йому не заважало незаконно забрати під будівництво свого базару, землю, яка є у  власності територіальної громади  м. Львова. Цікаво, що би було з депутатом Кнесету, який би не проголосував за визнання Голокосту геноцидом? Питання риторичне звичайно, але доки будуть такі «патріоти», доти зустрічатимемо перешкоди в подоланні червоної чуми.

Отакі-то комуняки.

«Good night - left side». Майбутнє за нами.

Слава Україні! До нових зустрічей!