Львів став у заторах – і що більше свято, то міцніші корки. Спалюється не лише пальне, а й нерви у водіїв. А ви теж простояли у тягнучках пів вечора перед Миколаєм 18 грудня? А в переддень католицького Різдва? Мій особистий рекорд – півтори години з центру на Володимира Великого у час пік.
Мої вітання, це програма «Стінка на стінку», і сьогодні тему заторів не лише на вулицях міста, а й на кільцевій дорозі Львова будемо обговорювати із гостями студії. Я радий представити Олега Березу – очільника Служби автомобільних доріг Львівщини, та депутата міськради і голову транспортної комісії Ігоря Зінкевича.
Олег Береза: Вітаю.
Ігор Зінкевич: Вітаю.
І для предметнішої розмови у студії я пропоную переглянути разом наш матеріал про можливі джерела зародження львівських корків. Дивимось.
***
Село Чишки, з десяток кілометрів від Львова. Більшість тутешніх мешканців щодня їздять на роботу до міста. Серед них і Тетяна. Каже, це випробування – не для слабаків.
Тетяна (мешканка с. Чишки): «Це взагалі проблема. Я їду двома маршрутками, бо я працюю в районі Стрийської. В мене таке враження, що іноді їду півтори години. Коли ввечері корки, то буває, що навіть дві – дві з половиною години. Ну, це проблема».
Пан Володимир до Львова їхав би на велосипеді, але не має такої потреби. Втім, у місто їздить його зять.
Пан Володимир (мешканець села Чишки): «О-о-о, то є гайка повна, якщо чесно сказати, культурно виражаючись. Кільцева – то взагалі загружена».
Тотальні затори чигають на водіїв, зокрема, і на північному в’їзді – на Богдана Хмельницького, Липинського та прилеглих вулицях.
Юрій (водій): «Так, є затори».
Журналістка: «Скільки часу доводиться стояти?»
Юрій (водій): «Хвилин 25, буває 30, десь так».
Пасажирка авто: «А у святкові дні, передсвяткові дні – ще більше».
Олександр (водій): «Капець, які – годину їхав. Все стоїть, просто стоїть. Там можна зараз стояти, думаю, години півтори. Всьо червоне, Google весь червоний».
Саме тут, з північного в’їзду у місто, затори чи не найбільші. Адже дослідження показали, що 30–40% транспорту – це транзит. Автівки здебільшого рухаються із Києва у напрямку Польщі.
Орест Олеськів (начальник міського управління транспорту): «Відповідно, північна об’їзна би суттєво розвантажила дані вулиці, цей північний напрямок. Це би дало набагато більше простору для львів’ян та для руху, покращило би рух громадського транспорту і взагалі змінило би екологічну ситуацію в місті».
Реконструкцію західного обходу та будівництво такого очікуваного північного обіцяють розпочати у 2021 році. Відтак, кільце навколо Львова замкнеться і дозволить повноцінний об’їзд міста.
Іван Бондар (речник Служби автомобільних доріг Львівщини): «На сьогодні маємо викуплені вже третину ділянок земельних, які будуть потрібні для будівництва північного обходу, маємо підписану угоду на будівництво цього обходу. В наступному році розпочнемо безпосередні будівельні роботи».
До них візьмуться у третій декаді. Саме ж будівництво північної об’їзної триватиме три-чотири роки.
***
Ну от, нарікають на корки і водії, і пасажири – у всіх здають нерви. Якщо колись ми бачили якийсь внутрішній трафік, тобто корки створювали внутрішні машини – то тепер це транзит. 40% – це транзит, який переїжджає Львів, тому що об’їзна дорога стоїть. Пане Олеже, до вас адресую своє перше питання – то що будемо робити з перевантаженою кільцевою дорогою?
Олег Береза: Ну, на сьогоднішній день ми вживаємо заходи в межах тих можливих проектів, які в нас зараз є. Допустимо, цього року ми побудували для об’їзної дороги додаткову полосу на ділянці від Пасік Зубрицьких до Зубри.
Це скільки метрів?
