Подальші нотатки про їхні порядки

Або державний апарат некомпетентний, або вважає своїх співгромадян повними дурнями, або вважає, що має право абсолютної влади над життям українських громадян, а це вже ознаки не демократичного, а тоталітарного державного апарату.

Справа з візитом СБУ до УКУ набирає нових поворотів. Зокрема, шеф СБУ Валерій Хорошковський заявив у недавньому інтерв’ю, що, мовляв, все відбувалося у межах закону.

Нижче подаю влучний коментар на цю заяву з сайту Milites Christi Imperatoris:

Шеф СБУ звинувачує о. ректора УКУ

В інтерв'ю для Інтернет-видання «Коммерсантъ» шеф української таємної поліції СБУ – Валерій Хорошковський заявив, що не бачить нічого поганого у діях СБУ щодо отця ректора УКУ. Що більше, теперішній шеф СБУ вважає це святим обов'язком.

Попри запевнення у повазі до отця ректора УКУ, пан Хорошковський заявляє, що весь скандал довкола спроби тиску СБУ на ректора УКУ є політичною технологією для дестабілізації, що більше, слова пана Хорошковського про те, що, не дивлячись ні на що, СБУ робитиме те, що робить, можна розцінювати, як пряму погрозу на адресу не тільки отця ректора, але й погрозу українському суспільству. Якщо ніхто і ніщо не стане на заваді СБУ, робити те, що їм захочеться, як заявив шеф СБУ. Усе це дуже нагадує поведінку шефів ЧК-НКВД-КГБ. Такі заяви аж ніяк не є стабілізуючим чинником для суспільства.

Приписування видатному представникові УГКЦ бажання дестабілізувати ситуацію в Україні є занадто серйозним звинуваченням на адресу УГКЦ в цілому, УКУ та отця Бориса Ґудзяка зокрема. Після такого випадку з боку шефа СБУ можна вже всього сподіватися від цієї інституції. Усе це нагадує схожі звинувачення на адресу католицького духовенства, що лунали з уст сталінських сатрапів від вересня 1939 року, а згодом вилилися у масовий терор проти українських греко-католиків. У світлі «воссоєдєнітєльних» закликів з північної столиці нашого північно-східного сусіда такі заяви набувають дуже конкретного забарвлення, викликаючи асоціацію з трагічним для УГКЦ 1946 роком.

Фактичну боротьбу за права віруючих громадян і конфесійного навчального закладу за свої законні права шеф СБУ розцінив як технологію дестабілізації. Такі заяви повинні насторожувати не тільки католиків, але й представників інших християнських конфесій. Таке виправдовування тиску держави на релігійні організації зловісною тінню лягає на дотримання свободи віросповідання в Україні. Можливо, завтра шефові СБУ заманеться звинуватити римо-католиків у шпигунстві на користь ворожих держав, оскільки члени дипломатичного корпусу часто присутні на месах у київському костелі св. Олександра. Безглуздість таких заяв керівника безпекової служби держави нагадує безглуздість звинувачень сталінського прокурора Вишинського, і вже самою своєю безглуздістю насторожує. Або державний апарат некомпетентний, або вважає своїх співгромадян повними дурнями, або вважає, що має право абсолютної влади над життям українських громадян, а це вже ознаки не демократичного, а тоталітарного державного апарату.

Спроба державного апарату іструменталізувати Церкву не є чимось екстраординарним у світі православ'я, з його відомою теорією симфонії церковно-державних відносин, згадати хоча б московську анатему гетьману Мазепі чи анатему 1821 року царгородського патріарха Георгія ХХ на грецьких повстанців, які боролися проти турецької окупації Греції. Можливо, масовому тиску держави може піддатися протестантизм, прикладом такого є майже поголовна підтримка німецькими лютеранами нацизму Гітлера, чи державна Церква Англії. Але для католиків така річ є просто несумісна і неприпустима, оскільки і Церква, і Держава є рівноправними суб'єктами діалогу. Тому цілком можливо, що ситуація надалі розвиватиметься спробами посиленого тиску на християнські конфесії і, зокрема, на католицькі конфесії в Україні з боку держави.

Джош Маршалл спеціально для Milites Christi Imperatoris