Дрогобич задихається від сміття. Міське сміттєзвалище у сусідньому з Дрогобичем селі вже кілька місяців блокують місцеві мешканці та політичні активісти. Як і у схожій ситуації минулого року у Львові, в Дрогобичі вже говорять про свідому сміттєву блокаду, в якій опинилося місто. Сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE – мер Дрогобича Тарас Кучма.
Доброго вечора.
Доброго вечора.
Тарасе, пропоную для початку переглянути короткий сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваськевич.
***
Гори сміття й обурені мешканці. Це не Львів – тепер це Дрогобич. Проте різниця лише у назві міста, ситуація ж загалом та сама.
З лютого у Дрогобичі намагаються вирішити сміттєву кризу. Полігон у селі Брониця, куди вивозили відходи останні тридцять років, заблокували місцеві мешканці. Люди скаржаться, що дрогобицьке сміття отруює повітря та ґрунт, тож перекрили дорогу сміттєвозам.
З перемінним успіхом мерія Дрогобича домовлялася про вивіз відходів. Однак блокада посилилась, і на початку тижня заповнені сміттєвози повернулися назад до Дрогобича. Тепер скаржаться вже мешканці майже стотисячного міста. Адже сміттєві майданчики у Дрогобичі переповнені: контейнери не очищують вже другий тиждень.
Додам, що у Львівській обладміністрації заявляли, що один з сміттєпереробних заводів мають звести саме на місці сміттєзвалища у Брониці. Однак зараз активісти виступають проти будь-яких робіт на звалищі та поблизу.
***
Отже ця вся ситуація триває насправді вже не кілька тижнів, а кілька місяців. Є якісь шляхи вирішення цієї проблеми? Я так розумію, активісти стоять намертво, місто не має куди возити…
Ну, вирішення є. Просто якби в нашій державі виконувалися всі закони, якщо би всі були законослухняні (не тільки мери міст, а всі громадяни), тоді би само собою це питання вирішувалося.
По даній кризі, по даному блокуванню я вам хочу сказати тільки одне: воно тягнеться з 9 лютого; і поки ми домовлялися, поки нам вдавалося якимось чином вирішувати дану проблематику – до тих пір, поки не почали блокувати на всіх рівнях. Тобто всі полігони поступово, один за одним, перестали приймати наше сміття.
Я правильно розумію, ви возили не в Броницю (на міське сміттєзвалище), а на інші якісь полігони?
На інші. Ми домовилися з іншими полігонами, що до тих пір, поки на Брониці не буде проводитися реконструкція (тому що ми готували дане сміттєзвалище під реконструкцію і подальшу рекультивацію його), ми домовилися з іншими полігонами, що будемо тимчасово возити до них. Але це не могло тривати дуже довго – і, відповідно, почалися блокади інших сміттєзвалищ, почали перекриватися дороги, по яких ми возили…
А хто блокує на тих сміттєзвалищах?
Активісти, так само місцеві активісти. І дороги блокують місцеві.
Власне щоби не возили дрогобицьке сміття?
Власне щоби не возили дрогобицьке сміття. Ми зрозуміли, що це є чисто спланована акція. А хто нею керує – ну, нехай це буде на сумлінні тих людей, які такими справами займаються. Але хочу тільки сказати одне: державою виділені були кошти для того, щоби ми зробили реконструкцію даного сміттєзвалища, бо 30 років туди возилося сміття і взагалі нічого не робилося.
І ми перші – держава пішла нам [назустріч] (знаючи трагедію, яка сталася в Грибовичах) і дала нам кошти на реконструкцію сміттєзвалища. І потім, в майбутньому, на рекультивацію його, тому що його потрібно закривати поетапно – ми прекрасно розуміємо, що таке рекультивація. Тому коли ми почали вже робити реконструкцію, почали приводити наше сміттєзвалище до певних екологічних норм, виникла така ситуація.
Але у вас є якісь припущення? От ви кажете: «Хай це буде на совісті цих людей». Можливо, це справді місцеві мешканці, яким не подобається таке звалище?
З місцевими мешканцями у нас не було взагалі ніяких проблем. Ми домовилися, ми виконували чітко всі свої зобов’язання: вони – перед нами, ми – перед ними. Але сталася ситуація, коли місцевих мешканців просто відрізали від білого світу. Там, ви пам’ятаєте, була дорога, яка по всіх каналах пройшла…
Так, власне в лютому активісти заявляли, що вони блокують сміттєзвалище, щоби зробили дорогу Дрогобич–Самбір, бо нею їздять маршрутки. «Дорогою смерті» називали.
Так, «дорогою смерті» вони називали цю дорогу. Але більше того, там було відмовлено в автобусі, туди не рушав жоден автобус. Вони виявилися зовсім на узбіччі і не могли добратися навіть на роботу – вони всі працюють в Дрогобичі, їхні діти вчаться в Дрогобичі.
