Конституційний суд оприлюднив рішення щодо закону про освіту
Напередодні суд визнав закон таким, що відповідає нормам основного закону держави
Конституційний суд України опублікував рішення щодо відповідності українського закону про освіту Конституції. Про це повідомила прес-служба суду.
«Дослідивши закон в аспекті забезпечення балансу між вивченням і застосуванням державної мови і вільним розвитком, використанням, захистом мов національних меншин та корінних народів України, Конституційний суд України вказує, що закон гарантує національним меншинам та корінним народам України право на вивчення рідної мови та передбачає вивчення державної української мови, що є однією з умов їх повноцінної інтеграції в українське суспільство. Конституційний суд України дійшов висновку, що закон створює законодавчі передумови для ефективного функціонування і розвитку державної мови, можливості використання української мови в усіх сферах суспільного життя, у яких вона має бути обов’язковим засобом спілкування. Відповідно до цих законодавчих положень українська мова утверджується в конституційному статусі державної мови в Україні, що узгоджується зі статтею 10 Конституції України», – йдеться у повідомленні.
Окрім цього, суд зазначив, що цей закон створює умови для повноцінної реалізації прав національних меншин у царині освіти, зокрема це стосується як навчання, так і вивчення рідної мови.
«У законі не лише відтворюється зміст і обсяг конституційного права на освіту мовою відповідної національної меншини, яке визначено у частині п’ятій статті 53 Конституції України, а й передбачається його реалізація у двох формах: навчання рідною мовою (дошкільна і початкова) та вивчення рідної мови (на всіх рівнях загальної середньої освіти)», – йдеться у рішенні суду.
Конституційний суд також нагадав, що закон встановлює перехідний період, який дозволяє адаптуватися до нових правил. Судді також не знайшли жодних конституційних порушень під час ухвалення закону.
Як писав ZAXID.NET, конституційне подання з приводу нової редакції закону від 2017 року подали 48 народних депутатів, вважаючи, що низка положень закону «обмежує права і свободи представників нацменшин на навчання рідною мовою».