Львівський історичний музей розповів, як повертатиме з Польщі дві українські картини

Інтереси України у справі щодо двох картин Львівського історичного музею, на які заявили права представники родини Любомирських, представлятиме Міністерство юстиції. Наразі Міністерство культури, Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції напрацьовують спільну правову позицію, а за потреби Мін'юст залучить міжнародних юридичних радників. Про це у понеділок, 27 липня, під час брифінгу повідомили представники Львівського історичного музею, Львівської ОВА та Львівської облради.

Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик наголосив, що виставка є частиною державної політики популяризації української культури за кордоном. За його словами, під час війни такі виставки мають ще й безпекове значення, адже експонати перебувають у більш захищених умовах.

Він розповів, що виставковий проєкт стартував ще 25 листопада 2024 року в Любліні, після чого експозицію показували у Вроцлаві, Познані, а в червні відкрили у Слупську. За словами директора музею, на всіх етапах виставку супроводжували українські дипломати.

Роман Чмелик повідомив, що 22 липня музей отримав від директора Музею Центрального Помор'я у Слупську повідомлення про відкриття судового провадження. Після цього Львівський історичний музей одразу поінформував Львівську ОВА, Міністерство культури, посольство України у Варшаві.

«Усі документи, усі дозволи на вивезення цієї виставки, на вивезення тих пам'яток були отримані і підготовлені строго у відповідності до чинного законодавства України. Керувалися ми законом про вивезення, ввезення та переміщення культурних цінностей», – сказав Роман Чмелик.

Він наголосив, що наразі суд у Польщі не вирішував питання права власності на картини.

«Картини не є арештовані. Суд до моменту, коли ця справа буде розглядатися по суті, заборонив директору музею у Слупську передавати картини іншим особам, іншим інституціям і переміщати їх через кордон», – пояснив директор музею.

За його словами, йдеться про дві роботи зі збірки колишнього музею Любомирських – портрет Роксолани невідомого художника XVI століття та «Портрет юнака» середини XIX століття.

Чмелик наголосив, що після ліквідації музею Любомирських у Львові радянською владою наприкінці 1939 – на початку 1940 року його фонди розподілили між кількома львівськими музеями, а Україна вважає ці експонати своєю законною державною власністю.

«Ми вважаємо, що ці картини і взагалі збірка є власністю української держави, де дотримані усі міжнародні вимоги. Ніхто не приховує, що ми маємо. Друкуються каталоги, в яких вказується походження цих предметів. Вони абсолютно легально набуті», – зазначив він.

Особливо Роман Чмелик наголосив, що музейні предмети належать не окремому музею, а державі.

«Коли посягають на ці пам'ятки, посягають на майно, яке належить Україні, народу України, а не конкретній інституції», – зазначив він.

Водночас директор музею зауважив, що це не перший випадок, коли за кордоном виникають майнові претензії до українських музейних експонатів. Як приклад він навів виставку 1994 року в Ізраїлі, коли спадкоємці львівського колекціонера Максиміліана Гольдштейна також вимагали повернути частину предметів. Тоді українська сторона виграла справу у двох судових інстанціях, після чого вся виставка повернулася в Україну.

Окремо Роман Чмелик прокоментував претензії представників родини Любомирських.

«Родина Любомирських має величезні претензії в тому, щоби забрати своє майно з національного музею імені Осолінських у Вроцлаві. Музей Осолінських тільки почав будову музею, а родина Любомирських вже висунула претензії на той музей, який ще взагалі не збудований», – сказав директор музею, зазначивши, що у родині Любомирських уже не залишилося прямих нащадків, лише відгалужені родинні лінії.

Заступник начальника управління майном спільної власності громад Львівської облради Віктор Кусий наголосив, що експонати є частиною Музейного фонду України, а не комунальною власністю.

«Ми маємо спір приватних інтересів. Це не є спір держави Польщі і держави України», – наголосив Віктор Кусий.

Заступник голови Львівської ОВА Іван Собко повідомив, що вже контактував із першим заступником міністра культури Іваном Вербицьким і зараз питання перебуває на контролі Міністерства культури, Міністерства закордонних справ та Міністерства юстиції.

За словами посадовця, після офіційного надходження матеріалів із Польщі саме Міністерство юстиції формуватиме правову позицію держави.

«Матеріали цієї судової справи з Польщі офіційно мають бути скеровані до Мін'юсту. Далі Мін'юст звертається у Мінкульт, витребовується відповідна інформація. Мін'юст залучає міжнародних радників, і тоді держава відстоює позицію в суді», – сказав Іван Собко.

Він додав, що наразі йому невідомо, коли саме у Польщі відбудеться перше судове засідання.

Нагадаємо, нащадки польської родини Любомирських звернулися до суду із заявою про заборону переміщення двох картин зі збірки Львівського історичного музею, які експонують на виставці «Пограниччя Європи – зі скарбниці Львівського історичного музею» у Музеї Центрального Помор'я в Слупську. Йдеться про портрет Роксолани XVI століття та «Портрет юнака» Алоїза Рейхана 1850 року. Загалом на виставці представлено 605 музейних предметів, її завершення заплановане на 18 жовтня.

Любомирські – впливовий князівський рід Речі Посполитої, який володів великими маєтками на території сучасної Польщі та України. Представники були меценатами, політиками, військовими й колекціонерами. У 1823 році Генріх Любомирськийпередав у Національний заклад імені Оссолінських («Оссолінеум») у Львові свою величезну художню колекцію. На її основі створили Музей князів Любомирських, що став окремою частиною Оссолінеуму.