Офіційна парламентська газета «Голос України» у середу, 27 вересня опублікувала нову редакцію закону «Про освіту», який набуде чинності 28 вересня.
Згідно з документом він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім статей 38 та абзацу третього частини другої ст. 59, абзаців першого і третього частини другої ст. 61, які набирають чинності з 1 січня 2018 р; частини п'ятої ст. 61 і частини десятої ст. 78 цього закону, а також частини третьої ст. 43 закону України «Про загальну середню освіту» (в редакції), які набирають чинності з 1 січня 2019 р; абзац другий підпункту 5 пункту 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», який набирає чинності з 1 січня 2030 року.
Як інформував ZAXID.NET, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.
25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон про реформу освіти.
Нова редакція закону «Про освіту» передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі – перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.
Закон викликав чималу критику з боку держав-сусідів України, а саме - Румунії, Угорщини, Молдови та Польщі, які висловили занепокоєння новим українським законом про освіту. Зокрема, через ухвалення цього закону голова МЗС Угорщини Пейтер Сійярто заявив про бойкот України на міжнародній арені. За його словами, угорська дипломатія перешкоджатиме Україні в реалізації важливих для неї справ.
Президент Молдови Ігор Додон назвав новий закон «несправедливим», і зажадав щоб Україна скасувала його через мовне питання, а Польща закликала Україну до консультацій щодо його застосування в школах.
Своєю чергою, в Міносвіти України відкинули всі звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу та заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим. Також в МОН заявили, що готові скерувати на експертизу до Ради Європи мовну статтю нового закону «Про освіту».