«Неможливо уявити магістральну вулицю в Європі, замощену бруківкою»
Суспільство

«Неможливо уявити магістральну вулицю в Європі, замощену бруківкою»

Бруківка vs асфальт у Львові: думки експертів

Ірина Рєвунова, 10 червня 2017 6022 23
фото Володимира Караїма

Бруківка, яку в багатьох містах Європи замінюють асфальтом, у Львові досі лишається основним дорожнім покриттям у центральній частині міста і конкурує з асфальтом за ключові міські магістралі.

Часом дорожники обирають бруківку через вимоги мешканців, які наполягають на її збереженні. Так було, зокрема, на вул. Богдана Хмельницького. Часом ідуть найлегшим шляхом і просто перекладають брук, як зараз це роблять на вул. Личаківській. Були і випадки, коли бруківкою мостили вулиці, на яких раніше був асфальт. Найвідоміший з них – проспект Свободи, який ще кілька років тому був заасфальтований, а зараз на ньому лежить бруківка.

Утім, наразі розробляється принципово новий проект реконструкції вул. Бандери, де бруківку планують замінити на асфальт.

У межах «Майстерні міста-2017» львівські урбаністи та інженери разом з мешканнями з’ясовували, яке дорожнє покриття краще для львівських вулиць.

Тут варто зазначити, що думки мешканців розділилися. Частина надає перевагу асфальту, переважно аргументуючи це тим, що шум від транспорту, який їде по бруківці, часто заважає навіть заснути вночі.

Прихильники ж бруківки кажуть, що готові терпіти шум, аби лише зберегти історичну бруківку, а з нею – автентичну львівську атмосферу. Крім того, мешканці турбуються і про екологічність дорожнього покриття, вважаючи бруківку більш екологічно чистим матеріалом, ніж асфальт. Ще одна перевага бруківки, на якій наголошують мешканці, – її простіше ремонтувати, замінивши кілька пошкоджених каменів, тоді як в асфальті щороку доводиться «латати» вибоїни.

Натомість експерти з мешканцями часто не погоджуються. ZAXID.NET записав розповіді фахівців про те, чому в Європі обирають асфальт, куди «зникає» львівська бруківка і яким має бути дорожнє покриття на вулицях Львова.

Антон Коломєйцев, архітектор, викладач НУ «Львівська політехніка»: «Не можу собі уявити жодного міста Європи, де на магістральній вулиці стелили би бруківку»

Наведу приклади використання асфальту та бруківки у європейських містах. Німецький Дрезден був відновлений з руїн (після Другої світової війни, – ред.). Відновлення стосувалося не лише будівель, але і вуличного покриття. На вулиці без інтенсивного автомобільного руху, з пішохідним простором відновили бруківку. Проте автомобіль тут є другорядним. Такі вулиці виглядають історичними і живописними.

Межа відбудованого історичного середмістя в Дрездені, за якою починається асфальт

У той же час, вулиці з автомобільним рухом, які пролягають через середмістя, робляться з асфальту. Ми бачимо набережну Ельби, історичні комплекси і асфальт. Транзитні зони хідників тут роблять з природного каменю, а мозаїчна текстурна бруківка кладеться у нетранзитних зонах хідників.

Австрійський Відень вже не перше століття є зразковим містом для Львова. Тільки наприкінці XVIII століття тут почалося тотальне замощення вулиць, а до того це були гравійні немощені вулиці. Понад 100 років тому, у 1872 році, у Відні почали застосовувати асфальт.

Зараз у Відні майже не залишилось вулиць з бруківкою. Наприклад, живописна вулиця, яка проходить біля пам’ятки ЮНЕСКО – палацу Шенбрунн. Тут трамвай іде по бетонних плитах, а проїжджа частина асфальтована. У наступні роки цю вулицю планують переробити на Shared space – місце поєднання трамваїв, автомобілів, велосипедистів, пішоходів. Тобто місце для всіх, де всі рухаються повільно.

Простір спільного користування на вул. Маріягільферштрассе

Такий принцип уже був реалізований у Відні на вул. Маріягільферштрассе. Це вулиця торгова, на ній вкладені гранітні блоки товщиною 25 см – однакове покриття як на проїжджій, так і на пішохідній частині, між якими немає чіткого розмежування.

