Львівський митець для «Автопортрету XXI» зібрав у велетенський ґудз 200 кілограмів одягу
Михайло Барабаш у мультимедійному проекті «розповів» про себе у час війни
«Що вплинуло на мене? І як формуються мої думки?» — такі питання поставив собі львівський митець Михайло Барабаш. І створив мультимедійний проект «Автопортрет XXI». Його можна оглянути у філії Національного музею на Драгоманова, 42.
Цей проект — це три мистецькі частини у трьох залах музею. Вони відображають ситуації і контексти, в яких Михайло Барабаш зростав і живе далі. Здебільшого це реакції на нашу війну. В першій залі — «Автопортрет потрійний», де в формах на взірець боєголовок — його ж світлини, але в синтезі зі східною філософією «трьох мавп». Немовби чоловік нічого не бачить, не чує і не говорить про погане. А саме про нашу війну. Чи так можливо?
«Це немовби про питання: їхати на фронт чи допомагати грошима? Говорити про війну чи не говорити? Я собі так уявив, що якби дійсно запрацювала така філософія всюди — не тільки в нас, а й у східного сусіда — що ми про це не говоримо, не бачимо і не чуємо, то, можливо, цієї війни б і не було», — пояснив Михайло Барабаш.
У другому залі – інсталяція «Меланхолія!» / «Унылая пора…» Це візуалізація, де люблена поезія Михайлової тітки – «Осень» Олександра Пушкіна — вистрілює звуками градів. Слова розбиваються об стіну феєрверком, який вже давно лякає наших бійців, руйнуючи психіку. Це — про необхідність означити нашого ворога.
«Осень»: «Унылая пора! Очей очарованье!».. Ми сприймаємо російську культуру так, немов все прекрасно. Але це означає, що нам важко змоделювати образ ворога. Ми можемо казати: так, Росія — ворог, але ми не бачимо, скільки російського товару є в нас на полицях, контенту, книжок, літератури..».
У третьому залі — «Селекція». Такий велетенський ґудз сплетінь одягу та мультимедій з політичними і релігійними символами. Михайло зібрав 200 кілограмів сорочок, штанів, військової форми — дещо зі свого, дещо від родичів чи зі секонд-хенду — аби продемонструвати сплетіння різних людей, культур, ідей. Це символ виведення чогось нового з чогось вже звиклого і відомого.
«Наше життя часто залежить від того, з ким ми перетнемося. Бо те і формує наше бачення. Якщо ми багато перетинаємося з різними людьми, розмовляємо, відчуваємо рідну душу, то ми зав'язуємо різні контакти. І пізніше це все перетворюється в мережу людей, різної інформації, знань», — пояснив автор виставки.
Помізкувати над портретом Михайла Барабаша можна буде до неділі, 25 серпня.