Моцарти й Сальєрі
Культура

Моцарти й Сальєрі

У Львові виконають унікальну програму

Лідія Мельник, 17 березня 2016 540 0

В січні минуло 260 років з дня народження Вольфганга Амадея Моцарта - «сонячного генія», «бога музики» й «найбільшого поп-ідола всіх часів і народів». До ювілейної дати Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» презентує у Львівській обласній філармонії 17 березня концерт, де звучатиме музика Вольфганга Амадея Моцарта, Антоніо Сальєрі і Франца Ксавера Моцарта. Адже нещодавно цілий музичний світ обговорював сенсаційну знахідку: в архіві Празького національного музею виявили рукопис ораторії Per la ricuperata salute di Ophelia, співавторами якої є Моцарт і його одвічний, як прийнято було вважати впродовж століть, суперник та лиходій Антоніо Сальєрі. Це спричинило новий спалах зацікавлення творчістю обидвох композиторів, змусило по-новому переглянути їх біографії.

Слово сучасникові

Франц Ксавер Німечек був єдиним біографом Моцарта, якому пощастило приязнитися з композитором за життя. Перше видання його книги про геніального музиканта побачило світ 1798 року в Празі. В піднесеному стилі своєї епохи Німечек писав про Моцарта: «Він був видатним митцем! Музика становила найважливішу, улюблену та головну частину його життя, довкола неї постійно оберталися його думки та почуття. Він писав із неймовірною легкістю та швидкістю - комусь це видавалося поспіхом, поверховістю, але насправді то просто сила його уяви відразу окреслювала перед ним увесь твір. Тому так рідко можна знайти в його партитурах викреслене чи переправлене. В тиші ночі, коли нічого не відволікало, його творчий дух сягав найвищої наснаги, розкривав найбільше багатство звуків, пальці сплітали найвитонченіші гармонії. Лише той, хто слухав Моцарта в ті нічні години, може мати уявлення про всю глибину й обшир його музичного генія…

Сальєрі і Моцарт

Про своє мистецтво він говорив рідко й мало, а чужими творами захоплювався щиро та зворушливо. З цього огляду не можу не переповісти одного анекдоту: якось у вузькому колі Йозеф Гайдн показував свій новий твір. Поруч із Моцартом сиділо чимало музикантів, серед них і один такий, який ніколи нікого не хвалив більше, ніж себе самого (йдеться про композитора Антона Кожелуха). Обговорюючи якийсь фрагмент, він уїдливо зауважив Моцарту: «Я так не написав би!» «Я також ні, - відповів Моцарт. - І знаєте чому - тому що жоден із нас не зробив би цього настільки вдало».

Із того дня в Моцарта з’явилося на одного непримиренного ворога більше».

А що ж Сальєрі?

Більшість біографів композитора одностайні в думці, що Моцарта та Сальєрі поєднували не приятельські стосунки. Річ ясна, вони були суперниками, причому Сальєрі в свій час виглядав набагато успішнішим, мав суспільне визнання, підкріплене суттєвим матеріальним статусом, у той час, як Моцарту велося по-різному. Факт, що останній не надто прихильно згадує про італійця в своїх листах. Сальєрі, навпаки - завжди із захопленням відгукувався про нові твори молодшого на шість років колеги.

Історія про менш талановитого конкурента, який усунув причину свого неуспіху доволі поширеними на той час методами, тобто отруїв, захоплювала романтичну уяву настільки, що навіть дала життя кільком сценічним і кінематографічним шедеврам. Однак уже впродовж багатьох десятиліть науковці намагаються реабілітувати бідолашного Сальєрі - зовсім небезталанного, до речі, свого часу придворного композитора, котрому історією судилася лише «геростратова слава». 1997 року в Мілані навіть відбувся судовий процес, на якому італійця реабілітували, нехай навіть і через двісті років. Подейкують, на схилі років композитор, уражений незворотніми психічними змінами, якось і справді стверджував, що отруїв Моцарта (цю сцену дуже ефектно розіграв Мілош Форман на початку свого славетного фільму «Амадей»). Але потім оговтався і при здоровому розумі усе заперечував аж до самої смерті.

Кадр з фільму Мілоша Формана «Амадей»

Як педагог Сальєрі сягнув ще кращих результатів: вдова Моцарта Констанція навіть віддала йому в науку молодшого сина Франца Ксавера. Але й цей факт не переконав крізь віки численних прихильників міфу про італійського лиходія. Хоч не тільки біографи, а й лікарі останнім часом усе категоричніше відкидають версію про отруєння.

Моцарт і масони

Ще однією популярною версією таємничої загибелі Моцарта залишається його зв’язок із масонами. Вольфганг Амадей був не першим у своїй родині членом «вільних мулярів». До зальцбурзької ложі належав ще задовго до 1784 року, коли приєднався до масонів і сам композитор, його батько Леопольд. На той час це було радше даниною своєрідній «моді» серед інтелектуалів-вільнодумців, а не переконанням. У своєму віденському «клубі» - а точніше, ложі Zur Wohltatigkeit - Моцарт навіть не був найуспішнішим. Ідеали «рівності, свободи, толерантності й братства», «візії визволення через любов і розум» не так хвилювали його, як бажання покращити своє матеріальне становище. Однак це не завадило Моцарту зробити свою останню оперу - «Чарівну флейту» - справжнім «кодексом ідеалів ілюмінаті», для тих, звісно, хто здатен був розшифрувати й зрозуміти ці символи. Тож одна з найбільш поширених свого часу легенд свідчить - смерть Моцарта стала розплатою за те, що видав таємниці свого ордену.

