Публічна відповідь Олені Шуляк

Пані Олена Шуляк продовжує дискредитацію місцевого самоврядування. Зокрема, посилаючись на викриття окремої особи на отриманні хабаря, огульно звинувачує всю Львівську міську раду, приплітаючи сюди закон 5655.

Розцінюю це як чергову маніпуляцію, тому змушений пояснити.

По-перше, «відкрию Америку» голові профільного комітету ВР з державного будівництва та місцевого самоврядування: так, дійсно, у місцевій владі періодично виявляють хабарників. Але ж так само їх виявляють і у центральній владі, в тому числі у законодавчому органі. Де, нагадаю, працює Олена Шуляк.

Але у чому різниця?

Коли таке трапляється в нас, то Львівська міська рада завжди оперативно реагує, засуджує таку поведінку та надає максимальне сприяння в розслідуванні правоохоронним органам.

Коли ж подібне трапляється на Печерських пагорбах і хтось хоче «тіхонєчко в лєс уйті», то де-факто так і відбувається. Особа йде собі лісом, а кінці у воду. Публічної оцінки немає, юридична машина буксує. Система починає працювати винятково тоді, коли є тиск громадянського суспільства та медіа.

Але це поодинокі випадки. Погляньмо ж на системні речі, на які впливають наші законотворці.

Хочу відверто сказати, що згаданий закон 5655 - це не просто лобізм великого капіталу, це фактично легітимізація корупції окремим законом. Таких речей за всю історію парламентаризму було лише кілька: тендерна палата, роттердам+, тепер - 5655.

Наголошую, це корупція в законі! При цьому медійно комунікується як антикорупція, коли чорне називається білим. Рівень цинізму та лицемірства зашкалює.

Негативну оцінку закону дало багато українських та міжнародних інституцій. Національна спілка архітекторів, Асоціація міст України, антикорупційний «Рух Чесно». Петиція про вето з рекордним збором 42 тисяч підписів. Заява послів G7 про важливість зберегти повноваження місцевих громад. Зрештою, Європейський парламент, який у своїй резолюції чітко написав, що цей закон не можна підписувати.

А яка ж реакція ініціаторів закону? Може, усвідомлення проблеми чи порив до самокритики? Ні. Може, спроба якісної комунікації для пошуку порозуміння із середовищами? Ні. А може, відставка з посади голови комітету або лідера провладної партії, як це заведено у західних демократіях? Знову ні.

Реакція з точністю до навпаки. Далі випади та звинувачення на адресу місцевих громад. Закон 5655 ідеальний. Всі, хто не згідний, - вороги і корупціонери. І якщо у якійсь громаді виявили корупціонера, то треба узагальнити, облити брудом всю місцеву владу та визнати наперед винуватими.

Я розумію, що прийняття закону хтось мусить «відпрацювати» до кінця. Але навіть у лобізму має бути якась межа здорового глузду. А у голови профільного комітету з державного будівництва та місцевого самоврядування має зберігатися повага до місцевого самоврядування. Не до конкретних міських голів чи якихось посадовців, а до місцевого самоврядування як інституції. Тут поваги нема цілком, а всі червоні лінії давно перейдено.
Слухайте, ну зрештою, не можна себе пересилювати. Якщо є такий порив, то ж нічого не заважає змінити спеціалізацію і податися в прокурори. Тим паче, як видно з досвіду 5655 – із законотворчістю не склалося.

Але так, як є, бути не може. Голова профільного комітету парламенту має бути адвокатом, а не прокурором для місцевого самоврядування. Адже безвідносно до персоналій місцеве самоврядування є надійною опорою держави, в тому числі в часи війни. Руйнувати місцеве самоврядування – це руйнувати одну з важливих інституційних складових нашої країни.

А ще просто чую, як російські ідеологи знищення України плескають в долоні, коли свідомо чи через банальну глупість відбувається цькування місцевого самоврядування як основи нашої держави! Держави вільних людей, обʼєднаних у сильні громади!

І все це відбувається в час війни, коли Президент закликає до максимального об’єднання нації заради нашої перемоги і абсолютно справедливо не підписує закон, який, поза всіма іншими недоліками, розколює суспільство.

Оригінал