Олімпіада-2022: земля, дороги, здоров’я нації

Хоч до 2022 року ще далеко, однак на підготовку до Зимової олімпіади, проведення якої активно лобіює команда Януковича, Київ обіцяє виділити значні ресурси. Уже на цей рік Львівщині обіцяють 919,2 млн грн.

Гроші мають піти на інфраструктурні й спортивні об’єкти, продовження дороги на гірськолижне смт Славське і впорядкування схеми цього хаотично та нерівномірно забудованого селища, яке має бути таким собі брендовим містом Олімпіади.  

Отож, Україна готується приймати Олімпіаду-2022, - вирішили у Києві. Євро-2012 вже нікого не вражає: до нього просто всі готуються, планомірно і буденно. ZAXID.NET вирішив дізнатися, які проблеми й перспективи у львівської олімпійської надії.

Топонімічна плутанина

Уся історія почалась з Ради регіонів у Львові 27 травня 2010 року, під час якої Президент Янукович висловив бажання провести зимову Олімпіаду-2022 в Україні. Як це часом трапляється, Президент трохи розгубися у власних назвах і охрестив «Буковель» Буковиною. Проте все правильно зрозуміла і охоче ідею підтримала влада Прикарпаття, яка запропонувала базовою точкою для підготовки проведення зимових Олімпійських ігор у Карпатах зробити гірськолижний комплекс «Буковель». На Івано-Франківщині одразу ж почали говорити про транскордонну дорогу з території Румунії, яка мала б пройти через Яремче та Івано-Франківськ. Однак згодом Президент вирішив – Олімпіаді бути на Львівщині.

Офіційні причини такого рішення: Львівщина має гірськолижні бази, які можна використовувати для Олімпіади, і хороші умови середньогір’я, близьке розташування популярних туристичних центрів (Львів, Трускавець), інфраструктуру до Євро-2012 тощо. Куратор проекту Олімпіади - голова оргкомітету з питань підготовки та проведення Олімпіади-2022 в Україні, віце-прем’єр Борис Колесніков ще влітку оглянув з гелікоптера спортивні лижні бази у львівських Карпатах. Тоді він наголосив: «Звичайно, збудувати треба ще багато, щоб серйозно говорити про Олімпіаду… Умови не лякають, адже нічого неможливого немає». Він підкреслив, що цього разу треба буде готуватися не так, як до Євро-2012, право на проведення якого «отримали 18 квітня 2007 року, а працювати почали в травні 2010-го».

Щодо фінансування, віце-прем’єр як приклад назвав зимову Олімпіаду у Ванкувері, у підготовку якої було вкладено 10 млрд доларів. Однак додав, що точну суму на підготовку в Україні ще назвуть, мовляв, треба провести масштабні підрахунки.

«Це при тому, що там і так (у Ванкувері, - ZAXID.NET) усе було готово. Якщо країна проводить такі змагання вперше, то це справді дорого», – сказав Колесніков і наголосив, що вся інфраструктура в Україні ще пострадянська і не адаптована до світових норм. А отже, й суми державних та приватних інвестицій у нас потрібні більші.

Голова Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка також дуже оптимістично бачить олімпійську перспективу для України: «Якщо ми дамо хороші пропозиції, якщо у нас буде краща концепція проведення, то все це можливо зробити».

Попри те, одразу ж після заяви Президента про наміри приймати Олімпіаду-2022 почали з’являтись закиди, що цей проект для України буде нерентабельним, що це така собі відповідь регіоналів на проект Євро-2012 помаранчевої влади, і, мовляв, хто знає, які приватизаційні майнові та земельні апетити ховаються за цим проектом.

Так політолог Вадим Карасьов зазначив, що для Олімпіади потрібні «дуже великі ресурси з бюджету та інвестиції, яких немає».

«В країнах, які розвиваються, Олімпіади – це збиткові проекти. У країнах розвинутих –  прибуткові. Також немає правових механізмів, щоб ми це робили акуратно, не порушуючи права власності. Подивіться, як в Сочі робиться: там власників просто викидають з присадибних ділянок, щоб створювати престижні комплекси для Олімпіади», – сказав експерт.

Для Львова ця ситуація не нова: як інформував в кінці 2010 року заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Губицький, четверо із 57 осіб , власників земельних ділянок, які треба вилучити для будівництва доріг довкола стадіону до Євро-2012, не надали згоди на викуп або заміну ділянки. Водночас багато львів’ян не погоджуються з експертною оцінкою, в яку оцінюють їхні земельні ділянки. Такі суперечки вирішують через суд, а перемога зазвичай – на боці держави.

Олімпійська надія

За піар олімпійського проекту в Україні взялись серйозно. Було розроблено концепцію «Олімпійської надії–2022», який внесено до чотирьох пріоритетних напрямів Національних проектів: «Нова енергія», «Нова якість життя», «Нова інфраструктура» та «Олімпійська надія – 2022».

Суть проекту, як запевняє чинна влада, полягає у створенні спортивно-туристичної інфраструктури України, здатної прийняти Зимову олімпіаду 2022 року. Реалізація проекту передбачає розбудову, згідно з вимогами Міжнародного олімпійського комітету, олімпійської інфраструктури за бюджетні кошти та будівництво туристичних об’єктів за інвестиційні кошти. Цілями, запевняють автори проекту, є «нове позиціювання туристичної привабливості України на міжнародному рівні, підвищення туристичної привабливості, потужний поштовх до розвитку туристично-спортивної галузі», водночас від проекту очікують «радикального збільшення інвестицій у туристичну та суміжні галузі, зростання туристичних потоків, збільшення ВВП тощо», а також «здоров’я нації, розвиток спорту, створення нових робочих місць».

Заплановано також, що загальний бюджет проекту становитиме 22-25 млрд грн: 70% (15-17 млрд грн) заплановано профінансувати з державного бюджету, а приватні інвестиції мають становити 30% (7-8 млрд грн).

«Ймовірні місця для проведення змагань та створення/реконструкції олімпійської інфраструктури: Львів, Трускавець, Стрий, Славське, Воловець, гірські комплекси «Тростян» та «Тисовець», – зазначено у проекті.

Восени минулого року Колесніков заявив: якщо Україна отримає право на проведення зимової Олімпіади, держава вирішить такі інфраструктурні питання, як дороги та олімпійські села. Зокрема забезпечить «нову дорогу на Славсько, Сколе». Адже над деякими ділянками цієї дороги зараз і справді легше літати повітрям…

У грудні 2010 року під час одного з візитів до Львова Колесніков зазначив, що «влада хоче закінчити усі українські об’єкти до Євро-2012 2011 року, у зв’язку із чим вивільниться достатньо багато коштів для підготовки до подання заявки на проведення у Львові зимової Олімпіади у 2022 році». Він запевнив: головний турнір прийматимуть Львівська і частково Закарпатська області, хоча однозначно Колесніков ще не зміг назвати точної цифри потрібного фінансування.

Віце-прем’єр запевнив: « Якщо вкладати мільярд доларів (державних коштів) на рік у розвиток і підготовку, то ці гроші повернуться – через туризм, через спортивні змагання. Якщо вкладати по мільярду доларів на рік, то це буде дуже хороша Олімпіада». Він уточнив, що йдеться про період з 2012 по 2021 роки.

Колесніков пообіцяв, що на Львівщині буде два олімпійських села: одне у Львові (будівництво мало би відбутися між 2018 і 2021 роком), інше – в районі Славського (будівництво – у 2013-2015 роках): « Я не хочу називати місця. Земля зарезервована Міністерством оборони, тому я не боюсь ніяких спекуляцій та ніяких зобов’язань», – сказав він. Щодо землі під інші об’єкти – Колесніков наразі не озвучував офіційних коментарів. Єдине, на що натякнув: під льодовий палац у Львові готуються зміни до Генерального плану міста.

Серед об’єктів, які потрібно буде підготувати для змагань, також названо Олімпійський стадіон, що постане з модернізованого стадіону до Євро-2012 у Львові, критий ковзанярський центр, санно-бобслейна траса та фрістайл-центр у Львові, а також біатлонний та лижний комплекси трамплінів у Тисовці, траси для проведення гірськолижних змагань у Воловці та Славському, і сноубордингову трасу у Славському. Половину з цих об’єктів планується збудувати ще до подання заявки 2014 року. Так, до кінця 2012 року планується завершити будівництво санно-бобслейної траси у Львові та біатлонного і лижного комплексів у Тисовці, а також львівський фрістайл-центр.

Раніше йшлося про те, що держава збудує передусім нетуристичну інфраструктуру, яка охопить такі дисципліни, як бобслей, біатлон, стрибки з трампліну. «Все інше збудує бізнес, зокрема олімпійські села», - зазначав Колесніков. 