Олег Береза: Два кілометри. Далі в нас є проект, також два кілометри, на ділянці від Пасік Зубрицьких, тобто від заправки ОККО до оцієї ділянки Н-09 Львів–Мукачево побудувати в першій категорії – для того вже є і проект, і виготовлена тендерна документація.
Перша категорія – це чотири смуги?
Олег Береза: Чотири смуги, так, на цій ділянці. Ну і, звісно, то, що ми говорили: перш за все, це є будівництво північної об’їзної, по якій ви вже отримали інформацію. Можу сказати, що дійсно у нас зараз йде викуп земельних ділянок, активно працюємо над тим. Також ми вже провели громадські слухання, проект пройшов експертизу. Більше того, ми вже виготовили тендерну документацію по стандартах Європейського банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку. І передали вже в Укравтодор, де спеціалізоване підприємство в системі Укравтодору – Укрдорінвест – буде вже займатися міжнародними проектами. Так у нас існує на практиці і в системі так воно працює.
Ну і, звісно, то, що я казав – це є західний обхід. На наступний рік ми маємо розробити проектні документації по трьох ділянках. Одна ділянка – це є від Рясне-Руського до об’їзної (відповідно. вулиця Городоцька на Шегині і західний обхід), потім від цієї ділянки йде від Зимної Води до Сокільників і від Сокільників до Солонки. Тобто це будуть такі три ділянки, де ми будемо також і скуповувати земельні ділянки, і розширювати цю дорогу.
Ну, по західному об’їзду – це поки що плани. Я пропоную все ж таки повернутися до північного. Ігоре, як ви взагалі, коли побачили оці плани, і коли вже дійсно сказали, що є на це кошти – як ви оцінюєте оцю ситуацію з північним об’їздом, добудовою?
Ігор Зінкевич: В будь-якому разі, це позитивно. Ми прекрасно бачимо трафік, який проходить безпосередньо по Богдана Хмельницького, по Липинського, на Чорновола, на Шевченка.
Основні в’їзди, так.
Ігор Зінкевич: Мало хто старається об’їжджати. Я не говорю про великі фури, TIR-и, які стараються, в принципі, їхати по об’їзній.
Але все одно потрапляють у місто.
Ігор Зінкевич: Попадають, і це ми бачимо неодноразово. І навіть знаки були спеціально зняті (розуміючи, як ситуація складається) і встановлені ближче до центральної частини, вже від кільця Чорновола-Липинського.
Тому це дуже позитивно. І ми розуміємо, що велике навантаження, яке іде через Шевченківський район, можемо позбавити. Можливість того, що їдуть на кордон, саме використовуючи Шегині, Краковець, і всі ці машини йдуть просто транзитом через місто Львів. І коли ці рішення приймалися…
Але в корках стоять львів’яни.
Ігор Зінкевич: Ну, тут питання інше. Ми не забуваємо того, що все ж таки місто Львів з теперішньої Львівської ОТГ дуже транспортний засіб заїжджає – маю на увазі вже не місцевість міста Львова рухається, а ті, які доїжджають.
Це все залежить від того, що у нас величезні проблеми з транспортом, які стосуються доїзду до міста і циркулювання по місту для того, щоби люди спокійно себе могли адаптувати до громадського транспорту і рухатися, не беручи свої транспортні засоби.
Але я сумніваюся, що ці люди, які доїжджають з цих багатих сіл, пересядуть на громадський транспорт. Вони ж їздять – одна машина, дві, в садочок, в школу. Вірите, що вони пересядуть?
Ігор Зінкевич: Так, я говорю про ті речі, коли перший локдаун був, і було введено певні норми щодо громадського транспорту. Ми чітко пам’ятаємо, що тільки сидячі місця. А ще перед тим був конкретно лише медперсонал і ті люди, які забезпечують життєдіяльність міста.
Спецперевезення так звані.
Ігор Зінкевич: Ми навіть тоді помітили, що велика кількість людей доїжджають до Львова – і вони не мають як циркулювати по місту Львову. Доїжджають до передмістя, а далі ніяких можливостей з транспортом немає – тобто самих основних розв’язок транспортної гілки як такої. Сформована в області була і безпосередньо в місті. Тепер у нас є Львівська ОТГ, і ті всі передбачувані речі ми вже мали закласти і розробити. В нас є певні програми (в тому числі маршрути), які були вже заявлені й обумовлені у всіх ЗМІ. Але ми ще не напрацювали передачі навіть транспорту, який стосується області.
