Окуповані скарби
Культура

Окуповані скарби

Після анексії Криму Україна втратила унікальні пам’ятки культури

Катерина Сліпченко, 29 червня 2014 1465 0
фото ZAXID.NET

Останнім часом колекція скіфського золота з кримських музеїв знову опинилася у центрі загальної уваги. Днями міністерство культури України запевнило, що Нідерланди повернуть колекцію, яка зараз експонується в Амстердамі, до Києва.

Як відомо, ще у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці «Крим: золото і таємниці Чорного моря», в Україну.

Виставка була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого. Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму.

Там зібрані археологічні знахідки. Серед більш ніж півтисячи експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, мечі, панцирі, посуд стародавніх греків і скіфів.

Тим часом російські ЗМІ спростовують рішення Нідерландів повернути виставку до Києва. Так, ИТАР-ТАСС з посиланням на прес-секретаря МЗС Нідерландів Ахмеда Даду наголошує, що Нідерланди не давали Україні підтвердження, що експонати повернуться до Києва. 

Російска влада не раз говорила, що просто так не віддасть кримське золото і, навіть якщо скарб повернеться в Україну, юристи готові оскаржувати це у судах.

Міністр культури РФ Володимир Мединський заявив, що у Росії розглядатимуть як розкрадання повернення скіфського золота до Києва, а у Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей  до Криму.

Проте не лише скіфське золото, попри його унікальність та цінність, є предметом тривоги.

У квітні міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти світової культурної спадщини у Криму. Це сталося після того, як  на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів з українським дозвілом на проведення розкопок.

ЮНЕСКО опинилося перед серйозною пролемою: у світовій історії ще не було прецедентів, коли б частину однієї країни разом із пам'ятками світової культурної спадщини миттєво перенесли в іншу. Тож ЮНЕСКО не має відповідного досвіду.

Одна справа, коли в країні до влади приходять, наприклад, таліби і руйнують статуї Будди, а інша - коли країна, якій юридично належить об'єкт культурної спадщини, просто втрачає до нього доступ.

Проте вже 27 червня, на 38-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, український уряд запевнили, що доля об'єктів культурної спадщини Криму обговорюватиметься виключно за участі України.

Зокрема Херсонес, на думку ЮНЕСКО, і надалі є власністю винятково України.

Але що би не вирішувалося у владних кабінетах, на анексованому півострові залишилась безліч скарбів, доля яких зависла у повітрі. По суті їх просто вкрали у народу України.

Наша держава вмить втратила рідкісні колекції, античні руїни, музейні цінності, давні церкви, палаци...

Унікальні культурні та історичні цінності Криму анексовані разом з півостровом, але, на відміну від заводів, портів і банківських сховищ, збитки від їх відчуження підрахувати неможливо.

Нагадаємо лише про десяток унікальних пам’яткок, які втратила Україна разом із Кримом.

Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський – унікальний археологічний заповідник. Майже два тисячоліття проіснувало це місто на кримському узбережжі. Його у 422-421 рр. до н.е. заснували вихідці з Гераклеї. Століття по тому Херсонес перетворився на один із найбільших полісів Північного Причорномор'я. Тут збереглися руїни античного театру, ділянка оборонних мурів з вежею Зенона і декілька інших спорд.

Палац еміра Бухарського

Одна із найоригінальніших будівель у Ялті. З 1898 по 1900 рік емір заклав тут парк та  збудував палац у мавританському стилі.

Лівадійський палац

Лівадійський архітектурно-парковий комплекс - одна з видатних пам'яток архітектурного і паркового мистецтва. Палац зведений як стилізація під італійське Відродження. До речі, ворота внутрішнього італійського дворика у 1750 р. вивезені з Верони, а не виготовлені уральськими майстрами, як раніше стверджувалося у путівниках і розповідях екскурсоводів.

Давньогрецька Керкінітіда

Перше античне поселення на місці сучасної Євпаторії виникло наприкінці VI - початку V століття до н. е., тобто 2500 років тому. Залишки давньогрецької Керкінітіди збереглися в центральній частині міста. Керкінітіда була великим торговим центром. Згодом Керкінітіда опинилися в підпорядкуванні більш могутнього Херсонеса. Під час воєн зі скіфами місто не раз потрапляло під владу скіфських царів. Загинула Керкінітіда, імовірно, у II-III століттях до н.е.

Єні-Кале

Єні-Кале - фортеця на березі Керченської протоки побудована османами в 1699-1706 рр. Назва в перекладі з турецької означає «нова фортеця». Єні-Кале мала важливе стратегічне значення, крім того вона служила резиденцією турецького паші. Для подачі води побудували унікальний керамічний підземний водогін.

Ханський палац

Ханський палац у Бахчисараї - родова резиденція династії Ґераїв - правителів Кримського ханства у 1532-1783 р. Палац був центром політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай. Бахчисарайський палац - єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Саме на території палацу знаходитсья знаменитий «Фонтан Сліз» та інші об'єкти. Головна архітектурна ідея - втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі.

Чуфут-Кале

Чуфут-Кале - одне із добре збережених і найбільш відомих «печерних міст» Криму, яке виникло у 5 ст. н.е. Воно розташоване на плато, що панує над трьома долинами. Природа сама подбала про неприступність цього міста, людина лише підсилила природній захист кріпосними спорудами. Місто називають довгожителем, адже воно було заселене аж до кінця XIX століття.

Село Лакі

Нажаль, від давньогрецького села Лакі VI-VIII ст. мало що залишилося. Ще донедавна неподалік знаходилися залишки храму св. Трійці XIII - початку XIV ст., а недалеко від неї - руїни ще більш древнього храму із залишками кладовища. На одному з надгробних каменів є напис, що датується 1362 роком. Руїни, які все ще стоять біля дороги, належать церкві св. Луки, зведеної в 1904 році жителями села на місці старої дерев'яної церкви 16 століття.

Вірменська церква

У XI-XII ст. частина вірмен, рятуючись від турків-сельджуків, змушена була влаштувалися зокрема і у Криму. Саме до цього періоду належить храм Спасителя XIV ст., а в другій половині XIX ст. при ньому був монастир св. Іллі.  

Генуезька фортеця

Генуезька фортеця у Судаку є унікальною пам'яткою оборонного будівництва Таврії X-XVIII ст. Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, Киз-Кулле-Бурун, що в перекладі з кримсько-татарської означає «мис дівочої вежі». Фортеця виникла у VI-VII ст., проте більшість будівель, які збереглися до наших днів, належать до генуезького періоду (1371-1469). 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук