На камерній сцені львівського театру Заньковецької — прем’єра вистави «#Антонич_ми»

П’єса «#Антонич_ми» драматургині Наталії Боймук переносить глядача у будинок, де опинились п’ятеро друзів, що перечікують грозу. Вони довго знайомі, та зовсім не знають, який скелет кожен ховає у своїй шафі.

«Вона — про внутрішні болі, про внутрішні комплекси, страхи молодих людей, як вони ці страхи сформували, ці особистості, і як вони рятуються від того, щоби можна було йти вперед, покращити свою гармонію в душі», – пояснює режисер-постановник Богдан Ревкевич.

Мирослава Солук грає роль Ксені, дівчини, яка виросла у дитячому будинку через батька тирана. Актриса зізнається: вистава не проста. На роздуми точно наштовхне і глядачів. У ній кожен герой бореться зі страхами. Навіть актриса здолала свій.

«Я, коли дізналась, що береться така сучасна п’єса до роботи, втішилась. В нас останній шанс зіграти молодих. Тому що, скажімо, у нашій роботі хлопці 26-27 років. А дівчатам вже кому гей-гей за 35, тому це єдиний, напевно страх, — повірити, що ми ще молоді», – сказала виконавиця ролі Ксені Мирослава Солук.

Герої вистави знайомляться наново. Усе через книгу, яку спершу хотіли жбурнути на розпал вогню. Це й була поезія українського поета Богдана-Ігоря Антонича.

«Це таке, я вам скажу, поєднання не з легких. Дуже добре виписана історія звичайних, живих, сучасних людей, які живуть своїм життям молодіжним, у ґаджетах, в сучасному світі і тут раптом — поезія Антонича», – додає виконавиця ролі Яни Олександра Люта.

Врешті після сповіді і грози кардинально змінюється життя усіх героїв. Подивитися виставу можна вже цієї суботи або ж 11 та 26 березня.