«Прокляття Шелбі Оукс»: 5 причин подивитися паранормальний горор-трилер
Світ містики закинутих містечок та ютуб нульових
0До теми
30 жовтня в кінотеатрах України стартує «Прокляття Шелбі Оукс»: моторошний паранормальний горор, знятий за гроші фанатів режисера-дебютанта і заразом популярного ютуб-кіноблогера Кріса Стакмана та доопрацьований за підтримки культової студії Neon («Довгоніг») і майстра жахів Майка Фленаґана.
Це – реалістично-містична історія про пошуки «істини, яка десь поруч» з ламповим вайбом горорів нульових. Ось п'ять вагомих причин піти в кіно на «Прокляття Шелбі Оукс».
Містична історія про закинуте містечко
Маленькі містечка, з якими точно щось не так, – і це зрозуміло вже буквально при в’їзді, – поширений сюжетний мотив у жанрі жахів, який, утім, не втрачає популярності. Згадаємо хоча б Буськів Сад із «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка, канонічний Твін Пікс або ж не менш канонічний Сайлент Гілл (до речі, в січні наступного року має вийти новий фільм за мотивами культової серії відеоігор – «Сайлент Гілл. Повернення»).
І ось Шелбі Оукс – теж саме таке «нехороше», давно покинуте людьми містечко десь у лісах штату Огайо. В центрі історії – Мія (Камілль Салліван), яка намагається відшукати свою зниклу молодшу сестру Райлі (Сара Дурн). Та була учасницею ютуб-команди розслідувачів «Паранормальні параноїки», яка пропала безвісти під час знімань у Шелбі Оукс. Згодом інших членів групи знайшли жорстоко вбитими, але Райлі серед них не було.
Максимально реалістичний піджанр фільмів жахів
Сюжет «Прокляття Шелбі Оукс» поєднує розповідь про спроби Мії дізнатися долю сестри зі «знайденими» уривками записів із камер Райлі, які зафіксували моторошні моменти її розслідування. Цей прийом – специфічна ознака максимально реалістичного піджанру горору, що називається found footage («знайдені плівки»). Найвідоміший фільм found footage – це, звісно, «Відьма з Блер. Курсова з того світу» (1999), яка свого часу зробила справжню революцію в жанрі горору, налякавши пів світу та зібравши 248 млн доларів за бюджету лише у кілька десятків тисяч.
Кадр з фільму
Режисер і сценарист «Прокляття Шелбі Оукс» Кріс Стакман, за його словами, у своєму дебютному фільмі хотів віддати шану «Відьмі з Блер» і водночас зробити її своєрідну сучасну версію.
Фільм, створений за донати фанатів
Кріс Стакман є популярним ютуб-кіноблогером (2 млн підписників, 785 млн переглядів). І коли в нього з’явилася ідея зняти власний фільм, за фінансуванням майбутнього проєкту Кріс звернувся до своїх фанатів. Стакман відкрив збір на Kickstarter з метою зібрати 250 тис. доларів. До кінця цього ж дня йому вдалося залучити 650 тисяч, а фінальна сума склала 1 млн 390 тис. 845 доларів. Здавалося б – це дуже багато. Але не тоді, коли йдеться про знімання кіно: ще й такого, що вимагає певних спецефектів.
Кадр з фільму
Відтак, беручись до знімань, Стакман і його команда намагалися максимально заощаджувати, зокрема знімали лише на безкоштовних локаціях. Деякі з них режисер відшукав, спираючись на власні знання наймоторошніших і найзакинутіших куточків Огайо, штату, де він виріс, а на деякі знімальну групу пустили безоплатно завдяки особистим зв’язкам Кріса, котрі він напрацював за довгі роки блогерської кар’єри. Так, наприклад, одна з ключових сцен була знята в Державній виправній установі Огайо у Менсфілді. Саме там знімалася «Втеча з Шоушенка». Це стало можливим завдяки тому, що 2017 року Стакман знімав на цій локації відеооповідь про «Шоушенк» і потоваришував із людиною, яка організовує там екскурсії «з привидами».
Попри всі спроби економити, зібрані на Kickstarter гроші все одно закінчилися раніше, ніж було відзняте все, що планувалося. Тож Стакман прийняв рішення відкоригувати сценарій під наявний відеоматеріал і зрештою змонтував перший варіант «Прокляття Шелбі Оукс», який представив у липні 2024 року на кінофестивалі Fantasia. Саме там фільм побачили представники студії Neon, які одразу ж купили права на дистрибуцію стрічки. А заразом профінансували декілька додаткових знімальних днів, щоб дати режисеру можливість зробити фільм ближчим до початкового задуму.
Виконавчий продюсер – майстер горору Майк Фленаґан
За майже 15 років карʼєри режисер продюсер і шоуранер Майк Фленеґан здобув репутацію одного з найвизначніших сучасних майстрів горору. Зокрема, серед фільмів Майка – «Гра Джеральда», «Доктор Сон», «Сомнія», «Віджа: Походження зла», а серед серіалів – такі гіти, як «Привиди будинку на пагорбі», «Привиди маєтку Блай», «Опівнічна меса», «Падіння дому Ашерів».
Кадр з фільму
Кріс Стакман познайомився із Майком Фленеґаном, ще коли той знімав один зі своїх перших фільмів «Окулус» (2013). І коли на вже заданому фестивалі Fantasia Фленеґан побачив дебютну роботу давнього знайомого, то дуже зацікавився нею і долучився до проєкту як виконавчий продюсер.
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим!
Розповідь про зародження інтернет-спільнот розслідувачів паранормального
«Я ще не бачив, щоб ранній період розвитку ютубу досліджували у фільмах, особливо крізь призму жахів», – каже Кріс Стакман, відповідаючи на питання про те, чому у своїй історії він зосередився саме на команді розслідувачів паранормального.
Режисер згадує, як на початку 2000-х горор органічно розвивався в мережі крізь страшні історії, котрими ділилися користувачі тематичних форумів, а згодом – крізь скример-відео на ютубі, які здебільшого були зроблені на основі справжніх кадрів, завантажених з цифрових камер, тож тоді людям було набагато легше повірити в реальність того, що вони бачили на екрані.
Кадр з фільму
«Тоді ніхто не очікував зустріти на ютубі візуальні ефекти чи роботу штучного інтелекту. Ти був майже впевнений, що бачиш щось справжнє. Пам’ятаю, як я дивився такі відео і думав: “Агов, а що, коли інопланетяни дійсно існують? Може все відбувається насправді?”», – пригадує режисер, що створив фільм, сповнений саме такого лампового реалістичного вайбу паранормальних «жахастиків» початку 2000-х, який ми побачимо у кіно вже 30 жовтня.