  Земля і майно

Хоча конкретних розмов про зміну форми власності державних об’єктів – спортивних баз, санаторіїв – до Олімпіади наразі не було, проте такий розвиток сценарію обговорюється. Як і можливості спекуляції з землею, яка в Славському та загалом у гірських територіях розділена і забудована дуже нерівномірно та хаотично. Як би там не було, але влада області вирішила перестрахуватись і у трьох районах – Сколівському, Старосамбірському та Турківському – одразу ж після оголошення про курс на Олімпіаду припинила продаж землі, щоб, як запевняв тодішній голова Львівської ОДА Василь Горбаль, залишити землю під об’єкти для спортивного свята.

Як чинна влада бачить земельно-майнову ситуацію, ZAXID.NET запитав у голови Сколівської РДА, адже саме цей район фігуруватиме у підготовці до Олімпіади на Львівщині. Михайло Гнатишин зазначив, що у Львові планується будівництво олімпійських об’єктів, пов’язаних з льодовими видами спорту, а в Карпатах в основному гірські лижі, біатлон, бобслейні траси, лижні перегони, фрістайл, слалом-гігант тощо.

« Гора Тростян в Славському не забезпечує можливості проведення змагань лише з трьох видів спорту: швидкісний спуск, супергігант та гірськолижна комбінація. Якщо розглядати селище Славське як центр, як бренд гірськолижного спорту, то в межах 40 км від нього також можна проводити змагання Олімпіади, тому їх пропонується провести на горі Гимба в с. Пилипець (Міжгірський район Закарпатської області). На сьогодні зі Славським його з’єднує єдина дорога, але це піщано-гравійне та ґрунтове покриття, її треба робити. Якщо до Олімпіади будуть вкладати задекларовані кошти, ця дорога буде зроблена. Змагання з інших видів проходитимуть в Славському і Тисовці», – розповів Михайло Гнатишин.

У Тисовці, за словами чиновника, на сьогодні є 11 тис. га землі, яка перебуває у державній власності. Вона не заселена, тому виділення ділянок не буде складати великих незручностей, мовляв, у будь-яку мить можна виділити землю під об’єкт, звичайно, за рішенням уряду.

А от щодо землі в Славському – виділення її під великі об’єкти буде проблемним питанням. Зокрема тому, що лише нещодавно було виготовлено генеральну схему розвитку цього селища міського типу, досі ж розвиток території відбувався хаотично з моменту створення Лещетарського клубу 1911 року.

« Який був голова селищної ради, так і виділялись земельні ділянки, – хто як до нього підійшов. Відтак було все забудовано. Це питання треба на сьогодні вирішувати. Адже будуть питання розміщення трибун тощо. Дуже багато проблем є у розвитку інфраструктури. Очевидно, це має бути єдина концепція розвитку селища. Вона має бути розроблена на рівні уряду і мала б бути затверджена найближчим часом. За нею ми будемо працювати», – сказав Гнатишин.

Отож, говорити про будівництво олімпійського селища в Славському поки що складно. Натомість розглядається варіант Тисовця чи прилеглої території.

« В Пилипці, де проходитиме лише три види змагань, натомість можна збудувати готель, і з олімпійського селища з Тисовця можна їздити туди. Адже в Тисовці буде розігруватись до 18 видів нагород», – додав він.

Щодо потенційної приватизації державних об’єктів, про неї полюбляє говорити місцеве населення, мовляв, їх притримують у не найкращому стані до «кращих часів», не ремонтують, не модернізують, щоб потім за безцінь продати. Так мешканці, які живуть біля підніжжя Тростяну, розповідають, що минулого року сюди приїжджали інвестори і навіть привезли техніку, аби робити тут хорошу гірськолижну інфраструктуру. Проте далі діло не зрушилось, інвестори пішли…

Схожої думки дотримується політолог Володимир Цибулько, який заявив, що Олімпіада, можливо, це «всього лише привід, щоб почати війну за великі наділи».

ZAXID.NET вдалось поспілкуватись з директором туристично-спортивного комплексу «Тисовець» (яким опікується Міноборони), полковником Володимиром Мельниковим. Він наголосив, що Олімпійські ігри – це грандіозна подія, а рішення почати підготовку до них є доленосним не лише для «Тисовця», на якому зараз тренуються українські олімпійці: «Олімпіада буде аж 2022 року, і все ще буде удосконалюватися. Тому ми повинні зробити найкраще, що є у світі сьогодні. Нам потрібно розробити глобальний майстер-проект, щоб визначитись з усіма позиціями щодо спортивних споруд, інфраструктури, дорожньої інфраструктури, обслуговування, інженерних мереж тощо. Це завдання №1 на сьогоднішній день», - каже він.

Щодо того, чи не побоюються на «Тисовці» зміни форми власності комплексу у зв’язку з підготовкою до Олімпіади, Володимир Мельников зазначив: « Такі рішення не я приймаю. Спортивна база «Тисовець» є державною структурою, була, є, залишається нею. Це не приватна структура, держава буде вирішувати щодо форми власності, і яким чином це буде відбуватися. Я думаю, усе буде в державній власності, адже гроші вкладає держава».

Михайло Гнатишин, своєю чергою, наголошує: « Ми контролюємо. Якщо людина приватизує своє обійстя чи садибу – приватизуємо без проблем, але щодо якихось рейдерських захоплень, - наразі про таке мені невідомо». Не спостерігає голова району наразі і підвищення цін на землю: « Коли почнуться вже реальні кроки, гадаю, тоді можна буде на цю тему говорити».

Цікаво, що й депутати Львівської обласної ради наразі точно не знають, як проходитиме виділення землі для потреб Олімпіади. Голова комісії з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва Львівської обласної ради Пилип Пилипенко на запитання ZAXID.NET про те, як готуватимуть Славське і на якій землі тут будуватимуть інфраструктуру, зазначив: « Не знаю, що сказати з цього приводу, ми ці питання в комісії ще не аналізували. Ви запитуєте те, що я наразі не можу уявити. Ніяких планів, варіантів ми ще не бачили. Це ще навіть не на папері. Ніхто ще нічого не знає».

Без заборон

Попри те, експерти зазначають, що спекуляції можливі не лише з тими землями, які мають несільськогосподарське призначення і можуть підлягати приватизації. Під загрозою, очевидно, можуть опинитися і сільськогосподарські землі. Президент Віктор Янукович заявив, що земельна реформа є одним із ключових завдань влади на 2011 рік. Зокрема йдеться і про ймовірне скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Досі парламент неодноразово продовжував дію цього закону. Та нещодавно прем’єр Микола Азаров запевнив, що Кабмін має намір у найближчий рік-два сформувати в Україні повноцінний ринок землі.

Депутат Пилип Пилипенко зазначає: « Скасування мораторію не означає, що це дасть змогу змінювати цільове використання землі. Для цього існують відповідні правила і зміна мораторію їх не торкається. Ці питання не зовсім пов’язані».

Натомість екс-міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда хоч і називає хаотичну забудову в гірських регіонах Львівщини «невеликою проблемою», та все ж вбачає небезпеку в намірі скасувати мораторій.

« Сільськогосподарська земля може стати ринковим товаром, але для цього потрібно створити перш за все необхідні ринкові інституції, адже це специфічний товар, про який писав Марк Твен: «Поспішайте купувати землю, бо її більше виробляти не будуть». Треба спочатку забезпечити ринкову інфраструктуру, відповідне законодавство і тільки тоді знімати мораторій на продаж. Інакше ризикуємо мати величезні клопоти. Якщо не буде відповідних інституцій - тоді усе можливо. Ми знаємо, як можуть розпоряджатися, якщо цього не буде», – зазначив Куйбіда.

Загалом, з його слів, значна частина землі у гірських територіях перебуває у власності держави, частина – у власності сільських громад, водночас, ще частина такої комунальної землі (несільськогосподарського призначення) уже віддана в приватизацію. Відтак, якщо доведеться викупляти її під потреби Олімпіади, це може привести до значних труднощів.

« Невідомо, хто це буде робити: сама держава через обласні адміністрації чи органи місцевого самоврядування, через спеціальні інституції, які вона може утворити спеціально для таких функцій, а чи вона частково передасть це для приватного бізнесу», – сказав Куйбіда.

Гроші-2011

Цікаво, що наразі голова Сколівського району не знає точно, яку суму отримає потенційно ключовий населений пункт майбутньої Олімпіади на підготовку 2011 року.

« Коли приїжджав Колесніков, йшлося про те, що на це рік мали б виділити 500 млн доларів на Львівську область. Думаю, багато грошей піде на проектні роботи, адже треба буде збудувати також вокзали в Славському: залізничний і автомобільний. Це треба робити одразу перед селищем, адже наявний вокзал не впорається з потоком відвідувачів», – каже Михайло Гнатишин.

Багато грошей, припускає він, піде на фінансування проектних робіт, а також на розвиток інфраструктури. Зокрема на дорогу від Сколе до Славського і на будівництво моста в Гребеневі. Кошти на останні об’єкти, за словами чиновника, передбачено в угоді між Львівською обласною радою Кабміном, яка зараз оновлюється: близько 34 млн грн на дорогу та близько 17 млн грн – на міст.

Водночас раніше у Кабміні заявляли про намір розпочати капітальне будівництво об'єктів до зимових Олімпійських ігор 2022 навесні 2012 року. Влада Львова та області заявляє про готовність освоювати державні кошти.

Як дізнався ZAXID.NET від заступника голови Львівської ОДА Володимира Губицького, «на 2011 рік передбачено фінансування в сумі 919,2 млн грн (державний бюджет та державна підтримка)». Основними завданнями та заходами щодо розвитку та будівництва різноманітних об’єктів в 2011 році є:

1) розвиток транспортної інфраструктури: зокрема будівництво, реконструкція та капітальний ремонт автодорожнього сполучення між об'єктами туристичної та спортивної інфраструктури 200 млн грн (як державна підтримка у 2011 році);

2) розвиток транспортної інфраструктури, зокрема будівництво, реконструкція та ремонт залізниць у сполучені між об'єктами туристичної та спортивної інфраструктури - 270,5 млн грн (власні, кредитні кошти);

3) розробка майстер-планів техніко-економічних обґрунтувань національних проектів - 50 млн грн (державний бюджет);

4) покращення матеріально-технічної бази зимових видів спорту - 187 млн грн (коштом державної підтримки);

5) поліпшення матеріально-технічної бази зимових видів спорту для осіб з обмеженими фізичними можливостями – 36 млн грн, з них 30 млн грн у якості державної підтримки та 6 млн грн – з держбюджету;

6) розвиток інженерної інфраструктури у Карпатському регіоні - 172,5 млн грн, з них 16,5 млн грн з держбюджету, 156 млн грн – інші джерела;

7) розвиток туристичної інфраструктури - 3,2 млн грн, зокрема 1,2 млн грн - державна підтримка, 2 млн грн – з державного бюджету. Працювати є з чим…

Якщо держава підготує частину інфраструктури, принаймні дороги, то в підготовку Олімпіади приватний бізнес може значу частину коштів вкласти сам, вважає Василь Куйбіда і називає як приклад вже згаданий «Буковель». « Ви знаєте, як важко давались ці рішення, там досі не вщухають суперечки серед депутатського корпусу обласної ради – наскільки там все було законно. Але економічний ефект, без сумніву, є… З точки зору мешканців області та Львова такі інвестиції до інфраструктури потрібні, це значно підвищить інтерес приватного капіталу, але водночас на цих територіях зросте вартість землі, і то набагато. Важливо, щоб ці наміри були належно підкріплені і в фінансовому, і в правовому полі, щоб вони не були голосно сказаною правою, що дасть змогу ділкам приватизувати землю і більш нічого, щоб держава не втратила», – каже Куйбіда.

Про конкурентів

Щоправда, право на проведення зимової Олімпіади-2022 в Україні треба ще здобути. Хоч і Президент Янукович, як писали українські ЗМІ, «задобрив» Олімпійський комітет, вручивши його керівнику Жаку Розі орден «За заслуги» І ступеня.

Заявку на її проведення в Україні можна буде подавати після ХХІІ зимових ігор в Сочі 2014 року. За різними даними, змагатися за право приймати у себе цю велику спортивну подію мають намір: Китай, Німеччина (Мюнхен), Фінляндія (Тахко, Куопіо та Гельсінкі), Франція (Тулуза), Норвегія (Ліллегаммер або район міст Ставанґер, Берген та Восс), Польща (Закопане або Краків), Румунія (Прахова долина), Іспанія (Барселона або Сарагоса), Швейцарія (Цюрих, Берн, Женева та Давос), Канада (Квебек), США (Солт-Лейк-Сіті, або Денвер, або Ріно та озеро Тахо), Нова Зеландія (Данідін або Квінстаун)…

Та, як бачимо, наявність серйозних конкурентів впевненості в української влади не забирає. Фінансування таки обіцяють – реальне, і вже з цього року.

Звичайно, не потрібно пояснювати позитиву великих інфраструктурних інвестиційних проектів та державних грошових вливань у регіон, проте великі ресурси – це велика спокуса, і не лише фінансова. А приклад, як їй можна легко піддатись, є з кого брати: в останні роки в сусідній Росії нашуміло чимало скандалів довкола підготовки до сочинської Олімпіади-2014, а російські ЗМІ вже охрестили цей проект фінансовою аферою десятиліття…