Можливо, останній сон

Маленька, але горда Латвія показала яскравий приклад великій, але стрьомній Україні. Привид соціальних бунтів вже відносно давно блукає Україною. Соціо-політо-техно-логи вистрілюють попередженнями про заворушення на ниві кризи.

В час, коли Ані Лорак нарешті зігрілась іншопланетним гостем із Туреччини, в Україні закінчується інкубаторний період можливих соціальних бунтів. Усі, кого не гріє лямур, будуть змушені зігріватись (можливо) розпалюванням підручних матеріалів.

Маленька, але горда Латвія показала яскравий приклад такої полум'яності великій, але стрьомній Україні. Привид соціальних бунтів вже відносно давно блукає Україною. Артилерія так званих соціологів, політологів і політтехнологів вже тривалий час вистрілює попередженнями про заворушення на ниві економічної кризи.

Знаходить аналогії з 30-ми роками минулого століття. Шукає між рядками радикального лідера а-ля Адік Гітлер. І все ніяк не може знайти цього Попелюшка, під якого були би заточені червоні снікерси 47-го розміру.

Соціальні бунти, з якого боку їх не крути, вигідні владі. Тому про них так часто згадують вищезгадані соціо-політо-техно-логи. Те, що народ масово озброюється, ще не гарантія, що на прицілі будуть Юля чи Вітя. Відеопривітання а-ля розстріл Чаушеску - країна може й не дочекатись. А от посилення криміногену - так точно.

Після миролюбиво-проплаченого Майдану Україну майстерно завели в такий куток, де фантазії кіберпанку вже не здаються чимось далеким. Дожовуються останні святкові бутерброди. До прогнозованого піку кризи - на весну 2009 - не так вже й далеко.

Показушна війна між Ющенко і Тимошенко - загострюється ще більше. Коли Тімоха нарешті виграє в Юща - жити стане ще веселіше. Що приховується під віртуальною істерикою навколо газового питання і яким боком все це вилізе країні - покажуть все ті ж майбутні місяці. Можливе зняття мораторію з продажу землі в 2009 році очевидно-неймовірним чином збігається з розквітом кризи.

Святкове заціпеніння, аналогічне літньому релаксійному перед кризою - вже розвіюється. Докайфовуються останні теплі дні. Після Водохреща жара не просто піде - вона полетить. 2-го Майдану з його карнавальною любов'ю до всього, що рухається - вже не буде. Він виконав свою функцію проклаксонення піпельної напруги. Народ захавав помаранчеві тотеми і довго не міг протверезіти. Чи просто не хотів. Якщо в когось ще є якісь ілюзії - їх нарешті вже варто позбуватись.

Які функції несе на собі український варіант економічної кризи - стане зрозумілим пізніше. Розпад країни нікому не вигідний і найбільше тому, хто ніби так сильно намагається розпрацьовувати це питання - Росії. Професійний і тихий контроль над економікою України - набагато зручніша штука, ніж закономірні розборки з Євросоюзом та Америкою. Бардак в країні вигідний усім.

Сторінки книги «Бійцівський клуб» видатного сина України Чака Паланіка, тобто Палагнюка, можуть бути екранізованими не тільки Девідом Фінчером, але й, можливо, усім українським народом. Якщо він цього захоче. Якщо він взагалі щось захоче.

Для усіх інших - Ludacris «Get Back» (www.youtube.com/watch?v=StWaBDhHpuc) і танці, танці, танці...