Ігоре, я про транспорт Львівської ОТГ хочу поговорити трішки далі, а зараз все ж таки хочу повернутися до північної об’їзної, щоб ми цей блок відпрацювали. І хочу додати певну інформацію – що для будівництва північного обходу Львова держава викупить 40 ділянок і вісім будинків. Про це розповів губернатор Львівської області Максим Козицький, який затвердив розміри конкретної викупної ціни земельних ділянок та нерухомого майна, які є у приватній власності. Для безперешкодного будівництва північної об’їздної Львова треба домовлятися з 35 господарями на території районів Жовківського, Кам’янка-Бузького та Яворівського. Іншим своїм розпорядженням Козицький визначив розмір викупної ціни і нерухомого майна, а саме восьми житлових будинків, які стоять на шляху нової дороги. Загальна сума на викуп будинків і землі становить трохи більше, як 13 мільйонів гривень.
Отож, маємо ситуацію, що вже визначилися, скільки держава може заплатити цим власникам земельних ділянок і будинків грошей. Ми чули у сюжеті інформацію від вашого представника, що вже з третиною цих власників вдалося домовитися. Давайте спробуємо змоделювати ситуацію, що знайдуться один-двоє, які скажуть: «А я не хочу продавати свою земельну ділянку або будинок, бо тут народилися мої баба, дід, моя рідня і я тут хочу жити. І не буде оцієї північної об’їзної». Що будемо робити тоді, пане Олеже?
Олег Береза: Перш за все, є поняття «викуп для суспільних потреб», і воно буде працювати. Тому що, звісно, ніхто не зупинить будову за таких обставин – це буде примусовий викуп згідно з рішенням суду, і це вже є в практиці такі речі. Тут не варто боятися того, що комусь подобається ціна, комусь не подобається.
А є вже, що хтось торгується з вами?
Олег Береза: Є, є такі люди. Будемо так говорити, на це не треба звертати уваги – все одно цей процес є складний.
Не зупинити вже?
Олег Береза: Абсолютно. Зрештою, хочу вам сказати, що дійсно і наш відділ врегулювання земельних відносин, і райадміністрація активно працюють над цим питанням. І, звісно, цей предмет перемовин – тут треба відразу визначатися. Якщо люди відмовляються – тут вже треба не підписувати з ними ніякі договори і так далі, а напряму, якщо вони пишуть відмову – йти, відповідно, в судові інстанції і ці питання врегульовувати на такому рівні.
Тим більше, що всі прекрасно розуміють, що є загальнодержавні потреби, суспільні, вони є важливіші за якісь там приватні інтереси – в даному випадку ми маємо якогось власника земельних ділянок. Більше того, можу сказати, що в нас немає проблем навіть із викупами будівель, де люди живуть, – всі прекрасно розуміють, що вони не будуть жити в такому районі, де будуть чотири смуги. Хоча, звісно, в нас там передбачаються засоби захисту, шумоізоляції і так далі. Тому що це дорога першої категорії, вона передбачає за собою відповідний клас і захисту, і шумоізоляції, і безпекових, і так далі і тому подібне.
Тому я думаю, що цей процес складний, але зрештою його можна спокійно врегульовувати. І є на це відповідна практика.
Крім того, я би хотів сказати – Ігор згадав, що для транзиту Львів використовується. Ви подивіться на карту, як виглядає місто Львів – воно як серце, до нього сходяться більше 12–13 доріг такого національного, міжнародного значення. І все воно зупиняється, застопорюється на кільцевій дорозі. Для того в нас є відповідний проект, який покликаний розвантажити нашу об’їзду, і вже він частково…
Кільцеву Львова, так? Тобто ще більше кільце?
Олег Береза: Так, так зване Велике транзитне кільце – це дорога Т-14-25 Миколаїв–Бібрка. І можу сказати, що вона вже на ділянці від Миколаєва до навіть не Городка, а більше – можна сказати, далі до Жовкви вже існує нормальний об’їзд.