Михайло Врубель. Моцарт та Сальєрі

Не меншою загадкою для багатьох досі залишається факт, яким чином один із найвидатніших композиторів усіх часів «удостоївся» поховання лише в братській могилі. Однією з причин могла бути епідемія, що лютувала тоді у Відні, іншою - й на думку експертів, більш реальною - певна легковажність дружини композитора. Подейкують навіть, що, розчарована тими більш ніж скромними життєвими умовами, в яких залишив її коханий чоловік, вона побажала, щоб і поховали його відповідно. Зрештою, на той час братські могили були явищем доволі поширеним: нагадаємо, що через п’ятнадцять років у такій могилі знайде вічний спочинок і Фрідріх Шіллер.

Львівський Моцарт

Віднедавна з´явилася нагода повернути із забуття і спадщину наймолодшого сина віденського класика, званого ще «львівським Моцартом».

Франц Ксавер Вольфганг Моцарт народився в липні 1791-го, усього за кілька місяців до передчасної смерті батька, котрого ніколи не знав, проте ціле життя залишався в тіні його величі. На відміну від свого старшого брата, що більше цікавився банківською справою, з дитинства виявляв потяг до музики. Й уроки Францу Ксаверу давав, до речі, той самий Антоніо Сальєрі. Здобувши грунтовну музичну освіту у Відні, сімнадцятилітній син Моцарта якимось дивом опиняється на самій окраїні Австро-Угорської імперії, тобто в Галичині. Зважаючи на те, що багатством ніколи не славився жоден із Моцартів, можна припустити, що Франц Ксавер просто отримав із цих  теренів вигідну пропозицію.

Як свідчать листи молодого музиканта до матері, він спершу був не надто вдоволеним переїздом та несамовито нудився, потрапивши 1808 року в село Підкамінь неподалік Рогатина на запрошення графа Баворовського - як вчитель музики для його молодших дітей. І в Рогатинському повіті, й невдовзі після переїзду до Львова Моцарт-молодший давав уроки нащадкам багатьох відомих шляхетських родин: Янішевських, Потоцьких, Чарторийських, Сапєг.

Та недарма син Моцарта належав вже новій епосі - романтизму. Потрапивши гувернером у заможну львівську родину Бароні фон Кавалькабо, він, майже як герой роману Стендаля «Червоне і чорне», закохався у «матір сімейства», а фактично свою ровесницю. Біографи припускають, що саме це почуття змусило Моцарта-молодшого залишитися у Львові на довгі роки. Оселившись у самому центрі міста, на Ієзуїтенгассе (нині вулиця носить ім´я Леся Курбаса), він прожив тут аж до 1838 року. Опісля переїхав до Відня, а згодом до Зальцбурга, де став одним із засновників відомої й до сьогодні музичної академії «Моцартеум». Помер 1844 року в Карлсбаді (тепер Карлові Вари).

Франц Ксавер Вольфганг Моцарт

В історію Львова Франц Ксавер Моцарт увійшов як видатний організатор музичного життя. 1826 року ініціює створення музичного «Товариства св.Цецилії». Щороку 5 грудня, в день смерті батька, Моцарт-молодший організовував присвячені його пам’яті концерти. Цікаво, що один із них, за повідомленнями тогочасної преси, відбувся у греко-католицькій архикатедрі св.Юра, де силами хору Товариства було виконано Реквієм Моцарта. Сьогодні про це пригадує меморіальна дошка, відкрита кілька років тому за ініцативою львівських музикантів

Як і його геніальний батько, Франц Ксавер Моцарт досить рано почав писати музику, виступати на концертних естрадах. Найбільше творів різних жанрів скомпонував саме у Галичині. У його фортепіанному концерт №2, котрий ще називають «Львівським», виразно відчуваються інтонації польського та українського фольклору. Є у Моцарта й варіації на тему української жартівливої пісні «У сусіда хата біла», у деяких публікаціях згадується «Думка на руську тему».

Прем’єри до уродин

Натомість у програмі 17 березня львівських слухачів чекатимуть суцільні прем’єри. Чи не вперше у Львові прозвучить Концертна симфонія для флейти, кларнета, валторни і фагота Вольфганга Амадея у виконанні провідних викладачів кафедри духових інструментів Музичної академії - Андрія Карпяка (флейта),  Василя Борецького (кларнет), Володимира  Старка (фагот), Назара  Базіва (валторна). Також вперше у Львові прозвучить Рондо для флейти Франца Ксавера Моцарта. Твір заранжував заслужений артист України Володимир Дуда, а виконає Андрій Карпяк. Цікавим буде поєднання цих творів з Венеціанською симфонією Ре мажор та  Концертом для гобоя і флейти Антоніо Сальєрі. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук