Перший президент Казахстану Нурсултан Назарабаєв залишається в столиці країни Нур-Султані та веде «запеклі переговори» з нинішнім президентом держави Касимом-Жомартом Токаєвим щодо перерозподілу активів, доходів та природної ренти. Про це повідомляє британська газета The Guardian із посиланням на джерела.
Як пише видання з посиланням на колишнього західного урядовця «зі зв'язками в Казахстані», боротьба за владу в країні триває, і «немає жодних гарантій, що все закінчиться безболісно». Видання пише, що Токаєв використовував репресивні заходи, щоб остаточно позбавити свого попередника та членів його сім'ї влади.
Інший співрозмовник газети заявив, що Назарбаєв перебуває у Китаї, однак офіційний Пекін ці повідомлення заперечує. З цією версією також не погодився колишній радник першого президента Єрмухамет Єртисбаєв.
«Переговори продовжуються, але ясно, що епоха Назарбаєва закінчилася», – заявив він, поклавши провину за насильство в країні під час протестів на «консервативні сили з клану Назарбаєва».
Ще одне джерело газети у ділових колах повідомило, що багато представників еліти встигли заявити про свою лояльність до Токаєва, сподіваючись, що політичні чистки обмежаться сім'єю Назарбаєва та його найближчим колом.
Нагадаємо, що з початку протестів в Казахстані Назарбаєв не з'являвся на публіці та не робив заяв. Після звільнення з посади глави держави у 2019 році Назарбаєв зберіг за собою посаду голови Ради безпеки, яка давала йому широкі повноваження. Однак, 5 січня 2022 року чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що змістив Назарбаєва з посади голови Ради безпеки.
Тоді ж з'явилися чутки, що колишній президент та члени його сім'ї могли покинути країну. Представник Назарбаєва повідомив, що той залишився в Казахстані та добровільно зняв із себе повноваження голови Ради безпеки.
Після протестів члени сім'ї Назарбаєва втратили посади у великих казахстанських компаніях, державних органах та організаціях, пов'язаних з урядом. Зокрема, старша донька першого президента Казахстану – Дарига – до кінця січня відмовилася від відвідування пленарного засідання нижньої палати парламенту, депутатом якої вона є. Її речник пояснив це реабілітацією після перенесеного коронавірусу.
Як інформував ZAXID.NET, 2 січня мешканці Мангістауської області вийшли на мітинг через підвищення ціни на скраплений нафтовий газ. 3 січня мітинги розпочалися одразу у кількох регіонах. До акцій протесту приєдналися вахтові працівники нафтовидобувних підприємств. 4 січня відразу у кількох містах країни спалахнули масові заворушення, розпочалися погроми.
Після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд, як того вимагали протестувальники, заворушення продовжилися. Їх придушували не лише місцеві силовики, але й військові з Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану й Таджикистану. Усі ці країни разом з Казахстаном входять до Організації Договору колективної безпеки (ОДКБ). 10 січня президент Казахстану повідомив, що протести вдалося придушити, а війська ОДКБ почали покидати Казахстан.