На Європейський стадіон культури у Польщі приїде Андрухович

12 серпня 201123343

Сьогодні, 12 серпня у Ряшеві (Республіка Польща) розпочинається міжнародний культурний захід – Європейський Стадіон Культури. Він триватиме три дні, до 14 серпня. У межах заходу заплановані вистава «Глорія» Театру «Воскрксіння», вистава «Ambasada» театру «Republika USTA USTA», зустріч з Богданом Задурою та Юрієм Андруховичем, перегляд фільму «Останній кордон» тощо.

У цьому культурному заході, організованому спільно Міністерством культури і національної спадщини Польщі, Національним цнтром культури та урядом міста Ряшева, візьмуть участь відомі українські та польські колективи. У межах заходу відбудуться виставки та покази майстрів з України та з Польщі, - повідомили ZAXID.NET у прес-службі Львівської міської ради.

Європейський стадіон культури має на меті презентувати культурну різноманітність України та Польщі – організаторів майбутнього Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

«Користуючись часом, коли весь світ дивитиметься на нас, ми прагнемо представити культурний та спільний потенціал сусідніх країн через організацію виняткових художніх заходів на найвищому рівні. З допомогою цього проекту ми прагнемо створити атракційну платформу порозуміння через популяризацію культурної спадщини, а також промоцію української та польської культури в галузі музики, театру, літератури чи танцю в їх найбільш новаторських формах», - повідомили організатори заходу.

План проведення заходів Європейського стадіону культури у Ряшеві:

П'ятниця, 12 серпня:

20:20. Пл. Ринок . Концерт-відкриття « GRAMY RAZEM!».

22:30. Teren przy Hali Obrabiarek/przy PKP. NoBorder Music. AXMusique, Rebeka & B. Szczęsny Rubber Dots, Last Robots.

Субота, 13 серпня:

18:00. Пл. Ринок. ART.BOX UA/PL. ДахаБраха & Port Mone, Zavoloka & VJ Laetitia Morais, Андрухович & Karbido, R.U.T.A. NA USCHOD!, Перкалаба, Anniebri, Zapaska, VJ Groupe Cube, Music 4 Buildings.

24:00. Клуб «Festiwalowy» (вул. Яна ІІІ Собєського, 18). Silent Disco

24:00. Teren przy Hali Obrabiarek/przy PKP. NoBorder Music. Pati Yang, Igor Boxx, Bueno Bros, Slutocasters

Неділя, 14 серпня:

18:00. Клуб «Festiwalowy» (вул. Яна ІІІ Собєського, 18). Jazz Ethno Fusion, ShockolaD, Татош Банда, Fusion Jam Session, Live Electronic Project «Dj Binghi & Banda Arkan».

24:00. Клуб «Festiwalowy» (вул. Яна ІІІ Собєського, 18). Silent Disco

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 3

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Гість 13 серпня 2011, 13:09

    Юрій Андрухович народився 13 березня 1960 року у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Навчався в спеціалізованій школі №5 з поглибленним вивченням німецької мови. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О. М. Горького в Москві (1991) Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису «Перевал» (1991—1995). Співредактор часопису текстів і візій «Четвер» (1991—1996). Віце-президент АУП (1997—1999). У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.

    Юрій був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка об'єднала авторів з Києва, Львова, Івано-Франковська. В ієрархії Бу-Ба-Бу займає посаду Патріарха, звідки й походить прізвисько «Патріарх української поезії». Один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом». Представники цього напрямку активно розробляють поетику «карнавального» листа.

    На початку 90-х років разом з Ю. Іздриком починає видавати перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер». У 1985 році за результатами публікації двох книг віршів прийнятий у СП України, у 1991 році — за ідейним переконанням виходить зі складу Союзу письменників разом з декількома колегами і стає ініціатором установи Асоціації українських письменників. Наприкінці 80-х відомий як активний діяч первісного, ліберально-демократичного Руху.

    З 1991 року публікується у великих літературних журналах України. У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини ХХ століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників. Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури.

    У 1997 році на Україні окремими виданнями вийшли чотири книги Андруховича: «Екзотичні птахи і рослини» (вірші), книга прози (романи «Рекреації» і «Московіада»), роман «Перверзія», який заслужив репутацію культового літературного твору, книга есе «Дезорієнтація на місцевості». Критики називають Андруховича «священною коровою нової української словесності».

    Кілька років вів рубрику «Парк культури» у загальнонаціональній щоденній газеті «День» (Київ). Редактор і укладач Хрестоматійного додатку «Малої української енциклопедії актуальної літератури» (МУЕАЛ). Автор п’ятого перекладу українською мовою шекспірівського «Гамлета» (журнал «Четвер» № 10,2000р.).

    Естетичні погляди «станіславської» літературної школи, лідером якої є Андрухович, відбиті на сторінках культурологічного журналу «Плерома» (заснована в 1996 р. Володимиром Ешкілевим).

    Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені 8 європейськими мовами, у тому числі роман «Перверзія» опублікований у Німеччині, Італії, Польщі. Книга есе видана в Австрії.

    У російському перекладі видана — невелика збірка віршів (пров. А. Макарова-Кроткова та І. Кручика, «Дружба народів», поч. 90-х); роман «Рекреації» (пров. Ю. Ільїн-Король, «Дружба народів», № 5-2000). Головний редактор літературного альманаху сучасної польської прози «Потяг 76».Автор збірок поезій: «Небо і площі» (1985 р.), «Середмістя» (1989 р.), «Екзотичні птахи і рослини» (1991 р.), «Пісні для Мертвого півня» (2004 р.), романів: «Рекреації» (1992 р.), «Московіада» (1993 р.), «Перверзія» (1996 р.), «Дванадцять обручів» (2003 р.), книг есе: «Дезорієнтація на місцевості» (1999 р.), «Диявол ховається в сирі» (2006 р.), У 2007 р. вийшла книга «Таємниця».

    Автор перекладів українською мовою п'єси «Гамлет» Вільяма Шекспіра й американських поетів-бітників «День смерті пані День» (2006 р.). Лауреат літературної премії Благовіст (1993 р.), премії Рея Лапіки (1996 р.), Міжнародної премії ім. Гердера (2001 р.), одержав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005 р.), «За європейське взаєморозуміння» (Лейпціг, 2006 р.).

    Родина: Батько Ігор Мар'янович (1930—1997 р.); мати Ганна Степанівна (1940 р.); дружина Ніна Миколаївна (1959 р.); дочка Софія (1982 р.) і син Тарас (1986 р.).

    Володіє польською, німецькою мовами.

    Захоплення: фонотека.

    Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації т. зв. «станіславського феномену» та формування місцевої мистецької еліти. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами й есперанто. Письменник активно займається і громадською діяльністю. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інтеграцію України.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Гість 13 серпня 2011, 12:19

    A kto to jest ten Andruchowicz?

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Бамбарбія кергуду 12 серпня 2011, 23:18

    Матір божа! Оце так новина! Сам Андрухович приїде на польський стадіон! З цього приводу треба оголосити триденний вихідний по усієї Європі з приводу прибуття такої вагомої постаті, як сам Андрухович. У церквах, костьолах та кирках з цього приводу дзвонити безперестанно. От щастя на людей звалилося: сам Андрухович до них приїхав.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук