Попри те, що Американська кіноакадемія не опублікувала ще навіть коротких списків (зазвичай вони з’являються у грудні), не кажучи вже про номінантів (їх оголосять 23 січня), обговорення можливих претендентів на кінопремію уже тривають. Букмекери роблять ставки, а глядачі сперечаються щодо своїх улюбленців. Не стоять осторонь і професійні спілки, які скоро мають розпочати вручення нагород.
Отже, ми зібрали п’ятірку найбільш обговорюваних фільмів 2023 року, які мають шанси на велику кількість номінацій.
«Оппенгеймер» Крістофера Нолана скоріше за все претендуватиме на головний «Оскар» за найкращий фільм, за режисуру, а також виконавець головної ролі Кіллілан Мерфі скоріше за все опиниться серед номінантів за найкращу чоловічу роль. Мет Даймон зможе претендувати на найкращу чоловічу роль другого плану. Не мали би залишитись поза увагою і спецефекти та звук.
Нагадаємо, тригодинна історія створення атомної бомби із Кілліаном Мерфі у ролі Роберта Оппенгеймера із зоряним акторським складом (Кеннет Брана, Мет Деймон, Елміл Блант, Флоренс П’ю, Роберт Дауні мол., Кейсі Афлек, Ремі Малік та інші) базується на реальній історії життя знаменитого фізика. Тут теж є штучне місто, відірване від реальності, де найкращі розуми планети зібрались, щоб створити зброю масового ураження. Для них це гра, цікава наукова задача, і лише бомбардування Хіросими змусить головного героя усвідомити реальність свого винаходу.
Байопік Крістофера Нолана «Оппенгеймер» зібрав 80,5 млн доларів у перші вихідні. Загалом він став найкасовішим байопіком в історії, заробивши в прокаті 912 млн доларів.
Його головним конкурентом називають фільм «Вбивці квіткової повні» Мартіна Скорсезе. Він претендуватиме скоріше за все на нагороди за найкращий фільм, режисуру, головну жіночу роль (Лілі Гладстоун), головну чоловічу роль (Леонардо Ді Капріо) та чоловічу роль другого плану (Роберт Де Ніро). Кіноакадеміки довго тримали Скорсезе та Ді Капріо без нагород, проте і режисерові, і акторові вдалося пробити цю оскарівську стіну. Скоріше за все на нагороди претендуватмуть художник Данте Ферреті, композитор Роббі Робертсон та оператор Родріго Прієто.
Три з половиною години режисер розповідає про вбивства корінного населення Північної Америки, індіанців племені осейдж. На безплідні землі, куди їх переселив уряд США, знайшли нафту. Через це корінні американці були практично винищені. Паралельно режисер розповідає про становлення ФБР. Фільм знятий на основі однойменної документальної книги журналіста Девіда Ґренна, виданої у 2017 році. Книга розповідає про серію жорстких вбивств, скоєних на території штату Оклахома, де жили індейці племені осейдж. Ці злочини стали одним із перших розслідувань ФБР. Повна назва книги Книга отримала назву «Вбивці квіткової повні: таємниця індіанських убивств та народження ФБР».
«Бідолахи» Йоргоса Лантімоса отримали «Золотого лева», головний приз Венеціанського кінофестивалю. Головну роль у фільмі зіграла Ема Стоун («Фаворитка», «Ла-ла-ленд»). Її героїня Белла, не витримавши заміжжя з агресивним самодуром, накладає на себе руки. Її повертає до життя вчений-експериментатор Годвін Бакстер, який пересаджує утоплениці мозок її ненародженої дитини.
Окрім головного «Оскара», фільм може претендувати на режисерський та акторські призи для Емми Стоун та Віллема Дефо.
«Барбі» Ґрета Ґервіг – найкасовіший фільм, знятий режисеркою, найкасовіший фільм за мотивами іграшок та рекордсмен серед стрічок без IMAX. Фільм зібрав у прокаті 1,24 млрд доларів.
Він, без сумніву, може претендувати на «Оскари» за режисуру, сценарій та найкращу жіночу роль. Проте Марго Роббі уже прочили «Оскар» минулого року за «Вавилон», але вона навіть не потрапила до числа номінанток. Оператором картини, до слова, є Родріго Прієто, оператор картини Скорсезе.
Нагадаємо, у фільмі йдеться про ідеальне життя у Барбіленді. Десятки Барбі та Кенів живуть тут та ні про що не журяться. Тут є Барбі-президентка, Барбі-лікарка, Барбі-суддя. Але одного разу в голову стереотипної Барбі (ідеальна Марго Роббі) приходить думка про смерть. З цієї секунди її життя починає стрімко мінятись, а неї навіть з’являється целюліт. Щоб виправити ситуацію, Барбі має потрапити в реальний світ. Разом з нею туди вирушає Кен (несподівано смішний Раян Гослінг). Там Кен дізнається, що таке патріархат і вирішує змінити світ. Ну, принаймні Барбіленд.
І замикає п’ятірку «Маестро» Бредлі Купера, який також зіграв у фільмі головну роль. Це байопік, заснований на житті композитора Леонарда Бернстайна. Продюсерами фільму є Мартін Скорсезе, Стівен Спілберг і Тодд Філліпс, а також Купер, який грає разом з Кері Малліган і Джеремі Стронгом.
Нагадаємо, що крім іншого, Бернстайн є автором музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка була удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща акторка другого плану», «найкраща режисерська робота». На частину цих «Оскарів» може претендувати і фільм про нього. Особливо, якщо врахувати любов Кіноакадемії до байопіків.
З огляду на це у суперечку за головний приз може втрутитись «Наполеон» Рідлі Скотта. Принаймні за акторський приз, роботу художника, оператора та спецефекти. Тим більше, що звинувачення в перекручуванні фактів Скотт відкидає. Від самого початку обираючи на роль Наполеона Хоакіна Фенікса, Рідлі Скотт не прагнув точно відтворити історичну реальність. Актор не схожий на свого героя. На початку фільму він суттєво старший від нього, уже втомлений та якийсь надломлений і не міняється протягом усієї картини, яка охоплює більшу частину життя Бонапарта. Його Наполеон більше схожий на його ж Джокера, ніж на сповненого надій амбітного молодого військового.
Скотт скоріше керується мистецтвом, ніж історичними документами: антураж є просто бездоганним, а деякі кадри – майже точними повторами відомих (і не дуже) картин.
У номінації «найкращий міжнародний фільм», де конкуренція є особливо жорсткою фаворитами називають «Зону інтересів» Джонатана Глейзера (Гран-прі Канн), «Анатомію падіння» Жюстін Тріє («Золота пальмова гілка») та «Опале листя» Акі Каурісмиякі (приз журі Каннського фестивалю). У цій категорії маємо і претендента від України – «20 днів у Маріуполі» українського журналіста та фотографа Мстислава Чернова, над яким він працював з колегами Євгеном Малолєткою та Василісою Степаненко.
Церемонія вручення премії «Оскар» запланована на неділю, 10 березня. Ведучим стане гуморист Джиммі Кіммел.