Президент Польщі позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла

Це рішення є наслідком скандалу, що спалахнув через назву підрозділу ССО

21:24, 19 червня 2026

Президент Польщі Кароль Навроцький у п’ятницю, 19 червня, повідомив про рішення позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди країни.

Навроцький заявив, що таке рішення пов’язане з присвоєнням одному з підрозділів Збройних сил України назви «Героїв УПА». Він підкреслив, що для Польщі це питання є принциповим, однак це не означає зміну політики Варшави щодо підтримки України у війні з Росією.

Навроцький також заявив, що рішення про позбавлення нагороди не спрямоване проти українського народу. За його словами, Польща продовжить підтримку України і її євроінтеграційних прагнень. Водночас він прямо заявив, що Україні треба «осмислити складні сторінки власної історії», відмовившись від вшанування своїх історичних героїв. Без цього Польща не допустить України в Європейський союз.

***

Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Нижче подаємо повний переклад звернення президента Польщі у перекладі на українську мову.

«Шановні пані та панове!

Жертви наших предків не можна зраджувати мовчанням. Це могили, про які не можна забувати. Це рани історії, які потребують правди, пам’яті та поваги.

Ми, поляки, пам’ятаємо про своїх. Ми не залишаємо їх напризволяще й завжди відстоюємо їхню пам’ять. Повага до предків і чесність щодо історії є обов’язком кожного з нас. Народ, який втрачає пам’ять, втрачає частину своєї душі. Держава, яка перестає захищати правду про свою історію, перестає бути хранителем національної гідності.

Історична правда не є і ніколи не може бути предметом торгу. Пам’ять про жертв є моральним обов’язком Польської держави.

Для переважної більшості польського суспільства Українська повстанська армія – УПА – насамперед залишається формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, вчинені проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни. Позиція Польської держави з цього питання відома вже багато років. У 2016 році Сейм Республіки Польща визнав злочини, вчинені ОУН і УПА, геноцидом. На підставі цього рішення 11 липня було встановлено Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами. У 2025 році це також було підтверджено спеціальним законом.

Факти не підлягають обговоренню, не змінюються залежно від політичної кон’юнктури чи потреби. Фактом є те, що щонайменше 100 тисяч польських громадян були вбиті УПА на Волині, у Східній Галичині, Люблінщині та Підкарпатті лише тому, що були поляками, євреями чи представниками інших меншин. Фактом є те, що жертвами стали мешканці сіл і містечок, цілі родини, жінки, діти та літні люди.

Вони не були солдатами на полі бою. Вони були беззахисними цивільними. Їх убивали жорстоко й по-звірячому. Фактом також є те, що донині жертви не дочекалися гідного поховання.

Тому присвоєння одній з українських військових частин назви, яка відсилає до діячів УПА, має значення, що далеко виходить за межі внутрішньої справи України. Польща неодноразово наголошувала українській стороні на особливій важливості цього питання. Ми передавали свою позицію та очікування щодо повторного перегляду наслідків цього рішення для відносин між нашими державами. Зрештою позиція української сторони не змінилася.

Історія не повинна бути перешкодою для майбутнього. Однак добре майбутнє можна побудувати лише на правді. Польща багато разів демонструвала, що здатна формувати майбутнє попри тягар минулого, але ніколи ціною пам’яті.

Протягом останніх років ми послідовно будували відносини з Україною на основі партнерства та діалогу. Після вступу мною на посаду Президента ми спільно з Президентом України доклали зусиль для відновлення довіри в тих сферах, які залишалися джерелом напруження. Нам вдалося досягти прогресу в питаннях, які десятиліттями залишалися невирішеними.

Повернення костелу Святого Миколая в Києві, дозволи на пошукові роботи та ексгумацію польських жертв в Острівках, Волі Островецькій, Гуті Пеняцькій, Голоску, Збоїщах, Углах чи Пужниках стали сигналом того, що попри складну історію порозуміння можливе.

Усі ці дії давали підстави вважати, що Польща та Україна поступово знаходять шлях до тривалого примирення.

Тому рішення української влади щодо прославлення УПА є не лише обурливим. Воно також є незрозумілим і глибоко розчаровує.

Воно завдає удару не лише по історичній пам’яті. Воно також підриває довіру, яку будували роками та протягом останніх місяців. Воно завдає удару по фундаменту примирення. Воно руйнує переконання, що правда може бути спільною мовою наших народів.

Польща ще до нападу Росії належала до держав, які активно підтримували європейські прагнення України. Після російського вторгнення у 2022 році поляки відкрили кордони, свої домівки та свої серця для мільйонів українців. Ми всі пам’ятаємо ці зворушливі картини – жінок, дітей, хворих і літніх людей. Навіть домашні тварини, яких вивозили з полум’я війни, отримували допомогу у спеціальних ветеринарних пунктах. Не було таборів для біженців – були звичайні будинки та готелі. Ми робили все можливе, щоб урятувати наших сусідів. У цей страшний момент Польща надала безпрецедентну гуманітарну, політичну, економічну та військову допомогу. Ми переконували інші держави діяти швидко.

Сьогодні в Польщі проживає понад 1,5 мільйона українців. Обсяг фінансової допомоги, яку ми передали Україні, що воює, становить мільярди злотих. Як Верховний головнокомандувач, я повинен також нагадати, що польська армія підготувала тисячі українських військовослужбовців. Ми не можемо сьогодні залишатися байдужими до того факту, що частина з них тепер служитиме під прапором УПА. Для нас це неприйнятно.

Я нагадую ці цифри та факти не для того, щоб вимагати вдячності, а для того, щоб усі зрозуміли, чому рішення Президента України викликає у нас такий сильний спротив. Ми також як суспільство несемо тягар цієї війни. Ми не воюємо безпосередньо, але наше залучення є винятковим і вагомим.

Орден Білого Орла не є звичайною відзнакою. Це символ найвищої довіри Республіки Польща. Він означає особливий зв’язок із Польською державою та особливу вдячність народу. Такий символ вимагає не лише заслуг, а й поваги до цінностей, які становлять основу нашої спільноти.

Президент Республіки Польща є Великим Магістром Ордена Білого Орла і зобов’язаний стояти на сторожі честі цієї найвищої державної нагороди. Цей обов’язок покладається також на Капітулу Ордена Білого Орла.

Тому, у зв’язку зі згодою Президента Володимира Зеленського на присвоєння одному з підрозділів Збройних сил України назви «Герої УПА», після консультацій із Капітулою я ухвалив рішення про позбавлення Президента України Ордена Білого Орла.

Тут хочу наголосити: це рішення не спрямоване проти українського народу. Воно не означає зміни стратегічного курсу польської політики безпеки.

Ми підтримували і підтримуємо Україну, тому що знаємо: російська агресія становить загрозу безпеці Польщі та всієї Європи. У цій оцінці нічого не змінилося.

Росія є агресором, а Путін – злочинцем, який несе відповідальність за розв’язання війни, що принесла Європі найбільший збройний конфлікт з часу завершення Другої світової війни. За кожним розбомбленим житловим кварталом, за кожною дитиною, змушеною тікати від війни, за кожною родиною, розлученою насильством, стоїть рішення, ухвалене в Кремлі.

Це не просто випадковість історії. Польща знає ціну російського імперіалізму краще за більшість народів Європи. Ми знаємо її не з підручників, а з історії, написаної кров’ю наших предків. Ми знаємо її з часів поділів Польщі, із Сибіру, депортацій, Катині, десятиліть життя за залізною завісою. Ми знаємо її з досвіду поколінь, яких намагалися позбавити свободи, гідності та права на самовизначення.

Тому ми не маємо права бути наївними. Історія навчила нас однієї жорстокої істини: свобода не дається назавжди. Кожне покоління повинне бути готовим її захищати. І кожне покоління повинне мати мужність стати на бік тих, хто бореться за неї також сьогодні.

Україна має право захищати свою незалежність, а Польща залишається прихильником її суверенітету та територіальної цілісності.

Польща залишається готовою до співпраці з Україною. Польща залишається прихильником діалогу. Але Польща послідовно захищатиме пам’ять своїх громадян і гідність власних державних символів. Польща відстоюватиме свої національні інтереси та цінності. Польща не погодиться з прославленням тих, хто вбивав беззахисних польських цивільних.

Шлях України до європейських структур також вимагає готовності чесно осмислити складні сторінки власної історії. Об’єднана Європа була побудована на відмові від тоталітаризмів і культу насильства. Ці принципи повинні діяти для всіх. Для тих, хто цього не розуміє, не може бути місця в Європейському Союзі, і Польща точно цього не допустить.

Україна також повинна пам’ятати, що ніщо не відповідає інтересам Кремля більше, ніж конфлікт між поляками та українцями. Кожна суперечка щодо історичної пам’яті послаблює наші народи та зміцнює тих, хто хотів би розділити й підкорити Європу.

У нашій спільній історії є символи справжньої, безцінної співпраці в боротьбі зі спільною загрозою з боку агресивних імперій. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у XVII столітті, гетьман Пилип Орлик у XVIII столітті, отаман Симон Петлюра у XX столітті. Саме на цих постатях можна мудро й далекоглядно будувати культуру пам’яті та злагоди між нашими народами. Саме такої співпраці ми потребуємо. Посилення пам’яті, отруєної злочином, на жаль, не будує, а руйнує наші відносини.

Тому сьогоднішнє рішення має не лише символічний характер. Воно також є попереджувальним сигналом. Існують межі, які у польсько-українських відносинах не можна переходити. Це також звернення до наших сусідів: поверніться на шлях правди та взаємної поваги.

Шановні пані та панове!

Це також урок для нас самих. Ми не можемо залишатися байдужими до утвердження символів злочину. Ми не можемо дозволяти пропагування ідеологій, відповідальних за геноцид.

Так само як ми відкидаємо символи німецького нацизму та радянського комунізму, ми повинні відкидати культ виконавців Волинського злочину.

У польському публічному просторі немає місця для червоно-чорних бандерівських прапорів.

Настав найвищий час закріпити це законодавчо. Водночас не може бути згоди на прирівнювання УПА до Армії Крайової чи «Незламних солдатів». На відміну від УПА, Головне командування Армії Крайової застерігало від сліпої помсти, забороняючи вбивства жінок і дітей. Ті, хто поширює подібну брехню, повинні бути усунуті з публічної дискусії. Вони шкодять Польщі.

Шановні пані та панове!

Ми не можемо забути нашу історію. Ми не можемо зректися нашої пам’яті. Ми не можемо віддати гідність наших жертв. Саме так ми розуміємо свій обов’язок перед тими, хто вже не може говорити власним голосом. Саме так ми розуміємо значення Ордена Білого Орла.

Польща живе, доки Народ пам’ятає.

Хай живе Польща!».

***

Зазначимо, що Польща досі не позбавила орденів Білого Орла російську імператрицю Катерину ІІ, яка знищила польську державу, та фашистського лідера Італії, союзника Адольфа Гітлера Беніто Муссоліні. Близький друг Владіміра Путіна, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер також має орден Білого Орла, якого його досі не позбавили.

Нагадаємо, 27 травня Володимир Зеленський надав найменування на честь Героїв УПА Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ. Після цього низка польських політиків, зокрема президент Кароль Навроцький, різко розкритикували це рішення, розцінивши це як образу для Польщі.

1 червня польські ЗМІ повідомили, що через рішення Зеленського в місті Люблін з будівлі міської ради зняли прапор України. У Люблінській міськраді заявили, що рішення щодо найменування «ранить пам'ять польських жертв та перешкоджає розвитку щирого діалогу».

3 червня голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив про непублічні переговори з Україною через назву підрозділу ССО. Він назвав рішення Зеленського помилковим та заявив, що українська сторона має враховувати польську історичну чутливість, зокрема пов’язану з подіями на Волині.