На Львівщині у селі Страдч, що увійшло до Івано-Франківської ОТГ, мешканці відвойовують землю під спортивний комплекс. Громада отримала необхідні дозволи на ділянку 3,5 га від управління Держгеокадастру. Пізніше місцеві мешканці помітили у кадастровій карті, що 2 га їхньої землі вже виокремили в іншу ділянку, тож забили на сполох.
Земля на околиці села належала державі. Тому були потрібні дозволи Головного управління Держгеокадастру Львівщини, аби змінити цільове призначення ділянки та перевести її у комунальну власність.
Ще навесні на ділянку розміром 3,5 га громада виготовила детальний план території. А у червні від обласного управління Держгеокадастру до Порічанської сільської ради, у яку входить і с. Страдч, надійшов лист у якому йшлося про те, що учасник АТО Ігор Палка просить виділити йому 2 га землі, які розташовані в межах ділянки, яка передбачена під майбутнє будівництво стадіону. Працівники Держгеокадастру просили сільраду висловити свою позицію з цього приводу. Сільський голова Ігор Максимів не погодив надання такого дозволу атовцю, мотивуючи тим, що на цій ділянці вже передбачено будівництво спортивного комплексу. А атовець взагалі не є мешканцем ні їхнього села, ні навіть району.
Тож у серпні Держгеокадастр відмовив громадянину Ігорю Палці у наданні земельної ділянки. Водночас надав дозвіл Порічанській сільраді на розроблення проекту землеустрою ділянки та переведення її у комунальну власність.
Однак нещодавно громада Порічанської сільради виявила, що все ж таки 2 га з ділянки, яку передбачено під спорткомплекс, окремо виділили у кадастровій карті. Люди бояться, що таким чином рано чи пізно цю землю віддадуть у приватні руки.
«У публічній кадастровій карті ми побачили земельну ділянку, яка «накладається» на наш стадіон. Спортивного комплексу в кадастровій карті ще немає, оскільки ми ще не розробили проект землеустрою. А вже комусь частину нашої ділянки віддали», – нарікає голова Порічанської сільської ради Ігор Максимів.
Також на сайті Держгеокадастру Львівщини є наказ про надання даної земельної ділянки площею 2 га учаснику АТО. Щоправда, кому саме – не вказано.
Новообрана голова Івано-Франківської селищної ради Ірина Перун наголошує, що такі махінації з землею трапляються вже не вперше.
«У нас на території діє ціла корупційна схема щодо виділення земельних ділянок атовцям. І це далеко не поодинокий випадок, особливо на території Порічанської сільської ради. Протягом півроку близько 30 га земель, які розташовані на території громади, віддали у приватні руки. А тим часом пересічні люди не можуть узаконити свої ділянки, якими користуються вже по 50 років – їм увесь час відмовляють», – розповіла Ірина Перун.
За її словами, землю оформлюють у рекордно швидкі терміни на підставних осіб. А вже потім вони перепродують її іншим власникам.
Керівник обласного управління Держгеокадастру Андрій Кавецький у розмові із журналістами ZAXID.NET спершу пообіцяв пояснити ситуацію і надати коментарі пізніше. Однак згодом перестав відповідати на телефонні дзвінки.
Нагадаємо, згідно з законом учасникам бойових дій надається право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Кожен учасник бойових дій може скористатися правом безоплатної приватизації кількох ділянок з різним цільовим призначенням.
Раніше ZAXID.NET писав про декілька фактів виділення землі учасникам АТО на Львівщині. Наприклад, у Солонці учасникам АТО виділили 20 га під вирощування ягід, однак згодом ці землі почали скуповувати засновник громадського формування «Розвиток Громади» Василь Сабадаш і новостворена будівельна компанія «Біт Регіон». Ще один гучний випадок – скандальне виділення головою ЛОДА Олегом Синюткою ділянок біля озера Наварія, де близько половини списку майбутніх власників земель виявилися не учасниками АТО, а екс-депутатами, чиновниками чи підприємцями. А наймасштабніший випадок скуповування ділянок атовців для готового бізнес-проекту відбувся у селі Стрілки на Львівщині, де власникам розкішного відпочинкового комплексу «Едем Резорт» вдалося обійти мораторій на продаж сільськогосподарських земель і розшити свою територію до 52 гектарів.