Власне, я спеціально цікавився цією ситуацією. Ну, принаймні було повідомлення, що в квітні дорогу почали робити і мали завершити 20 травня. Завершили?
Так, її завершили – зробили якраз ту ділянку. Все зробили так, як і обіцялося.
А блокада триває далі?
Так. Тому що, розумієте, коли хтось кинув сірника на бензинову бочку, то її вже погасити практично неможливо. І було цілеспрямовано направлене певними об’єктами для того, щоби вирішити свої питання з Дрогобичем – це стосується і медицини, й оренди деяких приміщень. Далі було просто перенаправлено енергію людей: «Навіщо вам дорогу перекривати? Ви перекрийте сміттєзвалище – і вам зроблять і дорогу, і в селі все зроблять».
Природно, мешканці села Брониця, яким уже просто набридло терпіти це знущання над ними (тому що дороги нема, свиноферма викидає свої відходи, нафтопереробний завод викидав свої відходи – все на це бідне-нещасне село) – і їхню енергію, їхній негатив спрямували в потрібне русло для того, щоби вирішити свої питання.
Все-таки цю ситуацію треба якось вирішувати. Дрогобич був однією з двох ділянок, про які голова ОДА Олега Синютка заявляв, що «от там, в Брониці, ми збудуємо сміттєпереробний завод». Заявляв майже два роки тому.
Справа в тому, що дуже багато підготовчих моментів велося і дуже багато вже зроблено для того, щоби таке було. Ну, не мали на увазі саме Броницю, можливо, – але в Дрогобицькому регіоні. Я вважаю, що в місті Дрогобичі такий завод повинен стояти. І ми до цього йшли, зробили дуже багато кроків для того, щоби це питання було вирішене, але…
Дивіться, справді чітко йшлося про Броницю – на місці існуючого сміттєзвалища.
Так.
Ви кажете, багато роботи вже там було зроблено. Ця вся робота намарне?
Намарне. Тому що я вважаю, що зараз розмовляти, переговорювати і серйозно надіятися на те, що якийсь інвестор піде в таку критичну точку і буде інвестувати дуже великі гроші для того, щоби зробити екологічно чистий завод – ну, просто на це ніхто не піде.
Чому?
Бо це дуже великі кошти.
Ви вже оголосили (здається, 11 червня) про те, що сміттєпереробний комплекс хочете збудувати на території міста.
Так.
Ви назвали ділянку, оголосили про збір пропозицій. Чи не переживаєте, що мешканці Дрогобича можуть протестувати? Ну, і знову ж, як ви кажете, який інвестор піде? Чому в Дрогобичі будуть інвестувати, а в Брониці ні?
Тому що я можу сказати про одне: Дрогобич переживає таку ситуацію зараз, що вони чудово розуміють: іншого виходу, як побудова на місцевому рівні сміттєпереробного заводу, аналоги якого є в світі, які є абсолютно екобезпечні і будуть дотримуватися всіх європейських норм безпеки, – іншого виходу просто немає. І громадяни міста Дрогобич навіть трошки по-іншому реагують на цю кризу. Я їм щиро вдячний, тому що вони всі розуміють, що це таке – блокада, і що це означає для дрогобичан в такій ситуації.
Я взагалі дивуюся, чому до сих пір вони так досить толерантно сприймають. І коли я на зустрічах всіх – вони мене підтримують (взагалі, за рідкісним виключенням) і кажуть: «Ми будемо з вами до кінця, але треба вирішити. Вирішуйте це питання, тому що є діти».
Так. Ви от кажете, що місцеві мешканці підтримують вас. Хотів згадати про цей відомий інцидент, що у вас був з місцевим мешканцем, який, наскільки я розумію, критикував вас. У відповідь ви його вдарили.
Ні, не критикував, абсолютно. Це не була ніяка критика – це були звинувачення, огульні звинувачення, які просто супроводжувалися певною лексикою, і це чисто провокація була. Я не хочу на цьому зупинятися, я вже все сказав про це.
Давайте просто глянемо на коротенький запис, якщо можете.
***
Чоловік 1: «Так, ті, шо-сте вкрали, 15 машин йшло».
Тарас Кучма (мер Дрогобича): «Звідки ви знаєте?»
– Все записано є.
– Де записано?
– На небі.
– Де?
– На небі написано всьо.
– Після того, що ви сказали, в мене до вас нема ніякої поваги.
– Немає?
– Брехун і падлєц.
– Ти брехун і падлєц, ти украв...
Бійка.
Жінка 1: «Пане мер, що ви собі позволяєте!»
Чоловік 2: «О, то буде в інтернеті».
Чоловік 1: «Ти готуйся, готуйся, ти! Готуйся, друже, ти – злодій».
Тарас Кучма: «Злодій?»
– Злодій.
Бійка.
Чоловік 2: «Та що ви робите, хлопці».
Тарас Кучма: «Я тебе вб’ю, скотину».
***
Ну, зрозуміло, емоції з обох боків... Не шкодуєте про це?
Я сказав, що шкодую. По-перше, я – голова міста, і не повинен був так себе поводити, це раз. А по-друге, тут же ж не все показано, це ж вирізки, ми ж прекрасно це все розуміємо. Але я хотів би сказати, що коли стоїть начальник поліції цілий, і звинувачують голову міста, чиновника, у злочинних діях, я вважаю, що повинен взяти за руку і сказати: «Ви тільки що публічно сказали, що голова міста вкрав такі-то там суми, він є злодієм. Будь ласка, напишіть заяву в поліцію – ми будемо розбиратися».
Але все-таки образа словом і образа дією – це різні речі.
Значить, кожна людина, якою б вона не була, повинна відповідати за всі свої слова. Я лікар, я знаю, як словом можна вбити спокійно; і не треба там дуже сильно кулаками махати, а варто одного слова – і можна знищити людину. Але я говорю про те, що в нас має бути все-таки пріоритет гідності. І ми недаремно стільки пережили для того, щоби кожна людина, яка живе в цій державі, мала власну гідність, і на ту гідність ніхто не має права зазіхати.
Я би хотів ту тему закрити, тому що вона для мене дуже болюча і неприємна. І я ще раз сказав – це неправильно як голова міста. Як людина я зробив правильно, і я вчинив би так сотні раз, скільки б там моментів не було, точно так само. Але як голова міста, як чиновник я повинен стримувати свої емоції. І вчора я з мерами, зі всіма зустрічався, був форум – і вони всі мене підтримували. Але тільки сказали, що такі справи треба робити, не будучи головою міста. Голова міста все-таки повинен бути обличчям всієї місцевої громади.
Очевидно. Пане Тарасе, ми мусіли згадати дану ситуацію в контексті розмови, яку ведемо.
Я розумію.
Але наскільки я знаю, там поліція навіть відкрила кримінальне провадження. Воно ще відкрите чи закрите?
Так, воно є. Я думаю, на мене стільки кримінальних проваджень відкрито, що одним більше, одним менше – це не суттєво.
Я просто хотів би сказати одне: коли ми щось стараємося робити, коли ми щось робимо – природно, є сили, яким це не подобається. І природно, ті сили будуть все робити для того, щоби повернути ситуацію, яка була звична колись, яка була дуже комфортна комусь.
Дуже часто, коли я веду ефір, чиновники кажуть, що є якісь таємні сили, які нам шкодять. Чому ви боїтеся називати ці сили?
Ні-ні, не боїмося абсолютно. Чому таємні? Та вони не таємні – це реваншисти. Це ті, що програли.
Може, маєте на увазі, що це колишній мер Дрогобича, Радзієвський?
Ні, при чому тут колишній мер? Але ті сили, які були при владі, яка була зметена людьми.
Регіонали, в широкому сенсі?
Так, в широкому сенсі – це ті самі регіонали, які працювали по певних схемах.
В Дрогобичі?
І в Дрогобичі в тому числі. І у всій Україні вони, до речі, зараз працюють, і чомусь ніхто не покараний. І до тих пір, доки вони не будуть покараними – ми будемо мати таку ситуацію, і Дрогобиччина, і Україна не будуть розвиватися. Дрогобич – це маленький елемент цілої держави.
Скажіть, будь ласка, коли ми говоримо про цей сміттєпереробний комплекс на території міста – в березні ви підписували попередню угоду про можливість будівництва такого заводу на місці цього карстового провалля між Стебником і Трускавцем?
Так. Це все… Я був готовий підписати будь з ким будь-які угоди для того, щоби вивести місто з кризи, щоби так, як зараз, воно не потерпало. Тоді ще ми мали моменти, мали тверезу голову і могли спокійно вирішувати ці питання.
Зараз, природно, такі заводи і така ситуація можуть вирішитися тільки з допомогою науки, і нам наука повинна дати: де можна ставити, як можна, на яких умовах, що саме можна ставити. Тому що побудувати завод, а потім порушити екосистему – це не є правильно, ми повинні вже збагнути всі ризики і нівелювати їх.
Тобто я правильно розумію, що ви вже відмовилися від ідеї будувати там сміттєпереробний завод і скидати сміття в провалля?
Значить, є інститути, які нам кажуть, що це не є доцільно, це не є правильно. Між ними йдуть суперечки, є різні погляди. Але якщо є хоч один варіант, що це не є доцільно, – його не варто розглядати. Ми повинні майбутнім поколінням залишити чисте місто, і щоби не було таких проблем, а не створювати їх для майбутнього.
Наскільки я знаю, ви є членом партії «Народний контроль», так?