Які ділянки ще закінчили?
Олег Береза: Цього року ми закінчили ділянки від Дороговижу, від Миколаєва до Городка. Далі від городка до села Повітно. І частково ми ремонтуємо зараз дорогу від Крехова до Жовкви. І йде повністю реконструкція дороги (її навіть лісовою важко назвати) Кам’янка-Бузька–Жовква. Коли я заїжджав на ту дорогу цього року, то половина машини заховалася там в ямі. Таке там, як лісова дорога.
Але там якісь машини проїжджають – бо знаю, що якийсь там шлях є.
Олег Береза: Там рідко що може проїхати. Це дорога, можна так сказати, лісова була, а тепер ми її реконструюємо. Я думаю, на наступний рік буде вона мати зовсім інакший вигляд, і ми продовжимо до самої Бібрки робити це кільце. І в майбутньому з’єднаємо ще Бібрку з…
Тобто який керунок зможе об’їжджати і навіть не заїжджати в це кільце Львова?
Олег Береза: Якщо ми відремонтуємо в ідеалі, то люди, які заїжджають до Бібрки, можуть обїхати все місто кругом, рухаючись на Куровичі, на Кам’янку-Бузьку, на Жовкву, на Івано-Франкове, на Городок.
Без заїзду на кільцеву Львова.
Олег Береза: Так, без заїзду.
Але це питання скількох – навіть не двох-трьох років?
Олег Береза: Ні, це питання вже вирішується. Вже на сьогоднішній день закінчилося будівництво, я казав, на ділянці від Миколаєва до Жовкви. Тобто там вже є проїзд, зроблені на деяких ділянках в нижньому шарі, зроблені на деяких ділянках вже повністю проведений весь комплекс робіт.
Крім цього, ми розуміємо, що Н-06 – це є одна із найважливіших магістралей Київ–Чоп. І для того на наступний рік передбачається, щоби потік машин, який йде з Закарпаття, не заїжджав до Львова, зробити ділянку від Стрия до Ходорова. Це М-12, одна з важливих магістралей, яка має в наступному році перетворитися в М-30 – тому що є анонсування президентом реконструкції і будівництва дороги від Стрия до Ізвариного, тобто майже 1200 кілометрів.
До Луганської області.
Олег Береза: Так, так. І, відповідно, в нас у пріоритеті ця дорога. І коли люди будуть заїжджати до Львова, їдучи з Закарпаття в Центральну Україну, – вони в Стрию повертають направо і їдуть прямо на Тернопільську область.
Ну так, це розвантажить дійсно трафік. Ігоре, хочу повернутися до нашого внутрішнього трафіку міського. Всі ми бачимо на «Варті», що робилося на Стрийській, на Галицькому перехресті, на Зеленій – це все систематично стає, зупиняється. І це все стається, тому що львів’яни, які живуть у найближчих селах, зранку їдуть на роботу і ввечері вони виїжджають зі Львова. Власне, що робити з цим трафіком, якщо не громадський транспорт?
Ігор Зінкевич: Ну дивіться, є дві стратегії. Перша стратегія, яка фактично десь в моєму уявленні була, поки я не став депутатом Львівської міської ради і в мене були інші пріоритети для транспорту, вона все одно залишилася. І десь тоді, коли в 2018 році я пропонував Львівській міській раді створити департамент транспорту, на це дивилися трошечки так зверхньо, і навіть не було якоїсь такої зустрічної ситуації. То на даному етапі є перспектива розвитку департаменту транспорту, що стосується львівської ОТГ. І першочергові речі, які би хотілося зробити, – це є точкові розв’язки, де, відкриваючи просту карту Google, ми бачимо прекрасно, де є червоні, яскраво-червоні ознаки того, що потрібно приїхати, розібратися, стати, знайти шляхи вирішення і запустити цей процес для того, щоби виправити ситуацію.
