ПОВНИЙ ГОГОЛЬ

…прем’єр-міністр Владімір Путін подався до групи російських байкерів і подарував їм великий російський триколор. Байкери під орудою Алєксандра Залдостанова збираються на Севастополь… Ми ж усе це вкотре мусимо проковтнути...

Іноді воно все таке абсурдне, що виглядає, мов якийсь дурний сон. І хочеться себе заспокоїти, наче герой «Пропалої грамоти» за мотивами Миколи Гоголя та сценарієм Івана Драча: «Це тобі все сниться!... Це нам усім сниться!...». Однак насправді все відбувається в реальному часі, з реальними людьми і в реальній країні. Тільки ти сам, здається, якийсь нереальний.

Усе це сталося на Івана Купала за новим стилем, 7 липня, коли вже зірвано цвіт папороті. Цього дня президент Російської Федерації Дмітрій Медвєдєв проводив робочі зустрічі з президентом США Бараком Обамою, а прем'єр-міністр Владімір Путін подався до групи російських байкерів «Ночные волки» і подарував їм великий російський триколор.

Здавалося б, до чого тут я? А до того, що обидві події безпосередньо стосуються мене як громадянина України.

По-перше, Барак Обама з усіх сил намагався закріпити за українським народом виняткове право вирішувати входження або невходження до НАТО на референдумі. По-друге, велику російську бандеру подарував Путін головному байкеру країни не просто так: всьому світові треба було продемонструвати, про чиї канонічні території йде мова, коли ми говоримо про Україну. Байкери під орудою Алєксандра Залдостанова (прізвисько Хірург) збираються походом на Севастополь, аби відзначити 65-ту річницю звільнення міста-героя від німецьких загарбників.

Все серйозно і ретельно підготовлено. Задіяно всі символічні важелі. Прапор - від цезаря Владіміра, благословення - від Патріарха всія Русі Кіріла, концерт - від ідеологічно перевірених Кремлем рок-ветеранів на чолі з ісконно-православною «Алісою». Просвітлені обличчя байкерів - цих сучасних аналогів руських богатирів - сповнені щемкої і священної місії. Вони їдуть до себе. Вони у себе вдома збираються їхати під своїм прапором до себе ж додому. Ми ж усе це вкотре (всоте, а може, встотисячне) мусимо проковтнути: у людей свято і знову за наш кошт.

З одного боку, ми нібито брати. Нам постійно втовкмачують, що характер взаємин наших народів - братерський. З другого боку, Путін посилає до нас Хірурга на православне байк-шоу, примовляючи: «Хочу подарить флаг в дорогу, чтобы он вас хранил и помогал». Від кого? Від німецьких загарбників? І що робить Хірург? Правильно, ріже! Кого? Німецьких загарбників? Ні, нас, братів. Наразі символічно, у формі православного байк-шоу. А потім - хто його зна. У житті, як на мінному полі...

Тому напрошується резонне запитання: чому це аж такий високий рівень підтримки у звичайного православного байк-шоу? Невже це роблять для того, щоб щось продемонструвати та доказати американському президентові у день його перебування в Білокам'яній? Ні, Обамі православні байк-шоу, я певен, по цимбалах, чи що там у нього замість цимбалів. Він і без них має чим парити свій світлий мозок - то талібами, то корейськими комуністами, то Чавесом, то Ахмадинежадом. Які ще в біса православні байкери?

Ні, байкери не для Обами. Байкери з Хірургом - для українців, щоб знали, хто тут головний лікар, і для росіян, щоб знали, що їхній головлікар увесь наш медперсонал разом з усіма санітарами і няньками тримає на кінчику Хірургового скальпеля. Повторю, поки що лише символічно.

Борони Боже, я не нагнітаю. Я просто міркую і досі вірю в потєшний характер цього політтехнологічного шапіто, в його фантастичну природу і літературне походження. Вірю, що «Біси» Достоєвського вийшли з «Шинелі» Гоголя, але втратили свою силу. Вірю, що в якомусь із можливих розвитків сюжету «Вія» Хома Брут домалював-таки коло крейдою. І нічого, крім віри, мені не залишається.

Проте найдивніше в усій цій гоголівщині не те, що все це спокійно планується і обов'язково відбудеться, як завжди, під дружне мовчання наших дипломатів і Служби безпеки. Дивно інше: у багатьох журналістських реляціях і прес-релізах зазначено, що серед багатьох інших учасників рок-концерту у межах православного байк-шоу на честь Чорноморського флоту і 65-ї річниці звільнення Севастополя від німецьких загарбників... гурт «ВВ». Так-так, та сама група «Воплі Відоплясова» на чолі із Олегом Скрипкою, яка в поті чола відпрацювала своє на Майдані п'ять років тому. Що це - помилка, обман зору чи повний гаплик? Дуже сподіваюся, що перше.

Єдине, що по-справжньому вселяє надію і якось збадьорює моє загарбницьке серце, - це поведінка Барака Обами. Того дня американський президент на зустрічі з російськими бізнесменами ніби знічев'я, але щиро сказав таке: «На шляху наших стосунків ми здійснили з вами вдалу оборудку з Аляскою. Дякую.» І це встающім с колєн, які щойно мало не дійшли танками до Тбілісі і збираються дійти байками до Севастополя?! Яка зухвалість...

Дуже сподіваюся на те, що росіяни закінчують усі свої хірургічні операції так, як колись продали Америці Аляску.