Львівська мерія вирішила підняти зарплату директорів усіх шкіл до 27 тис. грн – це близько тисячі доларів на місяць. Таке рішення, з одного боку, можна лише вітати – з іншого виникає питання: чому лише директорам, а не всім шкільним педагогам? Розпитаємо про це сьогодні Зоряну Довганик – керівницю управління освіти Львівської міськради.
Добрий день.
Добрий день. Отже, поясніть: чому лише директорам, а не всім?
Насправді це перший крок. Розуміємо, що ми зараз стоїмо на порозі оголошення конкурсів на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти. І власне аби мотивувати тих людей – розумних, мудрих, щирих і тих, які прагнуть розвивати освіту – приходити на такі конкурси, це є один із кроків. І загалом аби підвищити статус керівника закладу загальної середньої освіти. Бо ми розуміємо, що кожен керівник відповідальний за створення умов, де розвивається наша дитина. І тому це був перший крок.
Щодо педагогів хочу сказати, що місто вже декілька років поспіль виплачує невелику надбавку, але в розмірі 10%, – кожен педагог нашого міста має от таку доплату.
10% від чого?
10% від окладу.
А в абсолютних одиницях це скільки?
Ну, це в межах 700, 800, 600, 900 гривень. Це залежить від того, який є оклад педагогічного працівника.
Ви згадали, що будуть конкурси на посаду директора.
Так.
Вже оголошено, що принаймні в 44 школах будуть?
Так, на даний час ми маємо 44 школи, де закінчуються контракти у тих директорів, які є на даний час. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», з тими особами, з тими керівниками закладів загальної середньої освіти, які минулого року на цей час були вже пенсійного віку, з ними укладалися контракти – тобто строкові трудові договори терміном на один рік. І їхній термін завершується 30 червня. Відповідно, ті, хто був непенсійного віку – на шість років. Після того оголошується конкурс, і кожна людина має право подаватися на цей конкурс.
Чи ці директори, які вже пенсійного віку, мають право брати участь?
Будь-хто має право брати участь у конкурсі.
І якщо вони перемагають, тоді в них теж на рік чи на шість років?
Ні, та людина, яка призначається вперше на посаду директора, – з нею укладається контракт на два роки. Та особа, яка вже була директором школи, – на шість років. І та сама особа не може бути директором школи більш ніж двічі.
Добре. Але, по-перше, піднімають зарплату всім, директорам усіх шкіл?
Так, йде мова про всіх керівників закладів освіти, тобто йде мова про всіх директорів шкіл. Але йде мова про те, що це не обов’язково буде 27 000 грн. Однозначно, ми працюємо над певними показниками ефективності роботи керівника закладу загальної середньої освіти. Тобто це будуть ті показники, які будуть сприяти розвитку школи, вони будуть дуже очевидними, вони будуть нескладними у використанні і в досягненні.
Наприклад, назвіть кілька якихось критеріїв.
Наприклад, це може бути стратегія розвитку закладу освіти.
Ну, це паперовий документ.
Це не паперовий документ. Справа в тому, що на сьогодні стратегія розвитку розробляється громадою, яка працює, усіма учасниками освітнього процесу. Сюди долучаються батьки, сюди долучається учнівський парламент, сюди долучаються педагоги. Тому що на сьогодні стратегія – це не є папір, який ми можемо покласти на поличку. Це той документ, який показує, як буде виглядати наш заклад освіти через п’ять років. І вже наші школи над тим працювали, і вони вже мають досвід роботи. І коли ми чітко будемо розуміти, чим ми відрізняємося від інших шкіл, – бо власне стратегія повинна розказати, який продукт є…
Стратегія конкретної школи?
Стратегія конкретної школи, йде мова про стратегію конкретної школи. Як буде розвиватися мій заклад освіти, який продукт я можу запропонувати на ринку освітніх послуг – це власне буде вирізняти цю школу з-поміж інших шкіл. І та стратегія передбачає реалізацію певних маленьких конкретних проектів для досягнення цієї чи іншої стратегічної цілі.
Поясніть, чому школи повинні відрізнятися? Основна послуга – це надання середньої освіти в цьому районі, мешканцям цього району – звідти повинні виходити освічені діти.
Так, звичайно, йде мова про освічених дітей. Але все ж таки ми бачимо на сьогодні: кожна школа має якийсь свій напрямок розвитку – хтось більше екологічно спрямування, хтось – математичного, хтось особливий наголос робить на вивченні іноземних мов. Тобто кожна конкретна школа все ж таки буде мати свою особливість.
Це є один приклад. На даний час є робоча група, яка працює над тими критеріями, і вони будуть обговорюватися. Тобто це не буде якийсь документ і написані показники затверджені, ніхто про це не буде знати і ніхто того не буде обговорювати. Це повинні бути дуже очевидні показники, які будуть говорити про розвиток закладу освіти, про досягнення і про роботу керівника даної школи.
Я правильно розумію – ці показники ще до кінця не сформовані?
Вони формуються. Таке положення вступає в дію із 1 вересня. Відповідно, керівники закладів освіти матимуть можливість максимально отримати розмір премії до 200% (це власне про те, що ми говоримо, – 27 000 гривень), не беручи суто педагогічного навантаження.
Але вони вже можуть побачити ці показники.
На даний час вони напрацьовуються.
Тобто ще немає?
Ні, робоча група працює над цим.
Було оголошено, що середня зарплата станом на зараз у директорів шкіл – 10-15 тис. грн була.
В середньому – так.
Тобто це фактично більш ніж удвічі піднімається. Такий різкий підйом – не боїтеся, що навіть у школі це може викликати неприйняття з боку вчителів і почнеться тихий саботаж? От директору підняли зарплату – хай він і працює.
Я не думаю. Думаю, що той директор, який насправді добре працює, він працює добре з колективом. Тому що насправді одному керівнику дуже складно досягнути результату. Я думаю, що ви погодитеся: один у полі не воїн.
Ну, так.
Якщо людина вміє організувати процес, якщо вона залучає до цього інших людей, то я думаю, що буде розуміння і буде навпаки підтримка такого директора. І він буде думати не просто як прийти на роботу і відпрацювати день – а він буде думати про те, як розвивати дану школу.
Але чим він, цей директор, може мотивувати свій персонал, своїх учителів?
Чим він може мотивувати? Власне такою залученістю до роботи. Я розумію, що фінансово не може дуже багато змотивувати. Але все ж таки тих людей, які активніше працюють, керівники закладів освіти вже на сьогодні мають можливість преміювати в певних відсотках – окрім того, що є кошти певні і з міського бюджету.
Кошти з міського бюджету – це 45 млн грн на рік тільки на директорів. Звідки ці гроші?
Це кошти, які є передбачені на галузь освіти. Тобто ми в межах тих кошторисних призначень, які ми мали на цей рік. Ми порахували, це може бути максимально 15 мільйонів – у випадку, якщо всі будуть мати таку премію у розмірі 200%. Звичайно, якщо це буде диференційовано, таких коштів треба буде менше. Такі кошти ми мали передбачені цього року в бюджеті – і будемо передбачати на наступний рік.
На початку року це було передбачено на щось інше. Я так розумію, ви звідкись забрали?
Ні, ми його не забирали. Ми маємо економію бюджетних коштів, які передбачені власне на заробітну плату.
Ви сказали кілька разів, що це буде як премія.
Так.
Бо саму зарплату вчителі отримують з бюджету державного.
Так, вони отримують з державної субвенції. Оця власне доплата, оця премія буде виплачуватися із міського бюджету.
Десь в Україні таке є? Бо я вперше чую, щоби місто настільки піднімало зарплати.
Ні, насправді в Україні таких речей немає. Є невеликі доплати загалом педагогічним працівникам і керівникам закладів освіти – це може бути за складність і напруженість така надбавка або якась певна премія в розмірі від 10% до 100%.
Чи вивчали ви (юристи, напевно, мали би вивчати), чи не буде це потім трактуватися як розтрата міського бюджету прокуратурою, якимись контролюючими органами?
Ні, звичайно. Ми вивчали, жодних порушень немає. Якщо місто може справитися з такими видатками, то звичайно, що ми маємо право це робити.
Це остаточне рішення? Бо це рішення приймав виконком Львівської міськради.
Звичайно.
Чи це має бути затверджено все-таки ще депутатами?
Ні, це рішення виконавчого комітету, яке вступає в дію. Тобто абсолютно законне рішення.
А чому депутатів до обговорення не залучали? Так простіше?
Насправді ми були на [депутатських] комісіях з тим питанням. Однозначно ми погоджували на комісії бюджетній.
Зрозуміло. Є якийсь план підняття ще вчителям власне? Ви сказали, що це перший етап. Ви плануєте, можете назвати якісь терміни, коли будуть вчителям піднімати?
Звичайно, що ми продовжимо оцю виплату 10%, яка є зараз, і вчителям, і всім педагогічним працівникам, які працюють у закладах освіти нашого міста. І такі планові показники ми будемо передбачати на наступний рік, коли будемо формувати бюджет на 2022-й. Тобто, знову ж таки, будемо переглядати, робити розрахунки, яка реальна цифра можлива для того, аби підняти заробітну платню.
Зараз ви можете назвати?
Зараз –ні.
Це будуть ті самі 10%?
Я не можу сказати зараз, тому що я – не керівник фінансового департаменту. Є департамент фінансів – і, звичайно, ці всі речі узгоджуються із ними, тому що вони планують бюджет. Інколи ми подаємо бюджетні запити, але все ж таки ми виходимо з реальних речей, які відбуваються.
Я розумію. Ну ви зараз як керівник освіти міста кажете, що це перший етап – і далі будуть вчителям піднімати зарплати?
Так.
Напевно, ви це не просто так кажете, а вже маєте якийсь план?
Зараз розрахунків немає. Розрахунки будуть до бюджету на 2022 рік. І лише після розмов депутатських комісій, після узгоджень із департаментом фінансів ми зможемо зрозуміти, чи ми можемо такі речі робити, чи не можемо. І на скільки відсотків ми можемо піднімати оплату праці педагогічним працівникам.
Якщо виникне в нас… Зараз уже трошки попустилося з цією коронакризою в економічному сенсі. Але якщо вона далі продовжиться, це не означає, що ви можете відмовитися від цих премій, навіть для директорів? Якщо просто грошей не буде в бюджеті.
Це буде залежати від фінансової ситуації. Передбачити якісь речі наперед абсолютно нереально. Тому що, знову ж таки, ми маємо зрозуміти, в якій економічній ситуації ми перебуваємо, в якій перебуває місто.
Зрозуміло. Хотів ще зачепити іншу тему. Оцей трагічний випадок на водоспаді в Кам’янці, де загинув львівський школяр – чим це все закінчилося для вчителів, які організовували цю поїздку?
Насправді на сьогодні в нас працює комісія, цією справою займаються правоохоронні органи. Вчителі вийшли з лікарні.
Це там серцевий напад був?
Так, був серцевий напад у класного керівника. І педагогічний працівник, який був у супроводі цієї групи, – він також короткий час перебував у лікарні. На даний час працює комісія і загалом правоохоронні органи для з’ясування ситуації.
А ваша комісія вже якісь висновки зробила?
На даний час комісія також працює. Тобто ми отримали інформацію, що це насправді був нещасний випадок. Ми не мали можливості поспілкуватися із працівниками педагогічними.
Чому комісія не завершила роботу? Тому що ми повинні пропрацювати оце питання із педагогічними працівниками, які були присутніми на місці події. А оскільки вони перебувають на листку непрацездатності, це на даний час не видається можливим. Тому ми роботу комісії дещо продовжили.
Але ви ж казали, що вже вийшли з лікарні двоє? Крім того, троє вчителів було.
