Як виглядала козацька фортеця Новий Кодак: 3D-модель і віртуальна подорож

У Дніпрі створили віртуальну подорож до козацького міста-фортеці Новий Кодак, що існувала майже 300 років тому. Над проєктом працювали історики, музейники, архітектори та 3D-художники. До нашого часу від неї не залишилось нічого, лише назва Новокодацького району.

«На теренах Дніпра були три великі козацькі фортеці – Новобогородицька, Старокодацька та Новокодацька. Якщо перші дві люди можуть уявити завдяки тому, що побачать залишки мурів, то від Нового Кодаку не залишилось взагалі нічого. Зараз там приватний сектор, і більшість людей навіть не знає, на якій землі вони живуть. Але саме Новий Кодак – це одна з найбільших та найцікавіших фортець, яка тут була», – зазначив під час презентації заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослав Чирук.

Завдяки 3D-моделі можна уявити, як виглядала фортеця, подивитися на неї з висоти пташиного лету, пройтися вулицями, зайти всередину окремих приміщень. Окрім оборонних конструкцій, у фортеці відтворили церкву, вулиці, хати, лазню, шинок. Розробників консультував архітектор Олександр Харлан.

Фахівці взяли за основу план фортеці ХVIII сторіччя, спогади козака Микити Коржа, який мешкав у місті у той час, а також матеріали коша Нової Запорізької Січі. «Є згадки про візит останнього кошового отамана Петра Калнишевського у 1772 році. Там описується, з якого боку він в’їхав до фортеці, де він жив. Ці описи дають інформацію, щоб уявити фортецю того часу», – додав Святослав Чирук.

Подивитися 3D-модель міста-фортеці Новий Кодак можна на сайті Музею історії Дніпра.

Карта Нового Кодака

Новий Кодак виник у 1645 році як поселення для відпочинку купців і мандрівників на перетині торговельного шляху та перевозу через річку Дніпро, повідомляють в Музеї історії Дніпра.

У XVIII ст. Новий Кодак став центром Кодацької паланки Війська Запорозького Низового (щось на зразок сучасного обласного центру), яка охоплювала частину сучасної Дніпропетровської та Запорізької областей. Там працювала козацька адміністрація – паланковий полковник, писар і осавул, збирали податки, проводили судочинство. У місті був ринок та близько 30 шинків, згадується школа. Тричі на рік влаштовували ярмарки. На середину століття в Новому Кодаку проживало близько 5 тисяч людей.

Історики встановили, що квартали козацького Нового Кодака збігаються із сучасними вулицями приватного сектора довкола Миколаївської церкви, яка існує щонайменше з 1650 року (нинішній кам’яний храм спорудили у 1810 році замість дерев’яного). Євангеліє 1771 року з цієї церкви зараз зберігається в історичному музеї. А ікона Новокодацької Богоматері 1734 року – в художньому музеї.

Церква Миколая у Новому Кодаку

У XVIII ст. довкола Нового Кодака з’явилися нові козацькі поселення на основі зимівників – місця для зимівлі однієї чи кількох родин козаків, які перетворювалися на постійні слободи.

Коли північна цариця «заснувала» Катеринослав, зазначалось, що це місто «наново утворюється з містечка Новий Кодак». Зараз територія колишньої козацької фортеці є в межах міста Дніпро, а міська символіка з перехрещеними стрілами і шаблею запозичена з печатки Кодацької паланки Запорізької Січі.