Замість занедбаного санаторію – чотиризірковий готель, відкрилося друге дихання для старого заводу, а на місці виправної колонії може постати низка соціальних і громадських об’єктів. Такою є мала приватизація в Україні.
У І півріччі цього року державну форму власності змінили 212 об’єктів приватизації в усій Україні. На Львівщині за 9 місяців 2021 року їх 38. Від приватизації в трьох областях – Львівській, Закарпатській і Волинській до державної казни надійшло 711,8 млн. грн
Працює це так: державні установи не використовують певні приміщення. Тож їх віддають на приватизацію, і новий власник може відреставрувати споруди, або ж звести на їхньому місці щось інше.
16-18 вересня у Львові відбувся ХХ Міжнародний економічний форум. Подія об’єднала фахівців з різних галузей економіки. У рамках події ZAXID.NET поспілкувався з одним зі спікерів заходу – начальником Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській, Закарпатській і Волинській областях Владиславом Калинцем, щоб з’ясувати, якими темпами держмайно передають на приватизацію у західному регіоні.
Для чого потрібна приватизація?
«Достатньо багато майна не використовується за призначенням. Це означає витрати державних підприємств, відомств у частині його зберігання, в частині експлуатаційних і комунальних витрат», – пояснює Владислав Калинець.
Станом на зараз в Україні понад 3600 державних підприємств, якими керують 96 органів управління. Близько 1000 з них вже не працюють. Їх можна хіба що ліквідувати – борги перевищують вартість.
Майно, вартість якого не перевищує 250 млн грн, продають на онлайн-аукціоні. Усе – зручно і в режимі реального часу, за торгами можуть пильнувати всі охочі. Загалом цього року в бюджет держави має надійти 3,5 млрд. грн. від малої приватизації.
У регіональному відділенні, за планом, до кінця року від приватизації має надійти 709 млн грн. Однак вже зараз цей план вдалося перевиконати.
«Зі сторони Регіонального відділення, ми маємо план з приватизації на 709 млн грн. Ми маємо найбільший плановий показник з надходження коштів. І на сьогодні наш колектив уже виконав цей план, ми маємо 711 мільйонів гривень, які надійшли у держбюджет України. У мене є такий амбітний план, хотіли б продати на мільярд гривень [за цей рік, – ред.]. У нас є перелік підприємств, з якими ще можемо співпрацювати у частині приватизації. І ось 24 вересня буде відбуватися продаж заводу в Дашаві. Стартова ціна його – 33 млн грн. У нас є ряд інших таких інституцій, де ми оцінюємо, що ми можемо досягнути показника в декілька десятків мільйонів гривень», – пояснює начальник Регіонального відділення Владислав Калинець.
KPI, про які варто говорити
У регіональному відділенні є низка об’єктів, приватизацією яких пишаються. І тут йдеться не лише про виручену суму, а й про організацію торгів та інвестора, який «заходить».
«Звісно, це є колишня виправна колонія на Хуторівці. Якщо в цілому брати, ми її продали за 407 мільйонів гривень», – пригадує Владислав Калинець.
У Фонді кажуть, такі об'єкти мають високий інвестиційний потенціал завдяки великим площам будівель та споруд, значним розмірам земельних ділянок і місцю розташування. Ще споруди зазвичай мають підведені комунікації.
Львівська в'язниця стала першим приватизованим об’єктом такого типу в Україні. Виправна колонія загалом складається з двох частин і має будівлі загальною площею у майже 40 тис. м², а земельна ділянка охоплює площу в 13 гектарів. Тож і не дивно, що вартість лотів під час аукціонів зросла у кілька разів.
На перших торгах учасники боролися за близько сотню об’єктів нерухомості, розташованих на ділянці площею 10,7 га. Стартова ціна лоту становила понад 132,6 млн грн. Однак переможець запропонував утричі більшу суму – 377,5 млн грн.
Другий лот – три приміщення виправної колонії на площі 0,9 га. Стартова ціна - 3,386 млн грн. Торгувалися дев’ять компаній, і переможець «поставив» 30 мільйонів гривень - а це майже вдев’ятеро дорожче, ніж стартова вартість.
Ще один KPI, про який розповідають в регіональному відділенні Фонду – це кількість учасників аукціону. В Україні в середньому за лоти змагаються троє людей, у західному регіоні за об’єкти борються вісім, а подекуди й більше. Наприклад, на другий, менший лот виправної колонії претендували дев’ятеро учасників.
Та це ще не рекорд з кількості охочих придбати державне майно. Іноді учасників буває й більше.
«У нас на Лемківській продавався об’єкт, то там було 59 учасників», – пригадує Владислав Калинець.
Тоді торги почалися під обід, а тривали аж до ночі. І приміщення на Лемківській, 9, що раніше належало Головному управлінню Держгеокадастру, продали в тисячу разів дорожче.
«Що ми продаємо? Не цукерку»
Загалом із більшістю майна покупець може робити, що забажає.
«Кожен покупець має свій смак. І тут є «різнобарв’я». Що ми продаємо? Ми в переважній більшості продаємо «неліквід». Тобто ті підприємства й організації, які вже не використовуються за призначенням. Тобто інвестор, який купує, отримує не цукерку – що в нього є сформований актив і оборотність, йому тільки треба підтримувати і розвивати його. Ні. Насправді ми продаємо креатив. Тому що продаємо локації, які мають потенціал. Продаємо, наприклад, будиночки, споруди невеликі – 100 м², 150 м², це колишні споруди Держгеокадастру чи Управління статистики, Держпродспоживслужби. У районних центрах розташовувались їхні підрозділи, 120, 130 «квадратів». [...] Та ми також продаємо і структуризовані підприємства. При чому, як діючі, так і такі, що вже не працюють. Але вони в переважній більшості мають збережену інфраструктуру – тобто електрику, водопостачання тощо. Не обов’язково руйнувати, можна їх переформатовувати. Моє бачення – це може бути під приватні учбові заклади, під освітні, лікувальні центри, знову ж таки, офіси, хаби тощо. Може бути різне», – підсумовує розмову Владислав Калинець.
Як приватизувати майно?
Об’єктів, що зараз виставлені на приватизацію – чимало різних. Від недобудованої кузні на Вінниччині, стартова ціна якої – трохи більше 9 тисяч гривень, до Радивилівського комбінату хлібопродуктів за 141 мільйон гривень. Однак завжди треба розуміти, що вартість об’єкта може вирости: так кузню продали у 9 разів дорожче, за 87 тис. грн.
Є 7 кроків, як стати власником об’єкта малої приватизації:
1. Ознайомитися зі список об’єктів на сайті privatization.gov.ua;
2. Обрати об’єкт, вивчити інформацію та умови продажу;
3. Зареєструватись на одному з десятків підключених до системи майданчиків;
4. Подати заяву на участь в аукціоні через особистий кабінет;
5. Взяти участь в аукціоні й перемогти;
6. Пройти кваліфікацію;
7. Укласти договір купівлі-продажу й оплатити.