У іспанській Валенсії, де фантастична архітектура в середмісті, також бачимо асфальт. Зокрема, на центрільній Площі де ла Рейна.

Асфальтована Площа де ла Рейна у центрі Валенсії

У Нідерландах люблять стелити цеглу на дорогах, адже голландці мають для цього спеціальні технології. Клінкерна цегла добре витримує морози і за рівнем шуму вона ближча до асфальту, ніж до бруківки.

У французькому Ліллі на вузькій вулиці без автомобільного руху поклали бруківку. Натомість паралельна вулиця з автомобільним рухом – в асфальті.

Історична вулиця без активного автомобільного руху у Ліллі

Історична вулиця з активним автомобільним рухом у Ліллі

У Парижі на площі Згоди асфальт з’явився у 1837 році у вигляді плит. Зараз в історичному середовищі Парижа тотально асфальтуються вулиці. Зокрема, і Єлисейські поля, район біля Ейфелевої вежі. Проїжджа частина біля Паризької опери також застелена асфальтом.

Асфальт на проїжджій частині перед Паризькою оперою

Натомість біля сучасної будівлі центру Жоржа Помпіду (збудований у 1977 році, – ред.) площа вимощена бруківкою, адже це пішохідна площа для зустрічей.

Я не можу собі уявити жодного міста Європи, де на магістральній вулиці типу львівських вулиць Бандери чи Коновальця стелили би бруківку. Присутність бруківки в історичному середовищі без інтенсивного автомобільного руху – це добре. Але якщо це автомобільна дорога і там живуть люди, то з європейської точки зору там має бути асфальт.

Згідно з науковими дослідженнями, бруківка шумніша за асфальт на 5-10 децибел. Коли ми говоримо про загальний рівень шуму 80-90 децибел, це дуже суттєва різниця.

Штефан Габі, німецький експерт з містопланування: «Не можна класти бруківку на таких вулицях, як Городоцька у Львові»

Під час вибору того, яке дорожнє покриття зробити – бруківку чи асфальт, багато аспектів відіграють важливу роль. Це комфорт, автентична атмосфера, безпека, шум, вібрація, швидкість і кількість машин. Кожна вулиця має свій характер і треба щоразу шукати баланс.

Великий плюс бруківки – автентична атмосфера. Великий мінус – шум і вібрація. Оскільки машини і бруківка створюють шум, німці кажуть, що так, як ви у Львові робите (укладаєте бруківку, – ред.) на вул. Городоцькій чи Коперника, робити не можна. Це дуже велика проблема для мешканців.

Але це не означає, що бруківку зовсім не можна використовувати. Бруківка – добре рішення там, де їздить мало машин, і там, де машини їздять повільно. Там, де їздить багато машин і де високі швидкості, потрібен асфальт.

Вул. Карла Лібкнехта у Ляйпцигу

Заміна бруківки на асфальт – це не катастрофа. Є відомий приклад – вул. Карла Лібкнехта у Ляйпцигу, який показує, що можливо зробити атмосферну вулицю з асфальту.

Павло Сирватка, начальник відділу стійких транспортних систем ЛКП «Львівавтодор»: «На асфальті автомобіль зупиниться перед вами, а на бруківці зіб'є вас»

У Львові є щонайменше три типи того, що ми називаємо бруківкою, і вони всі дуже різні. Перший і найгірший – це колотий камінь, який укладали на бічних вулицях. Це фактично обрізки бруківки. Другий тип – велика шумна бруківка, як на просп. Свободи. Третій – так звана мозаїка, яка значно дрібніша і не така шумна. Тобто чим більші камені, тим більше від них шуму.

Часто люди говорять про те, щоб під бруківкою зробити шумоізоляцію. Але шумоізоляція під бруківкою буде не дуже ефективною, навіть якщо ми 10 см пластику або гуми покладемо під бруківкою. Адже шум утворюється від тертя коліс об поверхню бруківки.

Крім того, на бруківці дуже складно зробити дорожню розмітку. Навіть пластикова розмітка, на яку дається гарантія п’ять років на асфальті, через півроку стирається на бруківці. А без розмітки їздити по магістральних вулицях дуже складно.

Бруківка без розмітки на вул. Дорошенка у Львові

Зчеплення коліс з бруківкою є значно гіршим, особливо в дощ. І різниця між асфальтом і бруківкою тут в тому, що на асфальті автомобіль зупиниться перед вами, коли ви виходите на перехід, а на бруківці – через 5 м, збивши вас.

Існує досить хороша ідея про те, щоб міська рада на рівні депутатів визначила межі території або перелік вулиць, де обов’язково має бути бруківка. А на інших вулицях варто робити асфальт.

Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР: «Усі хочуть дрібну мозаїчну бруківку, якої у Львові майже не лишилося»

Бруківка у Львові з’явилася лише у XVIIІ столітті. Є описаний історичний факт: коли вперше приїхав цісар до Львова, його карета застрягла на площі Ринок. Такий був брудний Львів. Тоді була створена так звана «комісія брукова», яка мала розробити план мощення бруківкою вулиць у Львові.

У Львові збереглися багато видів дорожнього покриття. Це брук з пісковику, з порфіру, з граніту, базальту, дрібний мозаїковий брук, мішаний брук, брук з колотого каменю, брук з граніту тощо. Також є асфальт і бетонні плити.

Тротуарне покриття у Львові теж доволі різноманітне. Найстаріше, що зберіглося з австрійського періоду, – це плитки з пісковику жовтого та сірого кольору. Пізніше з’явилися бетонні плитки, які були популярні в міжвоєнні роки. Пізніше, уже в наш час, стала популярною тротуарна плитка, переважно виготовлена з бетону.

Бруківка на проїжджій частині та стара плитка на тротуарі у Львові

Ми проаналізували всі вулиці, на яких є покриття з бруківки на проїжджій частині та тротуарах. І прийшли до висновку, що на магістральних вулицях має бути асфальт. Ми також за те, щоб у центральній частині міста бруківка зберігалася. Але всі хочуть, щоб це була дрібна мозаїчна бруківка, якої у Львові лишилося дуже мало, а купувати її дорого.

Утім, реконструкцію кожної вулиці треба обговорювати з усіма, хто на ній живе, а також хто нею користується – з бізнесом, велосипедистами.

Ігор Могила, інженер ЛКП «Інститут просторового розвитку»: «По вулицях Львова їздять не фіри, а сучасні автомобілі, і їм потрібне відповідне дорожнє покриття»

На бруківці складно зробити розмітку. Так, більшість водіїв, велосипедистів і пішоходів розумітимуть викладену бруківкою розмітку. Але насправді з юридичної точки зору це не є розміткою. Згідно зі стандартами, розмітка – це лінії білого, жовтого або синього кольору, виконані фарбою або пластиком. Лінії, виконані бруківкою, не визнаються розміткою.

Уже були прецеденти біля ТРЦ «Форму-Львів». Там червоною плиткою викладена розмітка, яка забороняє заїжджати на парковку з вул. Під Дубом. Але водії її ігнорують. Поліція зупиняла такі автомобілі, водії наголошували, що розмітки там немає. Тому розмітка з бруківки – це красиво, але з точки зору безпеки руху – не зовсім правильно.

Стосовно автентичності бруківки – по вулицях зараз не фіри їздять, а сучасні автомобілі. Треба зважати на те, що місто розвивається. Тому потрібне відповідне дорожнє покриття, щоб транспорт не нищився. Тож автентичність бруківки – також дискусійне питання.

Роман Зубачик, інженер ЛКП «Львівавтодор»: «Люди живуть стереотипами про те, що бруківку розкрадають»

Уся бруківка, яка демонтовується з львівських вулиць, облікована. Наприклад, матеріли, демонтовані в 2013 році, повторно були вкладені на вул. Січових Стрільців, Личаківській, Пекарській.

Алея в Шевченківському гаю, яку замостили демонтованою з міських вулиць бруківкою

Бруківка з вул. Богдана Хмельницького, Гайдамацької, Промислової укладена в Шевченківському гаю. Бруківка нікуди не зникає, люди просто живуть стереотипами про те, що її розкрадають.

Фото Антона Коломєйцева, Лілії Онищенко, Ірини Рєвунової

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук