На Західній Україні вперше знайшли кістки печерних ведмедів

Останками печерного ведмедя виявилися кістки, виявлені тернопільськими спелеологами у печері Озерній у новому відкритому ними районі.

Як пише "Тернопільська правда", за словами голови Тернопільського спелеоклубу "Поділля" Віталія Андраша, район спелеологи відкрили минулого року. У ньому натрапили на ікла та фрагменти кінцівок невідомого звіра. Трохи підкопавши фрагменти кісток, члени клубу направили їх до вченого-спелеолога з Чернівецького університета Богдана Рідуша. Вивчивши їх, той зробив висновок, що в печері виявлено кістки печерних ведмедів, причому вік цих кісток сягає 25-100 тис. років.

"Богдан Рідуш також визначив, що в печері ми знайшли кістки двох різних особин, причому однієї старшої, а другої – молодшої, вочевидь дитинча печерного ведмедя", – зауважив Віталій Андраш.

За його словами, кістки наразі уже з Києва передано на дослідження австрійському палеонтологу, який вивчає суто печерних ведмедів.

"На Західній Україні до цього печерних ведмедів не знаходили, – зазначає пан Андраш. – Якби вдалося зібрати повністю кістяк цієї тварини – це була б унікальна пам’ятка, якої в Україні ще немає".

Кістки печерних ведмедів спелеологи виявили орієнтовно на відстані 8-10 км від нинішнього входу в печеру. Голова Тернопільського спелеоклубу "Поділля" зауважив, що печерні ведмеді на час сплячки намагалися зайти якнайдалі в печеру, щоб їх не тривожили зимою інші звірі, які також ховалися у печерах.

У нововідкритому районі, де знайшли кістки, досить просторо – висота сягає 2-5 м, а ширина окремих ходів – 2-4 м. Втім, не виключено, що колись давно десь поруч був вхід у печеру. Про це свідчать сотні кісток вже інших тварин, виявлені тернопільськими спелеологами цьогоріч у січні під час експедиції з нанесення нових ходів на карту. Разом з тим, Віталій Андраш не виключає, що зверху в давнину могла бути природна пастка-лійка, в яку потрапляли тварини, потім їх заливало водою, і змивало у печеру.

Знайдені вже цього року кістки спелеологи з науковцями панують дослідити весною безпосередньо на місці знахідки. Можливо, вони і дадуть відповідь на численні запитання.