У львівському Національному музеї імені Андрея Шептицького відкрилась виставка робіт знаменитої української художниці Марії Примаченко. Триватиме вона до 30 жовтня 2022 в приміщенні головної будівлі музею на проспекті Свободи, 20.
В експозиції представлено твори з колекції знаного київського мистецтвознавця, академіка Едуарда Димшиця.
Марія Примаченко – одна з найяскравіших представників наївного мистецтва у світі. У своїх роботах вона створила абсолютно унікальний світ, населений добрими та злими звірами, вигаданими та реальними квітами, примовками та народними поліськими мотивами. Попри те, що у її роботах легко вгадуються традиційні мотиви, вони є унікальними, авторськими та неповторними.
«Це не є народна картина у звичайному розумінні цього слова, як, наприклад петриківський розпис. Це абсолютно унікальне явище. Це фантазія, закорінена у нашу землю», – вважає дослідниця творчості Примаченко Людмила Лисенко.
Ім’я Примаченко у перші дні повномасштабного вторгнення росіян знову опинилось у центрі уваги. На жаль, приводом стало зруйнування росіянами краєзнавчого музею в селищі Іванків Київської області, де зберігалися її роботи. Згодом стало відомо, що майже всі твори Примаченко вдалося врятувати. Чого, на жаль, не можна сказати про інші унікальні музейні експонати.
«Париж нею захоплювався у 1937 році, Київ її використовував, а село її ненавиділо та заздрило. Тож у її творах преплелись мотиви добра та зла. Адже добро вона творила своїми картинами, а зло її оточувало», – додає пані Лисенко.
На виставці «Марія Примаченко. “Дарую Україні!”» глядачі зможуть побачити близько ста творів художниці, що належать до колекції Едуарда Димшиця, які він збирав протягом останніх тридцяти років. Більшість картин створені в пізній період життя художниці, останнє десятиріччя її життя. Тож у них ми можемо побачити і відлуння Чорнобильської катастрофи, і страх нової війни.
Художниця часто у своїх роботах торкалася теми війни. Часом присвячувала роботи воїнам. Наприклад, одну з робіт 1989 року вона мисткиня підписала так: «Три папуги гудуть, хлопці в армію ідуть. Бажаю їм щастя, щоби повернулися додому!». Очевидно, що окрему увагу на виставці зосереджено саме на цій частині творчості Марії Примаченко.
«Зараз у музеї демонтовані основні експозиції з міркувань безпеки. Проте стало зрозуміло, що люди прагнуть мистецтва. Перші експозиції, які з’явились у березні-квітні були пов’язані саме з війною і мали терміновий характер. Вони були тематичні. Але було зрозуміло, що глядач потребує фундаментальних подій, а їх не було. Тож разом із генеральним директором музею Ігорем Кожаном ми вирішили організувати цю тимчасову виставку», – розповідає Едуард Димшиць.
«Якби ми запитали наших сучасників, який художник зараз є уособленням України в образотворчому мистецтві чи загалом у мистецтві, то, я гадаю, почули б ім’я Марії Примаченко», – пояснює він саме такий вибір художниці.
Експозиція виходить за межі виставкових залів музею. Його фасад, захищений щитами, прикрасили репродукції картин Примаченко.
Нагадаємо, що Національний музей також має у своїй колекції кілька творів Примаченко. Зараз вони входять до експозиції, що презентує Україну на Венеційській бієнале.
«Ідея виставки полягає в тому, що вона повинна дати глядачеві радість, а радість має надати сили. А сила потрібна для нашої перемоги», – підсумовує Димшиць.
Також організаторами виставки передбачена додаткова програма: кураторські екскурсії, події для дітей тощо. Дізнатися про них можна буде на Facebook-сторінці музею. Для переселенців відвідування виставки є безкоштовним.
12 фактів про Марію Примаченко
- Прізвище художниці пишуть і «Примаченко», і «Приймаченко». Цікаво, що правильне написання прізвища визначав Вищий адміністративний суд України. За життя художниця називала себе Приймаченко (казала, що від слова «прийми»). Картини підписувала «Примаченко» або «М. П.». Проблема з написанням прізвища постала вже після її смерті художниці, після указу президента Віктора Ющенка про відзначення 100-річчя від дня народження Марії ПриЙмаченко. У 2010 році було ініційоване звернення до Вищого адміністративного суду, який постановив, що згідно з пенсійним посвідченням, свідоцтвом про смерть художниці правильне написання її прізвища – Примаченко.
- Ще один талант Примаченко – весільні караваї. Художниця випікала для весіль традиційні вироби, і саме цими славилася у своєму селі. Також вона шила весільні сукні. Фасон і крій вона обирала «на око».
- У 1986 році Марія створила «чорнобильську» серію, адже її рідне село Болотня знаходиться майже у 30-кілометровій зоні
- Крім саме картин надзвичайно цікавими є підписи-примовки до них. Художниця сама їх вигадувала та римувала, або адаптувала народні приказки.
- Марія Примаченко ілюструвала книжки та співпрацювала з Михайлом Стельмахом. Вона створила малюнки для книг «Журавель» та «Чорногуз приймає душ». Також проілюструвала 5 дитячих книжок видавництва «Веселка».
- Стиль Примаченко запозичив відомий бренд Marimekko, за що був звинувачений у плагіаті. Плагіат помітили аж через шість років після того, як Marimekko нанесла на свої вироби для дому та текстиль картину «Лісовий народ» дизайнерки Крістіни Ізола. Цю ж картинку нанесла на свої літаки авіакомпанія FinnAir, яка співпрацювала з Марімеко. «Лісовий народ» виявився практично копією «Щура у дорозі». Marimekko та Ізола визнали факт плагіату, а FinnAir прибрали малюнки зі своїх літаків.
- У 1937 році картини Марії Приймаченко виставлялися в Парижі. Існує легенда, що Пабло Пікассо відзначив її твори. На жаль, фактичного підтвердження цьому немає. Є й інша історія: журналістка Людмила Лисенко привезла їй альбом з роботами Пікассо. Художниця сказала: «У нас в селі цього б не зрозуміли».
- Син художниці Федір Примаченко (1941-2008) та її внуки також стали відомими художниками.
- Наприкінці червня 2006 з будинку художниці вкрали 77 картин. Частину з них вдалося повернути. Після цього родина стала обережніше пускати гостей до будинку, який завжди був відкритим для відвідувачів.
- При організації і проведенні дитячого Євробачення-2009 НТКУ використовувала в оформленні мотиви творчості Примаченко, а саме картини «Соняшник життя», без узгодження зі спадкоємцями положень щодо авторських прав. Спадкоємці художниці подали до суду. В результаті тривалих переговорів сторони уклали мирову угоду.
- Першим гонораром художниці (вона розмалювала хати сусідів) стало порося. Пізніше вона не продавала свої картини, тільки дарувала.
- На кіноринку Берлінале у 2019 році український стенд був оформлений за мотивами робіт Марії Примаченко. Така айдентика України використовувалась того року на кількох кіноринках.