Вони з лікарні вийшли, але перебувають на лікарняному. Так, одна людина була, вона надавала пояснення – ця вчитель, яка повернулася з дітьми до Львова, з цією людиною ми розмовляли. Але було ще двоє педагогічних працівників, з якими потрібно провести такі розмови.
Батьки в суд не подають, нічого такого ви не знаєте?
На даний час немає такої інформації. Спілкувалися з керівником закладу освіти, я спілкувалася із батьками.
Цей випадок взагалі буде мати якісь наслідки для загальної шкільної освіти Львова? Зокрема, будуть організовуватися далі шкільні екскурсії?
Ми не можемо заборонити проведення екскурсій, тому що, знову ж таки, це є рішення батьків, педагогів, дітей. Єдине, що зробили ми, і наголошуємо завжди: вони повинні чітко дотримуватися всіх правил безпеки. Тобто це повинна бути певна кількість супроводжуючих осіб, це повинне бути інформування…
Наприклад, скільки дорослих на скільки дітей?
На десять дітей повинен бути один дорослий. І це є обов’язок, це є прописано в інструкції.
Але, як бачимо, в цьому випадку не помогло: було 44 дитини і п’ятеро дорослих.
Я думаю, що це не залежало тільки від того, як була організована екскурсія. З нашої сторони (мається на увазі, зі сторони освіти) і в школі було зроблено все правильно. Насправді на тому місці, де відбувалася екскурсія, там не було дотримано власне отих правил безпеки – не було жодних парканів, не було жодних місць зазначено, що туди далі не можна йти.
Там була огорожа (про це заявляв директор заповідника).
Ні, там не було огорожі. Там просто був малюнок, там була лінія, де було написано, що не можна заступати. Хлопчик навіть за лінію не заступив, але оскільки було волого, було слизько – і, відповідно…
Зрозуміло. Давайте ще традиційно – що в нас із дитсадками? Мер регулярно обіцяє, що ось-ось всі діти будуть забезпечені садками, але ніби досі існують ці електронні черги.
Звичайно, електронні черги існують, тому що це дає право на першочергове зарахування дитини в заклад дошкільної освіти і загалом право зарахування дітей до садочку для того, щоби уникнути таких різних питань – що існує корупція, що одних беруть, інших не беруть. Батьки мають можливість спостерігати, як рухається електронна черга; вони мають можливість побачити, коли та чи інша дитина є зареєстрованою – і в них не виникає запитань.
Якщо насправді в нас колись в управлінні освіти в той час, коли дітей зараховували в садочки, завжди були черги батьків, тому що вони не розуміли, як це відбувається, вони мали багато запитань – тепер таких питань немає. Тобто люди звертаються, вони не розуміють речей, вони просять допомоги. Але скарг на даний час немає – тому що всі чітко можуть бачити, як відбувається зарахування, хто потрапляє, хто не потрапляє. Ми даємо можливість батькам перереєструвати дитину до іншого садочка, якщо вони бачать, що їхня дитина є непрохідна в ту чи іншу групу в тому садочку. І це спрощує всі абсолютно речі, які відбуваються: батьки бачать, де є вільне місце, вони можуть дитину туди перереєструвати.
А є вільні місця?
Хочу сказати, що насправді впродовж цілого минулого навчального року ми мали в межах 190 місць вільних. Це є в основному заклади дошкільної освіти, які розташовані ближче до центру. На сьогодні, після першої хвилі зарахування, – це є понад 600 вільних місць у наших садочках.
Зараз?
Так. І така інформація є на сайті управління освіти, на Facebook управління освіти. Батьки до 10 липня повинні принести документи про зарахування дитини в садочок. Тобто вони приносять свідоцтво про народження дитини, пишуть заяву – і, відповідно, вже перед початком навчального року медичну довідку. Вони можуть такі документи подати електронно, не обов’язково приходити на живо. І ми бачимо, хто приніс, подав документи, хто не подав. І в такому випадку після 10 липня ми бачимо, скільки в нас ще залишається вільних місць. Тому що буває так, що батьки передумали, переїхали, змінили думку, і все ж таки там ще в межах 100-200 місць у нас щоразу є.
Ми формуємо, знову ж таки, перелік тих садочків і кількість вільних місць, і з 19 липня до 19 серпня батьки, знову ж таки, мають можливість корегувати свої заявки. І після 20 серпня відбувається зарахування – батьки отримають повідомлення про те, що «дитина є зарахована до садочка, просимо подати документи».
Коли ви кажете, що є вільні місця і навіть лишаться вільні місця – то я правильно розумію, що всі бажаючі діти у Львові мають місце в садку? Ви можете це ствердно сказати?
Вони мають місце. Тільки є випадки, коли батьки (і багато таких випадків) хочуть, щоби дитина пішла в той садочок, конкретний садочок, який є безпосередньо біля їхнього будинку. І таких випадків багато.
Ну, це природне бажання.
Звичайно, що це є природне бажання, я абсолютно не маю нічого проти. Але вони повинні зважати на ті речі – у нас немає зараз закону, який каже, що кожна дитина повинна ходити в той садочок, який є найближче до місця проживання. І тому, якщо в них насправді є потреба, – завжди до місця роботи можна знайти садочок, куди дитина може ходити.
Окрім того, ми цьогоріч будемо відкривати заклад дошкільної освіти на Малоголосківській. На даний час забудовник завершує проведення ремонтних робіт, а управління освіти купує меблі, обладнання, іграшки для даного закладу дошкільної освіти. Він розрахований приблизно на 300-350 дітей. Однозначно, ті діти, які не відвідують садочок або відвідують інші заклади дошкільної освіти, але проживають у районі Малоголосківської, матимуть можливість перереєструватися туди. Тому ми будемо мати ще вільні місця там, у Шевченківському районі, у тих садочках.
Зрозуміло. Останнє питання – у нас багато з передмість возять дітей у дитсадки. І колись навіть була ця дискусія, що є Львівська громада, а інші громади тоді мають платити за цих дітей. Чи все це далі безкоштовно?
Насправді вже ті населені пункти ввійшли до Львівської міської територіальної громади.
Ну, не всі. Ми ж розуміємо – є Сокільники, Солонка…
Є Сокільники, є Солонка, є, наприклад, Зубра. Але вони мають свій заклад дошкільної освіти – і, як правило, таких дітей у наших садочках немає. Тобто це невелика кількість дітей, тому що вони мають можливість відвідувати, наприклад, садочок у Зубрі, який є новий побудований і великий.
Що стосується інших територій, то вони всі ввійшли до Львівської міської територіальної громади. Але насправді ми навіть мали ухвалу сесії – але хочу сказати, що жодна територіальна громада на цей час не відгукнулася і ми жодних коштів не отримали. Тобто вони сказали, що в них є свої заклади дошкільної освіти – «нехай діти відвідують наші садочки і не треба сплачувати».
А ви зі свого боку не контролюєте прописку цих дітей?
Це не є вимога, оскільки в нас немає закону про те, що дитина повинна відвідувати заклад дошкільної освіти за територією проживання, за місцем проживання. Тобто немає такої території обслуговування, як у школі, – тому немає змісту контролювати, де прописана є дитина. Закон нам каже, що ми повинні всіх дітей зараховувати в заклади дошкільної освіти.
Я це розумію. Але коли йдеться про Львівську громаду, де бракує місць, все ж…
У нашому положенні прописано таким чином, що якщо дитина (і там є в реєстрації зазначено) проживає за межами Львівської територіальної громади, то вона зараховується в заклад дошкільної освіти у другій хвилі.
Ага, зрозуміло.
Тобто якщо є вільні місця. Першочергово ми зараховуємо дітей, які проживають у місті й належать до нашої територіальної громади. У випадку, якщо в другій хвилі зарахування у цьому садочку є вільні місця – у другій хвилі зарахування ми можемо таких дітей зарахувати. Або ж, зрештою, вони можуть перереєструватися в ті садочки, де є вільне місце, – не обов’язково в їхньому.
Дякую. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE була керівниця управління освіти Львівської міськради Зоряна Довганик. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.