Нові фільми в українських кінотеатрах. Що справді варто подивитись?
Добірка ZAXID.NET на вікенд
0Попри пандемію та спричинені нею проблеми кінотеатри помаленьку починають працювати у нормальному режимі. Цей новий кінопрокатний тиждень пропонує глядачам нові фільми. Ми розповімо про кілька з них.
«Спадок брехні»
Українському глядачеві буде нескладно пізнати залізничний вокзал у Києві, аеропорт Бориспіль, бібліотеку Вернадського, цвинтар старих автобусів, Київський крематорій, Рибальський міст, Батьківщину-мати, Арт-завод «Платформа», Лук’янівську в’язницю.
Колишній агент MI6 після смерті дружини залишив службу. Проте до нього звертається українська журналістка з проханням допомогти помститись за смерть батька та знайти код до таємних файлів. На ці документи полюють і британська розвідка, і насамперел погані росіяни, які беруть у заручники доньку головного героя. На вулицях Києва розгортаються криваві події.
Головні ролі у картині зіграли британський актор Скотт Едкінс («Незаперечний», «Люди Х: Росомаха»), українські акторки Яна Соболь та Анна Буткевич. Режисер картини – данець Адріан Бол. Картину уже продали у 25 країн світу.
«Потяг до Пусану 2: Півострів»
«Потяг до Пусану 2: Півострів» є довгоочікуваним сиквелом південнокорейського зомбі-горору 2016 року. Картину режисера Йон Сан-Хо можна було подивитись у кіно минулого тижня. Тепер – нова, не менш страшна та не менш соціальна історія.
Від подій першої картини минуло 4 роки. Тоді країну вразив незнаний до того вірус. Вижила незначна частина людей, а решта населення перетворилася на некерованих зомбі. Країна відокремлена від решти світу та перетворилася на руїну.
Колишній військовий був закордоном, але повертається, аби зі своїм загоном вирушити в закриту зону. Тут він знаходить людей, які вижили. Однак боротьба за право жити не припиняється для них ні на мить. Нагадаємо, що попередня стрічка стала наймасовішим корейським фільмом у країні в тому році.
Режисурою та сценарієм продовження зайнялась та ж творча група, що працювала і над попереднім фільмом. Для режисера Йон Сан-Хо це третій повнометражний фільм. Більшість його робіт – анімаційні фільми.
Вперше нову картину планували показати публіці на Каннському кінофестивалі 2020 року. Проте фестиваль скасовано через пандемію. Організатори прийняли рішення, що картини при виході у прокат, попри те, що не побували у Каннах, матимуть позначку «Відбір Каннського фестивалю».
«Крихітка зомбі»
А от «Крихітка зомбі» на Каннський фестиваль потрапити встигла. Містичну драму від відомого французького режисера та завсідника Канн Бертрана Бонелло показали у паралельній фестивальній програмі «Двотижневик режисерів». Але з прокатом не склалось. Картина мала вийти в український прокат у березні, проте завадив карантин. Тепер можна наздоганяти.
Стрічка паралельно розповідає про події 1962 року на Гаїті та у сучасному Парижі. За допомогою магії вуду Клервіуса Нарциса вбивають, щоб після похорону воскресити. Наступні два роки він провів в зомбілізованому стані, працюючи на плантації. Ця історія існує у гаїтянському фольклорі, як приклад одного з десятків справжніх «зомбі», які працювали на Гаїті в 1960-ті.
Паралельно вже у наші дні до елітного ліцею для дівчат вступає Мелісса, внучка Клервіуса, яка переїхала з тіткою з Гаїті до Франції. Однокласниці Мелісси зачаровано слухають історію про дідуся-зомбі, але серед них є одна, Фанні, яка особливо зацікавлена аспектом воскресіння з мертвих.
Традиційно режисер існує між жанрами та поза ними. Бонелло перш за все цікавить процес оживлення вуду – мотив пробудження від сну – який для кожного з героїв має своє метафоричне значення. Бонелло знімає надзвичайно красиве кіно. Незалежно від теми кожен його фільм є насолодою для ока. Наприклад, «Сен-Лоран» із прекрасним Гаспаром Ульєллем.
Також ті, хто не встиг мають чудовий шанс подивитись на великому екрані мегавідомий блокбастер Джорджа Міллера «Шалений Макс: дорога гніву», один із найкращих мультфільмів Крім цього, у Львові можна буде Хаяо Міядзакі «Мандрівний замок» та найкращий український фільм минулого року (за версією національної премії «Золота Дзиґа» та великої кількості глядачів) «Мої думки Тихі» Антоніо Лукіча.