Об’єднання через роз’єднання

Львівська облрада затвердила нові територіальні плани 10 районів.

У такий спосіб депутати Львівської облради поступово узгоджують план об'єднання територіальних громад, прийнятий у липні 2015 року, із постановою Кабінету міністрів.

Депутати зменшують кількість територіальних громад через те, що у попередній версії рішення ЛОР виходило майже удвічі більше громад, ніж це передбачено розпорядженням уряду.

Коригування територіальних планів викликає багато дискусій як серед мешканців громад, які хочуть об'єднатися, так і в сесійній залі Львівської облради.

У прямому ефірі ZAXID.NET LIVE – перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський і аналітик громадської організації «Європейський діалог» Тарас Баранецький. Веде ефір головний редактор ZAXID.NET Олег Онисько.

Основні моменти

– Ростислав Замлинський: «Проект перспективного плану, який був запроваджений у липні і скоригований у листопаді 2015 року передбачав формування Львівської об'єднаної міської громади, до складу якої мали входити Львів, Брюховичі, Рудно і Винники. Цей план був затверджений Кабінетом міністрів. Тобто Львівська об'єднана громада була передбачена, а будь-які інші ініціативи Львівської міськради не були ініційовані. Якщо місто Львів має намір формувати об'єднану громаду, то перший крок, який воно повинно зробити, – це прийняти рішення на сесії Львівської міськради про ініціювання об'єднаної територіальної громади».

– Тарас Баранецький: «Перспективний план розробляють фахівці ЛОДА із залученням експертів, представників наукових установ у процесі обговорення з представниками органів місцевого самоврядування. При цьому у Львівську облдержадміністрацію надходили пропозиції з районних рад, а також з окремих органів місцевого самоврядування. Тобто це двосторонній процес».

– Ростислав Замлинський: «Основна ідея реформи децентралізації – сформувати на території області нові точки зростання. Формат, який був до цього часу, не влаштовував нікого. Якби в методиці уряду була імперативна норма про утворення громад у 20-км зоні навколо великих міст і ми б її дотримувалися, то замість громади виходив би той самий район. Тоді що ми б міняли?»

– Ростислав Замлинський: «У нас є чітка імперативна норма, що ми не можемо виходити поза межі області. Однак є можливість об'єднувати громади з двох і більше районів. Але чітко, що ми маємо відмічати 20 км біля міста, то такого немає».

– Ростислав Замлинський: «Обласна державна адміністрація хотіла сформувати на території Пустомитівського району чотири об'єднані громади. І Лисиничі, за цим планом, не були у складі Пустомитівської об'єднаної громади».

– Тарас Баранецький: «Сільська рада Лисинич справді прийняла пропозицію Пустомитівської ради. Активісти з Лисинич виграли суд, але ніхто не говорив, що у перспективному плані має бути велика Пустомитівська громада. Спроби були, але це не була позиція ЛОДА»

– Ростислав Замлинський: «Ми говоримо не про зміну адміністративно-територіального устрою. Ми говоримо про формування об'єднаних територіальних громад, які могли б самостійно вирішувати, що робити з власною господаркою, самостійно провадити діяльність у галузі освіти, охорони здоров'я. Тому що до реформи децентралізації таких повноважень на рівні села не було. Виникали певні диспропорції»

– Ростислав Замлинський: «На рівні району залишаються повноваження по соціальному захисту, по вторинній медицині, загальноекономічні повноваження, по АПК, по містобудуванню – загальне стратегічне бачення, по АТО, мобілізації...»

– Тарас Баранецький: «Після об'єднання громад держава передає їм делеговані повноваження. Тому саме держава визначає, як має виглядати ця громада, щоб змогти їй дати повноваження».

– Ростислав Замлинський: «Спілкуючись з громадами, ми бачимо певне непорозуміння з боку місцевого керівництва, бо вони інколи не можуть між собою порозумітися. Якщо сільський голова вже є четверту чи п'яту каденцію у селі, то він прекрасно розуміє, що це є його місце праці, а що буде далі – невідомо. Тому ми бачимо певний супротив з адміністративної сторони... Якщо є конфлікт між сільськими головами, то для цього є державницьке бачення з боку ОДА, яке представляється на сесію обласної ради. І обласна рада приймає рішення. Після цього йде Кабінет міністрів, який затверджує чи відправляє на доопрацювання проект перспективного плану».

– Ростислав Замлинський: «Приймаючи у 2015 році проект перспективного плану, який налічував 162 громади, ми розуміли, що до нього потрібно буде вносити зміни. Але на той момент це був політичний компроміс. На жаль, тоді цей процес був заполітизований крайніми правими чи радикальними політичними партіями, які це використовували як політичний піар напередодні виборів».

– Ростислав Замлинський: «Від реформи децентралізації великі бонуси і фінансові надходження отримали великі міста і міста обласного значення. Зараз такі міста інвестують у розвиток своєї інфраструктури, але ніщо не забороняє їм на партнерських засадах інвестувати в інфраструктуру інших населених пунктів».