Окуповане та депортоване золото
Що нового у справі про повернення скіфських скарбів в Україну
Гучна міжнародна справа з поверненням в Україну з Нідерландів «скіфського золота» завмерла в очікуванні нових судових рішень. Днями її анімував міністр культури РФ Володимир Мединський, відомий своїми скандальними заявами. Цього разу він заявив, що у випадку, якщо Нідерланди не повернуть золото до анексованого Криму, музейні стосунки двох країн буде розірвано. Чиновник також звинуватив Нідерланди в крадіжці скарбів і порівняв рішення суду Амстердама щодо повернення експонатів Україні з походами на Наполеона, які супроводжувалися розкраданням коштовностей.
ZAXID.NET вирішив зібрати докупи все нове, що стосується цієї резонансної справи та нагадати про її головні аспекти.
Як все було?
Нагадаємо суть справи. 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама вирішив повернути Україні колекцію скіфського золота, яке походить з кримських музеїв. У рішенні суду йдеться про те, що колекція належить Україні має бути повернута до Києва.
Колекція експонувалась на виставці «Крим - золотий острів у Чорному морі», яка спочатку проходила у Рейнському крайовому музеї у німецькому Бонні (до 19 січня 2014 року), а потім відкрилась в археологічному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Вона тривала з 7 лютого по 31 серпня 2014 року.
Експозиція була сформована з колекцій 5-ти українських музеїв та історико-культурних заповідників. Експонати надали Музей історичних коштовностей України; Національний заповідник «Херсонес Таврійський»; Керченський історико-культурний заповідник; Бахчисарайський історико-культурний заповідник; Центральний музей Тавриди.
Після завершення експозиції 19-ть об'єктів, серед яких легендарні золоті меч та щит, повернулися до Музею історичних коштовностей у Києві. Решта ж зібрання, а саме 565 музейних предметів та 2111 одиниць зберігання, загальна вартість яких складає майже €1,5 млн. стала предметом суперечки, адже була позичена з чотирьох музеїв Криму, анексованого Росією після початку виставки - у березні 2014 року.
Скільки коштує «золото»?
Попри позитивне рішення суду Україна має виплатити музею Алларда Пірсона 111 тисяч євро за зберігання та інвентаризацію скарбів.
Ще у грудні 2016 Мінкульт планував подати позов, щоб не сплачувати цю суму. Про це, зокрема, говорила заступниця міністра культури Світлана Фоменко.
Проте згодом міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що Україна готова виплатити ці кошти голландському музею як тільки експонати повернуться до Києва.
«Тільки-но рішення набуде законної сили, і я можу це офіційно підтвердити, уряд України виділить кошти з наших ресурсів, чи з резервного фонду, чи з фонду бюджету міністерства культури для того, щоб оплатити виплати на збереження і повернення, транспортування цих цінностей на територію України», - заявив він.
Наразі суд має розглянути апеляцію кримських музеїв, подану ними у січні 2017 року. За словами директора кримського музею Андрія Мальгіна Апеляційний суд Амстердама розгляне скаргу у справі «скіфського золота» взимку-навесні 2018 року.
Крім того Україна уже заплатила за адвокатські послуги в справі по поверненню в Україну «скіфського золота» коштували Міністерству юстиції України понад 12 млн. грн.
Українську сторону представляла юридична фірма Berg Stoop & Sanders N. V. Відповідно до українського законодавства, в 2015-му і 2016 роках з фірмою був укладений договір на послуги. Згідно з актами робота юристів обійшлася міністерству в € 225,85 тис. (6,067 млн. грн.) в 2015 році і в € 217,045 тисяч (6 071 млн. грн.) в 2016-му.
«Ми напишемо в Спортлото»
За словами експертів справа щодо повернення «скіфського золота» може тягнутися роками. Адже окрім Апеляційного суду Нідерландів існують і інші судові інстанції, в які можуть звертатися сторони. Саме тоді і будуть прийняті остаточні рішення щодо відшкодувань коштів за зберігання експонатів.
Проте у тій судовій тяганині несподівано з'явилася третя сторона: з вимогами щодо «скіфського золота» звернулась Громадська організація «Вища рада осетин». Вони написали до до ЮНЕСКО протестного листа і вимагають повернути золото до Криму.
Скіфи та Сибір
А тим часом у Британському музеї Лондона триває масштабна виставка під назвою «Скіфські воїни стародавнього Сибіру» (Scythians warriors of ancient Siberia), організована спільно з російським Ермітажем (Санкт-Петербург). Частина продемонстрованих експонатів мають українське походження, однак організатори цього не вказали. Немає і жодної згадки про український контекст скіфів у каталозі виставки. Про це повідомляється у розслідуванні, оприлюдненому Укрінформ.
В експозиції представлені скарби, знайдені в Україні та вивезені в Росію протягом тривалого періоду часу – від Петра І до СРСР. Проте експонати з України на виставки підписані без точного місця походження, лише як з «Північного Причорномор’я». Зокрема, це стосується знаменитого скіфського поховання Солоха, яке знаходиться на лівому березі Дніпра у Запорізькій області. Також виставлено скіфські обладунки з кургану Черкаської області, речі з кургану «Розрита могила» біля міста Березань Київської області.
«Найбільшим фарсом є те, що скарб, який був знайдений в українському Криму, прикрашає всі афіші виставки про "сибірських скіфів". Нагадаю, що від півострова Крим до Сибіру понад 5 тис. кілометрів», - йдеться у розслідуванні.