Львовознавець Роман Метельський розповів, хто захищає міські кам'яниці від нечистої сили

Роман Метельський документує і фотографує львівські маскарони. Цей проект львовознавець запрезентував на виставці у кав'ярні «Штука», що на вул. Котлярській, 8.

Маскарони – від слова «маски» – скульптурні барельєфи голови людини, тварини чи фантастичної істоти. Роман Метельський вийшов на фотополювання за цими кам'яними головами.

«Перші маскарони зустрічаються у древньому Римі. Основна функція маскарона – відлякати нечисту силу від будинку», – пояснив Роман Метельський.

Нині їхня функція – лише оздобити. У Львові збереглися барокові та сецесійні маскарони, а ще – епохи Відродження та Класицизму, бо місто готичного періоду майже зникло.

Звісно ж, найбільше на львівських будівлях голів левів.

«Найстаріші маскарони знаходяться на площі Ринок. Одні із них – леви під балконом на площі Ринок, 31. Вони не є найстарішими. Тут видно, що ремонт був у 1923 році, але вони дуже класні, такі виразні, яскраві, до них хочеться підійти і погладити рукою, як домашню кицю», – жартує автор світлин.

Але, окрім левів, є не менш цікаві голови людей і фантастичних істот. Вони можуть бути страшні, кумедні і жартівливі, як от на пл. Ринок, 41.

«Маскарон на площі Ринок, 41, мені нагадує такого середньостатистичного львів'янина епохи Середньовіччя: позитивний, з великими вусами, трошки опецькуватий, веселий і просто гарний», – додає Роман Метельський.

А веселі чортячі маскарони залишилися нам у спадок від легендарної мистецької кав'ярні «Штука», яка була у довоєнні часи на нинішній вул. Театральний, 10.

«Зараз ми бачимо на фасаді колишньої «Штуки» чортиків, які показують язика і корчать гримаси. Тут збиралися митці, художники, скульптори. Вони любили пожартувати, в тому числі один над одним і тому, можливо, цей маскарончик кривляє язика і показує, що він про нас усіх думає», – пояснив львовознавець.

І навіть на сучасних будівлях міста, як данину традиції, теж припасовують маскарони.

Фотографії Роман Метельський виставив у галереї-кав'ярні «Штука». Співатором ідеї був Євген Булавін.

«Мене зацікавили ці кам'яні обличчя, бо вони такі оригінальні, такі різні. Для архітекторів, для скульпторів це була така гра в бісер із людьми, які живуть у тих будинках», – пояснив Євген Булавін.

А Роман Метельський обіцяє досліджувати цю тему і створити каталог львівських маскаронів.

«Уявляєте собі: вони багато століть стоять, дивляться на нас згори, спостерігають за нами, за метушнею, як ми проходимо, вирішуємо якісь питання, якісь клопоти, а вони просто сидять і дивляться. Я хочу, щоби львів'яни припинили бігати серед цієї метушні й іноді піднімали очі і помічали старе і нове», – додав Роман Метельський.