У нас є певна тенденція ремонту основних шляхів. Тобто ми бачимо, що в нас зараз навіть за залучення коштів (кредитних, у тому числі, залучаємо інвестиції) – ми робимо основні шляхи. Але в нас є проблемні точки. Навіть можу згадати гарну таку приблизну річ – це Пасічна–Личаківська. Є в генеральному плані шикарне кільце, яке просто ніхто в житті не зробить. На пропозицію, для чого продавати під заправку кусок земельної ділянки і створити кільце… На жаль, в попередній каденції це зневажили, цьому не надавали уваги. Зараз, коли зустрілися із ситуацією, стараються знаходити виходи, шляхи вирішення цього питання.
Добре, Ігоре – які конкретні пропозиції по точкових оцих ситуаціях.
Ігор Зінкевич: Зараз на даному етапі повністю з комісією транспорту, яку я зараз маю очолювати, ми вже зустрілися з відповідними управлінцями, в тому числі з керівниками, із заступниками міського голови про те, що ми дійсно так, як пропонувалося, виїжджаємо на всі червоні точки і пробуємо розв’язати ті основні глобальні проблеми, які би мали спростити ситуацію, а саме закоркованість. Тому що від них продовжується закоркованість по всьому місті Львові.
Олег Береза: Можна я би долучився, так як я колись очолював Львівавтодор, був депутатом?
Звісно.
Олег Береза: В мене є також бачення, і я про це говорив неодноразово. Є глобальні питання, перш за все. Тобто це будівництво так званого великого південного кільця – це проспект Вернадського, Трускавецька, Ряшівська, Суботівська і до Рясне. Це також дуже мало би розв’язати ті проблеми, але воно потребує значних коштів. І тут треба, на мою думку, міській владі просто зробити проекти і їх адаптувати для того, щоби вони були готовими. Не проходити експертизу – а вони мають бути в очікуванні, мають уже бути готові серйозні рішення.
Друге питання – звісно, що обмежити заїзд легкового транспорту важко, але все ж таки є можливість такого, щоби десь у місцях, де можна було б зробити…
Перехоплюючі паркінги ви маєте на увазі?
Олег Береза: Паркінги. Але це не просто перехоплюючі паркінги, а туди має заходити громадський транспорт. І, відповідно, коли ти заплатив за те, що ти поставив машину, а не поїхав у центр – тим талончиком ти можеш мати принаймні дві поїздки туди-назад.
Ну, можливо, з електронним квитком це стане реальністю.
Олег Береза: Можливо. Дай Бог, щоби його реалізували. Крім цього, я казав, є такі точкові рішення. Тобто це що стосується – цілком погоджуюся з Ігорем, правильне рішення – де є такі точки концентрації отих заторів. А є ще, крім того, вулиці, які можуть служити, наприклад, тим же самим важливим транзитним шляхом. Наприклад, вулиця Трускавецька – добудуйте її просто в тому вигляді, в якому вона є. Є вулиця Рахівська – це може бути паралельна вулиця від моста Сихівського до Зубрівської, якщо її зробити, привести в людський вигляд. Там же може бути зовсім інший вигляд – тобто паралельна вулиця, яка би могла йти по Сихові. Навіть якщо так подивитися – ту саму Рахівську з’єднати з Персенківкою – це вже паралельна вулиці Луганській. Допустимо на Сихові – ви знаєте, які там корки стоять просто шалені, особливо в теперішній час і зранку. Тобто зроблена ця так звана «петля сихівська». З’єднайте вулицю Хоткевича і вулицю Скрипника – воно все одно буде зроблене, тому що там буде побудований рано чи пізно в майбутньому спорткомплекс. Нехай воно їздить тільки, грубо кажучи, тільки в робочі дні – у вихідні дні нема потреби, щоби воно там було.
Тобто це незначні по своєму капіталовкладенню кошти, які дозволять просто точково розв’язувати ці всі питання. От важливе значення має також вулиця Пирогівка. Її не використовують – а її треба правильно з’єднати з вулицею Зеленою от там, де є SKODA Service.
Тобто всі стоять на Зеленій і не мають альтернативи, куди поїхати.