Я не є прямо членом партії, тому що я є зараз голова міста і не входжу ні в які партійні списки.
Але вас підтримували і висували від цієї партії.
Не тільки підтримували – і я підтримую «Народний контроль». Можливо, в нас є суперечності в деяких напрямах, але я їх підтримував і підтримую, тому що мій найближчий товариш, побратим Богдан Матківський від «Народного контролю» є народним депутатом, якого я буду завжди повністю і при любих обставинах підтримувати.
Лідер цієї партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов заявив (принаймні, написав про це у Facebook), що партія звернулася з цього приводу до прем’єр-міністра і до голови Львівської ОДА з вимогою розблокувати Дрогобич, дати можливість вивозити сміття. Є якісь результати?
Є. По-перше, нам зажди область допомагала. І те, що ми чотири місяці могли протриматися – це, природно, не без участі губернатора і Олега Михайловича Синютки – природно, що він помагав і помагає. І зараз він помагає, пробує якось цю ситуацію вирішити – велике йому дякую.
Але ми бачимо, що є сили, які набагато сильніші, напевно, мобільніші і хитріші. Я сказав, які то сили – це ті реваншисти, які зараз пруться, які будуть все робити для того, щоби повернутися до влади.
Але хто цим на Львівщині займається? Блокували Львів, блокують зараз Дрогобич, в Золочеві була схожа ситуація…
Я вважаю, що таким повинні займатися правоохоронні органи – є ціла система, – а не голови міст повинні забиватися. Нам треба господарку робити, а не вирішувати, хто кому та які політичні інтриги плетуть і що роблять.
В мене зараз основне завдання №1 – це зробити так, щоб місто стало чистим, щоб люди не почали хворіти, тому що це дуже небезпечно. В нас інфекційні захворювання (я як лікар можу сказати) вже на грані. Діти астмою хворіють, той запах проходить по цілому місту – оце проблема, а все решта – це, повірте, несуттєво і тимчасове, а от пам'ять людська – вона не є тимчасова.
Але проблема, принаймні на цьому етапі, поки у вас немає сміттєпереробного заводу, вона вирішується тим, що треба фізично сміття взяти і вивезти кудись, бажано на якісь ліцензовані полігони, які є. В цьому сенсі допомога голови ОДА – вона ж важлива.
Я думаю, в цьому сенсі допомога голови ОДА важлива. Він і допомагає – я ж казав: чотири місяці ми якось викручувались з ситуації, і не без його участі.
Але я хочу сказати: якщо мені хтось в Україні покаже один нормальний екологічний і ліцензований по всіх законах функціонуючий полігон – я буду дуже тій людині вдячний. Тому що по моїх даних (а повірте мені, я володію дуже широким спектром знань по даному питанню) жодного полігона в Україні, який би відповідав всім нормам, немає.
Я розумію, але це загальна ситуація, загальні слова, але це ж якось вирішувати треба і якось возити. Інші міста, до речі, мери інших міст, які мають полігони, – вони якимось чином допомагають? Бо голова ЛОДА – це добре, але безпосередній вплив на місцях…
Я звернувся до всіх міських голів, у яких були полігони. Більше того, я навіть не хочу всіх перечислювати. Я звертався до міських рад і виступав на них, я виступав на громадських слуханнях і звертався до громади деяких населених пунктів, де є сміттєполігони, бо це ж триває вже не один місяць. І все, що ми могли робити і моя команда робила… Повірте, від 9 лютого хлопці не сплять, вони шукають.
Я розумію – і вам помагають мери?
І ніхто нам нічого не поміг.
Ніхто нічого не поміг?
На жаль.
Скажіть, будь ласка, мені цікаво просто, схожа ситуація, коли минулого року була ця проблема у Львові – як реагував Дрогобич? Приймав?
Ми помогли.
Ви помогли?
І Андрій Садовий нам вдячний. В самі кризові моменти ми перші відгукнулися.
Ви помогли тим, що приймали сміття, так?
Так, тому що я чудово розумів, в якій ситуації перебував Львів, я прекрасно розумів, що це може статися з будь-ким.
Зараз якось Садовий вам у відповідь допомагає?
Так, старається помогти. Я би злукавив, якби сказав, що він не старається. Ну, але в нього так само обмеження – немає ні сміттєзвалища, нічого. Тому що я можу казати.
В нього є друзі мери.
Так, є друзі, є мери. Його позиція – повна підтримка. Ну, але що він може зробити в даній ситуації? Тобто він не впливає на дану ситуацію, я це розумію.
Добре, дякую, пане Тарасе. Наш час, на жаль, добіг кінця. Нагадаю, що ми говорили про сміттєву кризу, в якій опинився цього разу вже Дрогобич. В студії ZAXID.NET LIVE був мер цього міста Тарас Кучма. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень.