«Повези мене туди ...»
Після трирічної перерви «Піккардійська терція» двічі зібрала у львівській Опері аншлаг
0Вони не виходили на львівську сцену з далекої осені 2012-го року, коли відзначали 20-річчя створення гурту. З того часу, здавалося б, не змінилося нічого, однак, складається враження, змінилося все. І «Піккардійська терція» попри закодовану у власній назві мажорність не змогла приховати суму від драматичних подій, які останніми роками переживає Україна.
За цей час музиканти віддавали борги іншим регіонам – тричі їздили з туром південною та східною Україною, гастролювали у містами центральних та північних регіонів, виступали у багатьох містах на заході. Також піккардійці встигли побувати з гастролями у Польщі, Чехії та Канаді. Однак у Львові їх не було чути вже три роки і віддані шанувальники встигли засумувати за улюбленими виконавцями.
«Дякую, - розпочали свій виступ музиканти. – Сьогодні всесвітній День дякую, і ми хочемо подякувати усім, хто з нами впродовж років існування «Піккардійської терції». Хочемо подякувати, що живемо у чарівному місті Львів, хочемо подякувати, що народились в Україні. Без цього всього не було б і нас. А хто сьогодні вперше прийшов на наш концерт?».
Половина залу підняла руки, інша половина голосно здивувалась. Музиканти лише усміхнулись – на 24-му році життя «Піккардійська терція» все ще приваблює нових слухачів.
Здавалося, що з часів останнього сольного концерту «Терції» у львівській Опері майже нічого не змінилося. Шестеро чоловіків із мікрофонами: як завжди – гарно вбраних, як завжди – із фантастичними голосами. Усміхаються, жартують, фліртують з публікою. І на перший погляд, якихось змін зауважити неможливо. Хіба що новий хіпстерський імідж Володимира Якимця привертав увагу публіки.
Однак перше враження швидко розчинилося у мінорних акордах, у словах і поглядах. За цей час піккардійці разом зі своєю країною пережили багато спільних та особистих втрат.
«Минулий рік був важким для українців через втрати на війні. І наша музична сім’я також зазнала непоправних втрат – у вічність відійшли Кузьма Скрябін, Владіслав Левицький, Андрій Панчишин і наш товариш Іван Вощина. Наступну пісню ми хочемо присвятити нашому хорошому другу, який міг жити, де завгодно, але залишався вірним Україні. Як відомо, Батьківщину і матір ніхто не вибирає. От і Скрябін співав, що не треба нічого шукати, все, що нам потрібно, - вже є у нас», - зазначив Андрій Капраль.
І зазвучала пісня «Шукав свій дім» («Зима»), яка ввійшла до альбому «Скрябіна» «Озимі люди» у 2002 році.
З часу останнього концерту у Львові піккардійців стало менше - восени 2015 року після виступу у Луцьку помер перкусіоніст гурту Іван Вощина. «Зі сумом і вдячністю хочемо згадати людину, яка змінила нас і змінила на краще», - зазначив зі сцени Андрій Капраль. Своєму колезі «Терція» присвятила пісню «Відлуння твоїх кроків» під відеоряд із записами музиканта.
Однак як у житті – щастя змінює сум і навпаки. Піккардійці вдало робили переходи від важких драматичних пісень до веселих і грайливих. Голосами культового секстету зазвучали відомі хіти «Запроси мене у сни свої», «Йшли корови із діброви», «Бай-бай, мила», «Жовті стрічки». Також гості концерту мали нагоду почути нові композиції гурту - «Лети», «Панно», «Дженні», «Сади».
Ще однією піснею з часів середини ХХ сторіччя музиканти вшанували відомого українського композитора Богдана Веселовського, який одним із перших почав писати український джаз. «Піккардійська терція» виконала композицію автора «Подай рученьку».
Розкішний зал львівської Опери, який того вечора двічі потішив аншлагом «Піккардійську терцію», співав разом із музикантами. Львів’яни із задоволенням колядували із піккардійцями, продовжуючи смакувати галицьке Різдво. У свою чергу «Піккардійська терція» потішила гостей колядками чотирма різними мовами.
«У час різдвяних свят кожна людина стає маленькою дитиною. А маленькі діти не можуть творити зло. Тому бажаємо вам зберігати це відчуття і прожити наступний рік у вірі, надії, любові», - поділилися музиканти і заспівали відомий хіт «Santa Claus is Coming to Town». А вже колядку «В Вифлеємі днесь» зал співав разом із піккардійцями.
«Дякую від щирого серця, що у цей непростий час ви знайшли можливість прийти до нас. Нам йде 24-ий рік, і ми щасливі, що увесь цей час у нас є ви. А це означає, що ми недаремно живемо. Ми маємо що робити, так щоб не лише українці, а й увесь світ знав, що Україна – найкраща земля».
Під гучні оплески «Терцію» двічі викликали на біс. І залишаючись вірними своїй назві, піккардійці завершили виступ на мажорній ноті, виконавши знаменитий літній хіт «Старенький трамвай».
Фото: DikArt/Євген Кравс.