На що мають іти податки військових? На оборону і на потреби громад!

Відколи триває дискусія про те, як витрачати ПДФО військових, я завжди відстоював позицію: це має бути розподіл між обороною та громадами. Сьогодні ми з колегами зареєстрували законопроєкт №10037-2, який пропонує зараховувати кошти з ПДФО військових порівну між загальним фондом місцевих бюджетів та спеціальним фондом Державного бюджету для потреб оборони.

Витрати на оборону – ключові для країни, і Україна покриває їх насамперед з власних ресурсів. Тобто з податків. Сотні тисяч українців та українок покинули свої місця праці, перестали платити податки на цивільних робочих місця чи поставили на паузу бізнес. Вони стали до лав ЗСУ і отримують зарплати в ЗСУ, з яких сплачують податки. Насамперед, ПДФО, який наразі іде в місцеві бюджети. Це величезні суми і вони точно стануть у нагоді для оборонно-промислового комплексу. Країні і кожному з нас зараз потрібні Стугни, Нептуни, Шарки, Валькірії та інша вітчизняна зброя.

Але! Я категорично проти того, щоб у громад повністю забрати військове ПДФО. І аргументи тут дуже прості – громади також втратили багато джерел надходження коштів, зазнали руйнувань, відтоку робочої сили. Та разом з тим ніхто не відміняв критичних потреб громад – фінансування освіти, медицини. Якщо ці кошти забрати повністю – ми можемо створити ситуацію, коли громади будуть змушені закривати школи, бо просто не буде коштів на зарплати освітянам. І що тоді скаже військовий, чия дитина втратить школу в своєму селі?

Якщо цей законопроєкт не прийняти і передати усі 100% ПДФО військових державі, в прифронтових та маленьких громадах настане катастрофа. Наприклад, у місті Миколаїв ПДФО з зарплат військових складає 46% доходів бюджету. Вдумайтесь, майже половину! І точно не можна звинувачувати Миколаїв, що він не може заробляти кошти іншим чином. Такі зараз реалії.

Тому моя позиція, яка зафіксована в законопроєкті №10037-2: військове ПДФО потрібно порівну розділити між громадами та державою. Це буде справедливий крок для балансу оборонних і тилових потреб країни. Сподіваюсь, що у Верховні Раді почують українські міста і містечка та приймуть раціональне рішення.