Олег Береза: Абсолютно правильно. І глобально думати. Робити треба проекти – бо якщо ви не будете стукати, вам ніхто не відкриє двері і вам ніхто не дасть грошей. Тому що з чим ви прийдете до них? Ми от хочемо з концепцією – ніколи в світі. От ми на службі розробляємо до 45 проектів і зараз запустили в роботу. Це для того, щоби львівську обласну транспортну систему поміняти, основні дороги перевести в першу категорію. Н-06 Львів–Краковець оцей. Це ж саме треба робити в місті Львові, тому що інакшого виходу немає.
Не всі вулиці у Львові можна розширити так, як Хуторівку, наприклад.
Ігор Зінкевич: Все ж таки доповню цю ситуацію, тому що розбирався протягом п’яти років. В нас дійсно дуже багато проектів є, в тому числі і ПКД. В нас є певні розв’язки, які давним-давно треба було зробити. В нас навіть шикарний проект розв’язки (для мене це дуже болюче питання) – це Чорновола–Під Дубом, де неодноразові смертельні наїзди на пішохідних переходах.
І це питання піднімалось, бо проект готовий. Вернемося до кільця навколо Епіцентру.
Кукурудзяну маєте на увазі?
Ігор Зінкевич: Так. Є шикарний об’їзд міста Львова.
Там є проект.
Ігор Зінкевич: Там є проект повністю готовий, два роки проситься запустити першочергово його. Коли починали вулицю Богданівську, говорилося про то, що давайте ми почнемо не з того кінця, а почнемо від кільця. І давайте зараз максимально структуруємо ситуацію, яка склалася. Дійсно, якщо говорити про реальні речі, взявши ті червоні точки на Google, – деякі вони вже зроблені. Ще при Олегу була ця ситуація, що розроблялося ці всі проекти. І ми це все обговорювали.
Просто зараз ми розуміємо прекрасно наші фінансові можливості – і ми можемо починати з чогось меншого, але рухатися до більшого. І складати тоді вже більш-менш нормальну сферу для того, щоби цей транспорт міг не в’їжджати в центральну частину. Бо, повірте, їм не настільки потрібно і не дуже й хочеться в’їжджати в центральну частину.
Я дуже сильно сперечався щодо громадського транспорту у питанні того, чому люди ним не користуються, а користуються приватним транспортом. Є ще один факт, який заставляє людей все ж таки сісти у свій транспорт – це реально, що немає конкретного графіку руху і розуміння того, що цей транспорт буде. А про то, що навколо Львова…
А як може бути графік руху, якщо автобус стає в ті самі корки без виділених смуг? Ви ж, до речі, відстоювали те, щоб відмінити смуги руху.
Ігор Зінкевич: Я відстоював питання відмінити громадські смуги по вулиці Липинського. Мене просто цікавило, хто дозволив на вулиці Стрийській і за чиї гроші (і до сих пір у мене відповіді як у депутата немає) була створена на Стрийській. Щодо Липинського є дуже глобальне пояснення: допоки немає північної об’їзної – і, на жаль, певні чиновники, звузивши…
І закрита Богдана Хмельницького.
Ігор Зінкевич: Ну, Богдана Хмельницького – слава Богу запит, який подавався ще в 2017 році, розширення моста біля Галицького перехрестя до виборів зробили. Я вже кажу: може, то частіше робити вибори? Оті от проекти, які точкові і вони потрібні, якось запускаються і починаються робити.
Але все ж таки вернімося до вулиці Липинського. На жаль, хтось запроектував електроопори, які стоять на вулиці Липинського з неможливістю розширення вулиці. А нам би там шикарно все ж таки ще одну полосу дати, щоби розв’язати проблему, яка в нас є – об’їзної північної поки в нас немає на даному етапі, як і можливості в майбутньому її використовування. Є точкові рішення – і, на жаль, дуже тяжко когось покарати, тому що в нас в принципі як такого... Є управління транспорту – воно займається всім і нічим. Тому питання департаменту транспорту для мене було дуже гострим. Має бути хтось, хто має відповідати за те, що витворяється у місті Львові. І лише тоді комплексні ситуації з менших проблем – навіть з тих проектів, які вже безпосередньо розроблені і готові, вони лежать, їх просто треба реалізовувати. Ми можем запустити і це зробити – принаймні показати, що є якісь зміни.
