Пане Синютко, поверніть гроші за попкорн...

Дебати не дурний придумав. Дебати потрібні не для того, щоб кандидат висипав на голову виборцям нову порцію обіцянок, а на голову опонента – бруду. Людям цікаво відчути, що він за фрукт як людина. Як він тримає удар, і як атакує. Підсвідомо виборець зчитує його справжнього. Так, саме тебе, кандидате, не твої біл-борди, не твої завчені меседжі, а тебе.

А що хочуть бачити на дебатах львів’яни? Дебати. Дебати між кандидатами на міського голову Львова, без секундантів, без заангажованих журналістів – просте, пряме, відверте спілкування між кандидатами.

Технічна поразка замість яскравого поєдинку?

Днями чинний голова Львова Андрій Садовий публічно, як прописано в законі, запросив свого опонента Олега Синютку на дебати. Я вже купив попкорн, і навіть гадки не мав, що людина, яка невпинно говорила, що прагне дебатів, має слабку гайку і почне від них ухилятися.

Я відразу пригадав боксерів. Уявив собі мопса, який дуже крутий на дуелі поглядів, але відмовляється вийти на ринг, бо... і ллється потік слів, з яких можна зрозуміти лише одне: я боюсь йти на прямі дебати з Садовим, ще й на каналі, який не контролюють мої спонсори, тому… я за правду, закон і за мир у всьому світі, а ще у нас велика фракція у Верховній Раді і, взагалі, я один на дебати не піду, мені потрібна підтримка залу, дзвінок другу і 50/50. Але ж мова йде про дебати, а не про телешоу «Хто хоче стати мільйонером».

Люди чекають на яскравий поєдинок двох досвідчених менеджерів, пане Синютко. Тому, якщо назвався грибом, лізь у кошик. Тобто йди на дебати.

Мер Львова – не голова колгоспу

Тим більше, що мер Львова це не лише посада, це історична роль, навіть, якщо стаєш мером ненадовго. Ми, львів’яни, це сприймаємо саме так.

Мер Львова – це не голова колгоспу, і не директор жеку. Мер Львова – це обранець мешканців міста, людина, яка не тікатиме в кущі в пошуках більш досвідченого секунданта при першому серйозному виклику. Тут вже не прикриватиме ніхто, ні президент, ні прем’єр, ні олігарх-інвестор. Міський голова має лише одного союзника – громаду міста. І то саме мер мусить боронити містян від небезпек, а не навпаки, тому в нього нема права бути боягузом.

Ну це ж показник – ще триває виборча кампанія, а ви вже втомились, пане Синютко. Львів – це не іграшка. Мер Львова – це яскрава мішень для щупальців мафіозного спрута, тому, якщо в кандидата кишка тонка, то може йому і не варто тієї посади прагнути.