Навчання без стресу і гейміфікація: як спонукати дітей полюбити математику

Вчитель та освітній експерт з Фінляндії Макке Леппенен поділився досвідом, як зробити так, щоб діти полюбили математику. Як пише «Освіторія», крім наукової математичної освіти, він також психолог, автор книг про лідерство та провідний експерт Фінляндії у сфері формування нових навичок.

Фахівець розповів, що фінський підхід до освіти полягає у навчанні без стресу. Вчителі не тиснуть на учнів, а намагаються знайти спосіб, який допомагає зменшити навантаження, захопити учнів матеріалом, закохати їх у математику.

«Дитині нічого не дають в емоційному та життєвому плані таблиця множення або математичні правила. Їй важливіше зрозуміти, як використовувати математику, коли вона йде до магазину, наприклад», – пояснює фінський педагог.

Макке Леппенен переконаний, що учням заважає краще вчитися:

• брак мотивації до навчання;
• брак індивідуальних навчальних траєкторій. Одна модель не може підходити всім, тому що всі різні;
• страх математики, перфекціонізм, низька впевненість у собі учнів.

«Ми проводили понад 100 різних досліджень, щоб визначити, які методики працюють найкраще та максимально мотивують учнів. Перемогла гейміфікація. Майже всі діти люблять грати, їм подобаються комп’ютерні ігри. Якщо гейміфікацію правильно запроваджувати, вона дуже добре працює. Також ми виявили, що є позитивний і негативний час, який учень проводить перед екраном. Тому усвідомили, що надто багато цифрового навчання — це теж не добре. Наприклад, математичну платформу ми використовуємо раз на тиждень протягом 45 хвилин. Цього достатньо», – каже Макке Леппенен.

Педагог наголошує на шкідливості фіксованого мислення або fixed mindset: переконанні про незмінність своїх сильних та слабких сторін. Тобто людина або розумна, або ні, має до чогось здібності або ні, схильна або до точних наук, або до гуманітарних. Такий спосіб мислення знижує мотивацію. Водночас, протилежний – коли людина вірить у зростання, дає змогу легше долати виклики та переживати невдачі.

Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!

4 способи допомогти дітям розвивати мислення зростання

1. Говорити про це. Під час розв’язування задач з математики школярі зізнаються, що не знають, як виконати завдання. Варто їм нагадати, що мозок нагадує м’яз, який можна тренувати. Якщо ви чогось не знаєте, потрібно пробувати, кожна людина при бажанні здатна навчитися. Не обов’язково бути математичним генієм, але якщо робити щось краще, це допоможе в житті.

2. Не фокусуватися на кінцевому результаті. Коли дитина робить якісь складні розрахунки, докладає багато зусиль, але допускає помилку і остаточна відповідь виходить неправильною, варто її підтримати. Треба хвалити за старання, за спробу розв’язати приклад чи задачу, відзначити, які моменти були успішними. Також важливо пояснити, як можна покращити ситуацію, над чим ще варто попрацювати. Але увага – на старанності, правильній ідеї, креативності.

3. При похвалі не підтримувати фіксоване мислення. Якщо вчитель каже учню, що він розумник, який має здібності до математики, що йому легко все вдається, цим він ніби наголошує іншим дітям, що вони – не такі. Тому при оцінці роботи школяра варто наголошувати на нових навичках, але не здібностях. Також застарілим є порівняння учнів між собою, намагання спровокувати конкуренцію між ними. Це так не працює, вважає фінський педагог.

4. Розповідати про власні помилки. Коли в освітньому процесі використовують цифрові технології, іноді вчителі помічають, що учні розбираються в них краще за них. Не варто заперечувати цей факт, а визнавати, що чогось ще не вміють. Також корисно згадувати про те, чого вчителю чи батькам не вдавалося раніше, а згодом стало легким та приємним.