Але погодьтеся, що транспорт громадський, який їде виділеними смугами, рухається скорше.
Ігор Зінкевич: Шикарно. Тільки ми все ж таки вернемося до того, що Олег сказав, і я буду до нього вертатися. Говорити про створення автостанцій, які би мали виконувати функцію доїзду з області, і вже формування графіку і трафіку безпосередньо по місті Львові – вони нам потрібні у місті Львові.
Це вже питання транспорту Львівської ОТГ. На сьогодні, очевидно, місто не може запустити транспорт, тому що область не погоджує.
Ігор Зінкевич: Ми також таким займалися. І питання створення автостанції жодному інвестору (я вам кажу ще раз – просто станції як такої) не цікаво. Але є гарний приклад на Стрийській вулиці, де маємо Ашан: величезну парковку, вже створюється вся інфраструктура, вже дуже багато людей дійсно користуються – під’їжджаючи до Ашану, пересідають на громадський транспорт і рухаються.
Так чому ж ми не можемо інвесторові запропонувати кращу земельну ділянку, більшу – для того, щоби він створив супермаркети? Щоб з області люди, які хочуть закупитися, приїхали до Львова – немає питань, поставили машину. Хочуть сходити в центр – сіли на громадський транспорт, поїхали. Але це великі інвестиції, великі проекти, які в майбутньому вже потрібно запускати, тому що ми нікуди не дінемося без цього.
Пане Олеже, ваша репліка, ви хотіли прокоментувати.
Олег Береза: Звісно, я би тут ще додав, що департамент транспорту має в унісон працювати з дорожнім господарством. І тому я би вважав, що потрібно департамент транспорту і дорожнього господарства – тому що тут від того і залежить. І тому десь є така пропозиція, щоб ви як депутат все ж таки ініціювали, щоб це було в одній руці. Тому що потім знову будуть розказувати – а, це воно йде врозріз з інтересами громадського транспорту, врозріз з інтересами будівництва доріг і так далі... А так це має бути одна єдина політика транспортна, яка би мала працювати.
Також ще важливим фактором є паркування хаотичне, яке відбувається у нас в місті Львові.
Ну, вже не так багато хаотичного паркування, особливо в центрі міста.
Олег Береза: Але воно є. Я думаю, що якщо запрацюють добре «листи щастя»…
Інспектори паркування є.
Олег Береза: Є інспектори паркування. Попробуйте зняти то все… Має бути невідворотність. Тобто ми приїжджаємо в будь-яке місто Європи: заїжджаючи, ми першим ділом бігаємо – шукаємо паркомат, щоби заплатити гроші. Не поставив машину – ганяєш пів дня, але не поставиш машину під знаком. У нас же все ж таки воно вже існує і є.
Дійсно, чому саме ці виділені смуги є, звісно, хорошим рішенням – але не при тих умовах.
Вони працюють у Європі.
Олег Береза: Вони працюють у Європі.
Ігор Зінкевич: Але треба спочатку підготувати все, щоби ті громадські смуги працювали.
Олег Береза: Дивіться, якщо ми побудуємо нові проспекти – ті самі Вернадського, Ряшівська, Трускавецька – це дасть можливість так само пустити по виділених смугах весь громадський транспорт. Той самий львівський трамвай (згідно зі стратегією, яка ще була затверджена у 2018 році, коли я був директором) передбачає, що він має виконувати роль львівського метро – він має найшвидше їхати і має бути найбільш комфортним для всіх. І от приклад сихівського трамваю, коли він проїжджає, а все стоїть в корках, показує це.
Це треба доробляти – робити вулицю Вернадського, з’єднати її з Княгині Ольги, зробити так зване таке велике кільце, яке би дозволило швидше рухатися громадському транспорту до основних спальних районів. Тому тут треба дійсно комплексно до цього підходити.
Коли ми будуємо дороги, ми повинні розуміти, що перш за все будуємо для львів’ян – а більшість львів’ян переважно їздять на громадському транспорті. Хоча теперішні ситуації ковідні показують нам зовсім інші реалії – що все ж таки люди надають перевагу з точки зору безпеки (як воно довго тривати буде, ніхто не знає) власному своєму транспорті, де він почувається в безпеці і більшому комфорті.
