У середу, 23 лютого, Верховна Рада підтримала введення надзвичайного стану в Україні на тлі загрози вторгнення військ Росії. Відповідний указ президента Володимира Зеленського схвалили 335 депутатів.
Надзвичайний стан запроваджується з 00:00 24 лютого на 30 діб у 22 областях України (всіх, крім Донецької та Луганської) та Києві. В Раді національної безпеки і оборони пояснили, що вводити НС там неможливо через особливості законодавства, але там і так дійють надзвичайні умови через бойові дії.
Указ президента зобов'язує голів обласної та Київської міської державних адміністрацій створити оперативні штаби для координації дій щодо запровадження та забезпечення правового режиму надзвичайного стану.
Згідно з указом, Міністерство закордонних справ України через генсека ООН повідомить інші держави про обмеження прав і свобод, які є відхиленням від зобов'язань з Міжнародного пакту про цивільні та політичні права, та про межі цих відхилень та причини ухвалення такого рішення.
ZAXID.NET пояснює особливості життя і функціонування країни за умов надзвичайного стану.
Хто, коли і на скільки запроваджує?
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові. За чинним законодавством, ввести режим надзвичайного стану президентові України пропонує РНБО, в окремих випадках – Кабмін. НС запроваджується указом президента, який протягом двох днів має затвердити Верховна Рада.
При цьому в указі має бути чітко обґрунтувано необхідність стану, визначено території, межі і вичерпний перелік конституційних прав і свобод, які обмежуються. Законодавство також регламентує часові обмеження для надзвичайного стану: його може бути введено на строк не більш як 30 діб на загальнодержавному рівні і не більш як 60 діб в окремих регіонах. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений, але не більш як на 30 діб.
Які права обмежуються
Запровадження режиму НС передбачає цілу низку обмежень, які можуть змінюватись. Згідно з указом президента, який затвердила Верховна Рада, такий стан передбачає:
- заборону проведення масових заходів, зокрема, концертів (за потреби);
- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду (за потреби);
- обмеження руху транспортних засобів та їх огляд (за потреби);
- перевірку документів у громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів;
- заборону зміни місця проживання призовниками, резервістами і військовозобов’язаними без відома відповідного територіального центру;
- заборону страйків;
- заборону роботи аматорського радіопередавального і радіовипромінювального обладнання;
- заборону виготовлення інформаційних матеріалів, які можуть дестабілізувати ситуацію в країні;
- особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі
- примусове відчуження або вилучення майна.
Загалом, в окремих ситуаціях влада може вжити додаткові заходи:
- тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання з наданням їм стаціонарних або тимчасових житлових приміщень;
- встановлення «квартирної повинності» для розміщення евакуйованих;
- запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
- зміна режиму роботи підприємств, переорієнтація їх на виробництво необхідної продукції;
- обмеження продажу зброї, алкоголю та хімікатів;
- зупинка діяльності політичних партій і ГО, якщо вони перешкоджають нормалізації обстановки;
- запровадження комендантської години.
Також в умовах цього режиму забороняються зміна Конституції, зміна виборчих законів, проведення виборів і референдумів. Варто наголосити, що всі ці обмеження можуть вводитись вибірково. Секретар РНБО Олексій Данілов підкреслив, що «посилені» або «мʼякі» заходи вживатимуться залежно від територій і «кошмарити нікого не будуть».
Які права НЕ обмежуються
Введення надзвичайного стану не може бути підставою для жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті і релігії. Особам, які втратили житло у зв’язку з обставинами, пов’язаними з дією надзвичайного стану, відповідно до закону надаються житлові приміщення.
Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, відшкодовуються заподіяні збитки. Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку.
Комендантська година під час НС
Під час надзвичайного стану може бути запроваджена комендантська година, яка передбачає заборону перебування на вулицях в певний час доби без спецдозволів. Проте такий захід не є обов'яковим у разі режиму НС і зазвичай таке рішення приймається додатковим указом президента.
Це підвердив і секретар РНБО, який пообіцяв, що комендантську годину можуть ввести лише у разі посилення агресії Росії. За словами Данілова, рішення про комендантську годину «не буде централізованим, у разі потреби його запроваджуватимуть місцево».
Надзвичайний чи воєнний стан
Попри майже ідентичні обмеження, надзвичайний та воєнний стани мають суттєву різницю. В умовах надзвичайного стану продовжують діяти всі органи державної влади і місцевого самоврядування. Натомість за воєнного стану створюються тимчасові державні органи – військові адміністрації.
Воєнний стан вводиться на такий же термін, що й надзвичайний та зі схожим механізмом продовження. Проте воєнний стан не може припинитись достроково, а надзвичайний може – якщо президент видасть відповідний указ.
По суті надзвичаний стан – це менш болісний для економіки варіант правового режиму, аніж воєнний стан, коли держава переходить на воєнні рейки, а обмеження більш жорсткі. Поки що про введення воєнного стану в Україні не йдеться. Олексій Данілов наголосив, що «воєнний стан в Україні в разі потреби буде введений миттєво, але поки що такого рішення немає».
Хто, як і коли скасовує надзвичайний стан
Надзвичайний стан може бути скасований указом президента раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність його введення. З пропозицією про скасування надзвичайного стану до президента може звернутися Верховна Рада, в деяких випадках – РНБО і Кабмін. Про скасування надзвичайного стану оголошується негайно через ЗМІ або в інший спосіб після видання відповідного указу.