Кримські заручники: історія суперечки за «скіфське золото»
Культура

Кримські заручники: історія суперечки за «скіфське золото»

Окружний суд Амстердама вирішить долю українських артефактів

Катерина Сліпченко, 5 жовтня 2016 937 0

Окружний суд Амстердама має прийняти рішення у справі «скіфського золота» 14 грудня. Про це повідомила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар на своїй сторінці у Facebook. Вона була присутня на засіданні в Амстердамі щодо цього питання. Наразі більше подробиць немає.

Нагадаємо, 5 жовтня в окружному суді Амстердама відбулось слухання щодо «скіфського золота», яке після анексії Криму Росією зберігається в Нідерландах. Суд заслухав представників кримських музеїв, які наполягають на необхідності повернути експонати на анексований півострів.

Музей Алларда Пірсона в Амстердамі

Суперечка між кримськими музеями та Україною триває уже понад двох років. ZAXID.NET нагадує як це було.

Що таке «скіфське золото»?

Назва «скіфське золото» є досить умовною. Насправді абсолютна більшість відібраних на виставку з кримських музеїв предметів не є виробами з коштовних металів. Також далеко не всі експонати належить скіфам. Проте це аж ніяк не зменшує їхню наукову та історичну цінність.

Як «скіфське золото» опинилось у Нідерландах?

Виставка «Крим - золотий острів у Чорному морі» - експозиція історико-культурних цінностей, яка спочатку проходила у Рейнському крайовому музеї у німецькому Бонні (до 19 січня 2014 року), а потім відкрилась в археологічному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Вона тривала з 7 лютого по 31 серпня 2014 року. Експозиція була сформована з колекцій 5-ти українських музеїв та історико-культурних заповідників. Експонати надали Музей історичних коштовностей України; Національний заповідник «Херсонес Таврійський»; Керченський історико-культурний заповідник; Бахчисарайський історико-культурний заповідник; Центральний музей Тавриди.

Історія суперечки

Після завершення експозиції 19-ти об'єктів, серед яких легендарні золоті меч та щит, повернулися до Музею історичних коштовностей у Києві. Решта ж зібрання, а саме 565 музейних предметів та 2111 одиниць зберігання, загальна вартість яких складає майже  €1,5 млн. стала предметом суперечки, адже була позичена з чотирьох музеїв Криму, анексованого Росією після початку виставки - у березні 2014 року.

Ліпні фігурки баранів - експонати виставки

Не знаючи, кому повертати культурні цінності, амстердамський музей звернувся до науковців та юристів для вирішення правової колізії. У офіційній заяві напередодні закриття виставки у Музеї Пірсона назвав ситуацію унікальною та наголосили, що не можуть піти назустріч Києву чи Сімферополю й натомість чекатимуть на вердикт суду.

У листопаді 2014 року кримські музеї подали у Нідерландах позов з вимогою повернути експонати, у квітні 2015 року суд схвалив запит України на участь у цьому процесі як зацікавленої сторони.

На час судового спору предмети мистецтва залишаться в запасниках музею Алларда Пірсона. Саме амстердамський музей оплачує зберігання колекції, зокрема продовження її страховки. Повернути музею кошти має та сторона, яка програє суд.

Чому експонати мають повернутись в Україну?

Договори про передачу експонатів на виставку уклав з організаторами виставки кожен музей окремо, проте оформлення дозволів на їх тимчасове вивезення з території України з цією метою оформляли відповідні державні органи, які підпорядковуються Мінкульту, і які відповідають за вчасне та повне повернення в належному стані саме в Україну усіх вивезених предметів.

Золотий скіфський меч повернувся до Києва

Крім того згідно з українським законодавством всі експонати є власністю держави, і тому їх мають повернути Україні. Кримські музеї Україна розглядає лише як зберігачів музейного фонду, який все одно належить державі. Тому міністерство культури і вимагає повернути колекцію до Києва.

Крім того у статті «Форс мажор» контрактів, укладених між музейними закладами України, а саме Національним заповідником «Херсонес Таврійський», Центральним музеєм Тавріди, Керченським історико-культурним заповідником, Бахчисарайським історико-культурним заповідником з Рейнським Крайовим музеєм міста Бонн та Музеєм Алларда Пірсона – археологічним музеєм Амстердамського університету зазначено, що у будь-якому випадку сторони усвідомлюють, що експонати виставки є національним надбанням України.

 Таким чином, всі музейні заклади визнали, що музейні предмети, які експонуються в Музеї Алларда Пірсона на виставці «Крим – золотий острів у Чорному морі» є національним надбанням України.