Крім того, ми маємо думати, що у нас уже не тільки Львів, а Львівська ОТГ.
Олег Береза: Абсолютно правильно.
Це і той самий Зашків... Тобто люди реально будуть їхати на роботу до Львова.
Олег Береза: Тому ми запланували і велике транзитне кільце, і північну об’їзну, і західний об’їзд, і розширення саме львівської об’їзної в тих місцях, де є серйозна концентрація машин.
Тому я би казав, що все ж таки тут треба, щоби воно в глобально правильному рівні йшло в ногу і будівництво доріг, і розвиток транспортної системи міста Львова.
Ігоре, ще питання по транспорту Львівської ОТГ – власне, як воно буде працювати? Йдеться про те, що Львів готовий запускати оці великогабаритні автобуси в населені пункти Львівської ОТГ. Чи це реально з вашої сторони – і чи реально запустити їх по сім гривень?
Ігор Зінкевич: З моєї сторони… Ну, я, в принципі, не керівник даного управління, щоби точно…
Ну, зі сторони депутатської групи.
Ігор Зінкевич: Ми розуміємо прекрасно, що нас чекає і куди ми маємо рухатися. Але деякі зараз дії, які відбуваються у Львівській міській раді, навіть на передачі безпосередньо тих маршрутів, які є в області, заставляє все ж таки трохи нервуватися. Але тут десь більше юридична сторона, яка мене зацікавила. Що ми, формуючи зараз депутатський корпус, маємо розуміти, що це вже не тільки місто Львів. І ми маємо готуватися з тими ж самими комісіями. Тобто повноваження комісії, які я на даний момент переписую щодо комісії транспорту, – вони вже стосуються не самого міста, вони вже стосуються Львівської ОТГ. І це має стосуватися кожної комісії – у тому числі бюджетної, інфраструктурної. Ці всі речі комплексно мають вирішуватися, в тому числі і транспорту. Коли воно станеться – це питання не те що риторичне, воно більше складається в юридичній лощині.
Все прив’язується до 1 січня, я так розумію?
Ігор Зінкевич: Так, воно дуже сильно прив’язується до 1 січня. І так відчуває моя душа, що з областю нам доведеться працювати максимально зараз чітко, структуровано все-таки до перевізників. Бо не буде тої передачі, яка десь ініціювалася на самому початку. Тому що зустрілися з юридичною площиною – і рішення Кабінету Міністрів про передання безпосередньо як землі загалом і повноважень, які мають виконуватися.
Тим більше, не забуваємо, що ОТГ має своїх депутатів, які також мають брати участь у тому всьому – а з їхніми повноваженнями ми ще не зустрілися. Тут є дуже така тонка межа між тим всім, що нам дано. Але все, що відбувається – відбувається все ж таки на краще. Єдине, що нам доведеться пройти цей весь період.
І ця ситуація, яка складається з транспортом, який має обслуговувати безпосередньо Львівську ОТГ – я все ж таки сподіваюся, що певні перемовини відбудуться що між областю, що між містом, і якось компонуються на цей період, коли виникнуть ті всі проблеми юридичної площини.
Я дякую вам. Отож дуже хочеться вірити (особливо за кілька днів до Нового року), що будівництво цієї північної об’їзної якось зрушить з місця врешті питання закоркованості доріг вже «Великого Львова». Адже з 1 січня межі міста офіційно збільшуються, відтак варто готуватися до нового транспортного трафіку. Словом, є над чим працювати моїм шановним гостям. Я дякую за цю розмову Ігореві Зінкевичу – депутату міськради та голові транспортної комісії, а також Олегові Березі – керівнику Служби автомобільних доріг Львівщини. Вітаю вас і наших глядачів з прийдешніми святами.
А ми з вами зустрінемося вже у новому 2021 році. Дуже хочу вірити, що він не буде таким же токсичним, як оцей направду епічний високосний. Бережіть себе та рідних і будьте здорові.