Польські політики не хочуть помічати жертв з українського боку, — історик

Спроби назвати події на Волині геноцидом польського народу є нічим іншим, як одностороннім підходом до проблеми, адже і українські повстанці, і польські підпільники чинили воєнні злочини. Про це заявив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Києво-Могилянської академії Володимир В’ятрович в інтерв’ю «Радіо Свобода».

В’ятрович переконаний, що треба говорити не лише про Волинську трагедію, але й загалом про українсько-польський конфлікт, який не обмежився ані 1943 роком, ані територією Волині. «На мою думку, необхідно говорити про події 1942–1947 років, які вилилися у справжню війну між українським і польським підпіллям. Ця війна була наслідком тривалого конфлікту між двома народами, який розвивався у кількох площинах: релігійній, соціальній, політичній. На жаль, і українські повстанці, і польські підпільники чинили воєнні злочини, в першу чергу мова йде про знищення мирного населення. Через це спроби назвати ці події геноцидом є нічим іншим, як одностороннім підходом до проблеми. Таким чином, польські політики хочуть бачити лише страждання поляків, натомість не помічати жертв з українського боку», — говорить історик в інтерв’ю.

Як повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху, історик також вважає, що політичні дискусії, які розгорнулися навколо цієї теми, не сприяють розв’язанню цих проблем минулого та руйнують порозуміння між українцями і поляками зараз.

«Ці питання викликають сильні емоції у польському суспільстві, їх намагаються використати праві радикальні політичні сили у Польщі. Зараз склалась дивна ситуація, коли крайні праві польські сили знайшли собі союзників серед радикальних прорадянських партій в Україні, таких як комуністи і частина Партії регіонів. На мою думку, такий союз довго не протримається, єдине, що їх об’єднує — це нелюбов до України», — вважає В’ятрович.

Нагадаємо, 20 червня Сенат Польщі ухвалив заяву з приводу 70-річчя Волинської трагедії, в якій трагічні події 1943-го назвав «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Водночас у Сенаті відзначили й ту роботу, яку провела Україна й Польща для осмислення складних сторінок історії. Львівська облрада назвала рішення Польського Сенату таким, що перекреслює спроби примирення між Польщею та Україною.

Як повідомляв ZAXID.NET, проект ухвали польського Сейму щодо засудження операції "Вісла" викликав хвилю протестів у польському суспільстві, зокрема в Інтернеті.

А УГКЦ засудила Волинську трагедію та закликала народи до примирення.

Громадський комітет примирення 11 липня розповсюдив заяву, в якій зазначається, що позиція Сенату Польщі – крок назад.

Своєю чергою, Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав Волинську трагедію "злочином з ознаками геноциду" та одним із "найболючіших" досвідів поляків у часи Другої світової війни. Згодом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів Сейму не нашкодити запланованому на листопад підписанню угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Додамо, що 14 липня 2013 року у Луцьку відбудуться заходи із вшанування 70-х роковин Волинської трагедії, у яких візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко та Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський.

Зазначимо, що нещодавно проти візиту Броніслава Коморовського на Волинь гостро виступила партія ВО «Свобода».

Додамо, що станом на 12 липня офіційний Київ не відреагував на заяву Сенату Польщі з приводу 70-річчя Волинської трагедії.

Нагадаємо, у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.