Ми всі знаємо, як є. Ми не знаємо, як буде

Ми всі знаємо, як є, ми не знаємо, як буде завтра. Ми всі знаємо, що там, наверху, ті, хто взяв забагато. Знаємо, що він, вона чи вони не підуть так просто. Ми всі знаємо – потрібно змінити систему, людей, керівний апарат… себе. Простіше, як каже народ, розстріляти їх всіх.

І я вірю тим, хто говорить це зі злістю, запалом і пристрастю. І здається, якщо б їм дали автомат, гранатомет, ракету, танк чи просто ящик динаміту, вони б підірвали наш світ або себе. Абстрактний світ, абстрактне зло, абстрактна злість. Десь далеко у Києві є поганий президент, прем'єр, Янукович, депутати. Або тут, але далеко, десь там в мерії ... Таке праведно зло закипає у душах громадян. Я не завжди згоден з їхньою позицією, це інша справа. Але, визнаю, це чесна реакція небайдужих людей. Це не кіно, не режисура піар-акції і не клоунада на публіку в якихось кольорових наметах - зелених, червоних, синіх, помаранчевих, біло-зелено-голубих.  Дістало все це народ. Так і має бути. А для чого це все? Якщо так добре, що немає відгуку, резонансу, вибуху пристрастей і емоцій, найголовніше, чого це все вартує ?

Тільки чому ніхто не хоче підірвати рідний ЖЕК, який нічого не робить, сантехніка який не прийшов, «швидку», яка не приїхала, або приїхала і зробила укол, протерши руку водою, вульгарних підлітків газом траванути, або ні, трішки страшніше і складніше - тих папуасів, що люблять феєрверк. Так-так, коли всі заснули після опівночі, особливо коли нарешті приспані діти, малюки, старі люди, хворі, і ви, і вона, нарешті, хочете... Або, ні, варіант екстріму, ви прийшли втомлені, приїхали з відрядження, вас привезли з лікарні, завтра прийде священик і столяр... і тут опа... порожній холодильник, а за вікном... штурм Берліну військами маршала Жукова. Бабахкає все десь півночі. Небо кольорове. Американці припухли. Це вам, пацани, не спецефекти на комп'ютері малювати, це ріал Юкрейн. Такі ми загадкові. Кругом у світі ніби криза, акції падають, бідота, а ми тутка в небо ракети запускаємо. Особливо класно виходить між бетонними домами, високими такими - Сихів, Наукова, Рясне, Топольна. У кожному місті України є своя Наукова. Звук, як на полігоні. А потім пісні. Ну, деякі гості розходяться... і співають. Разів десять про наших партизанів, спалену сосну і якусь спантеличену затуркану Марусю... Як можуть, так і співають. Голосно, щоб не втратити свідомість. Не всі гості слова знають. Пристрелити одного такого хориста і може перестануть ...співати по ночах, під вашими вікнами. Хай у лісі співають. Продавця на базарі, який продав вам молоко, ковбасу, сир, фрукти, а ви прийшли дому, а то не молоко те, що ви наївно спробували закип'ятити, а ковбасу Рекс їсти не хоче. Пляшку ненароком перевернули, і те, що витекло, пропалило діру у столі. Наскрізь.

Під час війни німецькі окупанти так і робили. Дістало їх то ліве молоко. Злодіїв повісили. Слова не доходили. А так сильний засіб. Подіяв. Або любителів посигналити, цілий кортеж їде і довго, голосно і протяжно сигналять, бо у них весілля. А може, у мене траур? Нє, так, щоб всі чули і мліли, напевно, від заздрості. Автоматна черга, як превентивний захід, можна по колесах, не відразу шофера, або по любителях поставити машину поперек тротуару так, щоб мами з колясками і всі, хто не вміє літати, навчились. Особливо, коли вас хочуть переїхати на пішохідному переході, на тротуарі. А там у машині «золота» молодь. Діткам потрібно відпочити у салонах розкішних джипів і лімузинів. Чому ніхто не кине гранату? Словесну таку, як ми щоденно кидаємо у поганого президента, прем'єра, Януковича, депутатів, мерів і того продавця, який намовив нас купити ці ідіотські мешти.

Я не вірю, що наш президент, прем'єр, Янукович, депутати регіонали і олігархи винні в тому, що хтось малює фальшиві довідки - і ці діти, навіть якщо вони не тупаки, просто недовчені, всі ці псевдопільговики, займають чиєсь місце в аудиторії. Когось, хто ночей недосипав, у кого, можливо, є дар до науки, позбавляють права важко працювати розумово - вчитись. Кого ми дуримо? Януковича, Путіна, Сороса? Їм треба архітектора, який отримав пільговий диплом? Їхній апендицит буде вирізати нормальний, не пільговий хірург. Пільговий розріже вас, не там, не тоді, і взагалі, патологоанатом, потім, напише, що у вас були хворі нирки і лишай. Але це деталі. Для всіх чужих. Крім жертв. Помилки прокурора, санітара, генерала, пілота, проктолога і фармацевта. Чия вина, що таких фальшивих педагогів, акушерів-гінекологів, стоматологів і автомеханіків, журналістів і кулінарів у світ запускають? Кожен сподівається, що його дитині, шестикласнику, не продадуть цигарок і горілки продавці, колеса поміняють, роди приймуть, зуби полікують... не пільгові спеціалісти. Ви можете уявити собі на полі команду пільгових футболістів?

Я вірю небайдужим людям. Не можна так кричати на публіку, якої і немає, це чесно, щиро перед телевізором, по якому показують засідання Верховної Ради, виступ президента, прем'єра, Януковича, чи всіх цих смішних експертів-політологів.

Потрібно мати мужність футбольних тренерів, визнати перед пресою, вболівальниками і собою, що твоя команда не біжить, не хоче боротись, грати, перемагати, бо ти не зміг прищепити волю до перемоги, цим вродженим штурпакам. Не всі можуть бути тренерами або вийти на поле і грати у команді. Але, всі можуть сидіти на трибуні і хоча би свистіти, бути людьми небайдужими, людьми, які зберігають вірність завжди і всюди собі, команді, країні, сім'ї і ідеалам.