Слід також зауважити, що Міністерство закордонних справ Королівства Нідерландів надавало гарантійні зобов’язання щодо повернення культурних цінностей державі Україна.

Хто представляє Україну на суді?

Україну на процесі представлятиме делегація від мін’юсту, Мінкульту та МЗС. За словами міністра культури Євгена Нищука, українську делегацію будуть представляти заступник міністра культури Світлана Фоменко та гендиректор Національного музею народного декоративного мистецтва Людмила Строкова. Пані Строкова в 2014 очолювала музей історичних коштовностей, який надав Нідерландам частину експонатів для виставки. Захист інтересів України в суді проводить юридична фірма Bergh Stoop & Sanders NV.

Що вимагають сторони?

Чинні керівники кримських музеїв апелюють до контрактів і наголошують, що в угоді з музеєм Алларда Пірсона останній зобов'язувався повернути предмети мистецтва їм. Окрім того, музеї наполягають на тому, що колекція є частиною «культурної спадщини Криму». Спеціальний представник президента РФ з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой вважає, що експонати можуть повернутися до Криму. Він зазначив, що «міжмузейна співпраця та етика міжмузейної спільноти передбачає, що ці речі повинні повернутися в ті музеї, звідки вони були взяті». Зазначимо, що Росія не є стороною цього судового розгляду.

Музей Алларда Пірсона, намагаючись убезпечити себе від наступних позовів, покладається на рішення суду, оскільки самостійно не може визначити власника даних музейних предметів. 

Позиція української сторони містила численні посилання на міжнародне, українське та нідерландське законодавство, згідно з яким всі музейні предмети мають бути повернені Україні. Український захист наголосив на тому, що дані музейні предмети належать до державної частини музейного фонду України, а також на тому, що Україна є і власником, і країною походження предметів, а отже, під час розгляду справи мають в першу чергу застосовуватися положення Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (1970).

Що говорять юристи та музейники?

Відповідно до процесуальних норм Нідерландів, вердикт має бути озвученим через 6 тижнів після слухань. Захист України в ході слухань у справі про повернення колекції скіфського золота з Нідерландів розраховує, що суд стане на сторону Києва в цьому розгляді, заявив юрист нідерландської адвокатської фірми Bergh Stoop & Sanders, яка представляє інтереси України в цьому суді, Герт Ян ван ден Берг. 

Експонати виставки

«У ході суду ми доведемо, що артефакти повинні бути повернуті Україні на підставі права власності держави. Ми очікуємо, що вердикт відіб'є наші висновки», - сказав адвокат напередодні судового слухання.

Натомість адвокат кримських музеїв Міхіл ван Леувен вважає, що «у культурно-історичному плані експонати належать Криму, там вони знайдені. Той факт, що Крим анексований Росією, нічого не змінює».

Куратора виставки, кримський археолог Валентина Мордвінцева звинувачує Україну: «недемократично вирішувати політичні суперечки шляхом присвоєння культурних цінностей. Неправильно брати історичні цінності в заручники». Нагадаємо натомість, що уряд Росії вніс понад 220 об'єктів на території анексованого Криму і Севастополя до культурних об'єктів федерального значення. Україна наполягає на приналежності пам'яток українському народу і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

Застібка у формі дельфіна

«Експонати виставки повинні повернутися до Криму, незалежно від того, до якої держави він тепер юридично належить. Деякі з експонатів розкопані ще в XIX столітті, і весь цей час були в Криму, попри різні політичні обставини», - говорить Мордвінцева. 

«Ніяких скіфів вже давно немає, так що скіфам ми нічого повернути не можемо. Це очевидно. У таких випадках завжди підписуються два контракти: один безпосередньо з музеєм, а інший - з Міністерством культури. Це завжди представники однієї держави, в даному випадку ми підписали контракти з українськими музеями й українським міністерством. Ось тільки Крим за цей був анексований. Це безпрецедентний випадок... Контракти, укладені безпосередньо з музеями в Криму, - це приватні контракти, в рамках приватного права. Але є ще контракт, укладений між державами Нідерланди і Україна. Юристи повинні встановити, який із цих контрактів є основним», - заявив представниця музею Алларда Пірсона Амбер ван Схахен. Зауважимо, що жоден із кримських музеїв не був приватним.

Нагадаємо, що жодна міжнародна організація не визнала анексії Криму. ЮНЕСКО, впливова міжнародна організація, що опікується культурною спадщиною, не раз наголошувала, що усі пам’ятки Криму є спадщиною України.

«Колекція належить українському народу. Наш обов'язок - захист культурних цінностей. Його гарантувати за умов перебування в окупації - неможливо! Ми вимагаємо повернення артефактів в Україну», - наголосила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук