«Моцарт не заморочувався»
Культура

«Моцарт не заморочувався»

ZAXID.NET поговорив з «патентним тролем», що знайшов спосіб тероризувати українських музикантів

Катерина Сліпченко, 21 січня 3105 0

Великий розголос у музичному світі викликала новина про судовий позов, у якому підприємець з Луцька Сергій Лапковський вимагає від відомого гурту «Антитіла» сплатити мільйон гривень. Він звинуватив музикантів у використанні запатентованої ним ще у 2012 році корисної моделі №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції» і подав до суду.

Музиканти назвали позов абсурдним та наголошують на тому, що йдеться про заборону використання музикантами певних тональностей і темпу у своїх піснях.

ZAXID.NET вирішив докладніше розібратися у суті питання та у тому, в чому саме полягає винахід Лапковського. Також цікаво, чому він позивається саме до гурту «Антитіла», адже теоретично позиватися він може до кожного, хто пише музику.

Оскільки питання є доволі складним, ми намагалися максимально зберегти пряму мову Сергія Лапковського.

«Чому «Антитіла»? Я сам не шукав їх, я попросив людей знайти мені відповідачів. Вони справді знайшли три композиції. Музиканти не думали, що хтось буде захищати патентне право», – говорить він.

Виявляється, Сергій Лапковський подав позов ще у грудні 2017 року. З того часу, за його словами, двоє суддів відмовились розглядати цей позов. Він зв’язувався з музикантом гурту «Антитіла» Сергієм Вусиком, щоб, за його словами врегулювати все шляхом перемовин. Проте музиканти відмовились. Лапковський наголошує, що готовий продати ліцензію на свій винахід будь-кому. Але ж у чому полягає його суть?

«Я професійний композитор, составляю музику. Що я придумав? Мій винахід дуже дорого коштує. Бо якщо композитор використовує тональність відповідно темпу, він використовує мій винахід. Що таке тональність? Це частота, кожен тон має свою частоту. Є 12 тональностей в рівномірно темперованому строю. Що таке темп? Це частота чергування долей», – пояснює Сергій Лапковський ZAXID.NET суть свого винаходу.

«Раніше не заморочувались тим, щоб ставити темп в тональність. Це я придумав. В мене всі композиції так зроблені вперше в світі. Все має бути узгоджено так, щоб вас не раздражало. А було приємно», – наголошує він, розповідаючи про оригінальність свого винаходу.

На запитання, чи узгоджувались темп та тональність, наприклад, у Моцарта – композитора, музику, якого вважають чи не найгармонійнішою у світі – винахідник відповів, що Моцарт теж тим «не заморочувався».

«Моцарта насправді ніхто не чув. Не можна сказати, який був у нього темп. Його твори не записані. Тож, мабуть, темп та тональність не були узгоджені, але зараз це можна зробити», – вважає він.

Також Сергій Лапковський наголосив, що аби розібратись із корисною моделлю №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції», потрібно мати знання з теорії музики.

Саме тому ZAXID.NET звернувся з проханням прокоментувати винахід Лапковського до Назара Скрипника, старшого викладача кафедри композиції Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка.

Ось що він розповів:

«Тут, очевидно, мова йде про патентного троля. З одного боку автор уміло використовує наукові факти. По-перше, числові співвідношення октави 1:2 та квінти 1:1,5 (або ж 2:3) запропоновані ще у VI ст. до н.е. давньогрецьким філософом і математиком Піфагором. По-друге, висота звуку і справді змінюється зі зміною темпу. Це відбувається через розтягування або стиснення звукової хвилі при сповільненні та пришвидшенні відповідно.

А от щодо власне «патенту». Автор стверджує, що співвідношення, у яких сильні метричні долі у визначеному темпі співпадають із частотою коливань звуків, що є тоніками відповідних тональностей, є «ідеальними». Налаштована таким чином композиція нібито «сприймається природніше на інтуїтивному рівні». На мою думку, це просте маніпулювання фактами, адже визначити такий вплив досить складно. Зате шанси на те, що музичний твір, написаний у популярній тональності (досліджень популярності тональностей чимало, наприклад є опубліковане у 2012 році на The Hooktheory Blog) матиме ще й темп, близький до запропонованого «системою» Лапковського досить великі. Це, ймовірно, і стало приводом для маніпуляції».

А тим часом Сергій Лапковський переконаний, що «Антитіла» програють суд та обіцяє судитися і з іншими українськмими музикантами, з яких «тональність буде відповідати темпу».

Нагадаємо, практика видачі патентів на загальновідомі моделі чи технологічні процеси досить поширена в Україні. Наприклад, у грудні 2012 року львів’янин Віталій Голєв запатентував вішак для одягу. Згодом він вимагав від компанії JYSK сплатити йому авторську винагороду за ввезені в Україну вішаки. Більш продуктивними у патентуванні загальновідомих речей є брати Голіусови, теж львів’яни. Вони вже отримали патенти на зубочистки, планшетні комп’ютери, корки для пляшок, респіраторну маску тощо. Проте, мабуть, вперше ця практика торкнулась музики.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук